Geum.ru
Главная / Категории / Типы работ

Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi

Дипломная работа - Культура и искусство

Другие дипломы по предмету Культура и искусство



дчуттятАЭ полотен наступних груп. В жанрi натюрморту закладений початок нового жанру пейзажу. З його появою свiт Катерини Бiлокур, який ми бачили у фрагментах, нiби зазираючи у нього крiзь вiконця натюрмортiв, постане цiлiсним та просторовим. Це не означаСФ, що основна вiдмiна мiж пейзажами та натюрмортами - в кiлькостi зображених обСФктiв або в побiльшених розмiрах полотен. Художниця по новому звертаСФться до нас. ЗмiнюСФться тональнiсть тАЮоповiдiтАЭ. РЗСЧ мова стаСФ епiчною.

Сказане маСФ вiдношення до першоСЧ групи пейзажiв, якi умовно назвемо тАЮпейзаж-фантазiятАЭ. До неСЧ належать тАЮБерiзкатАЭ (1934) (разом з першою версiСФю тАЮЦаря-колосатАЭ (1947) та тАЮПолтавськими квiтамитАЭ не повернулася з виставки 1957 року), тАЮКвiти за тиномтАЭ (1935), тАЮКвiти в туманiтАЭ (1940), тАЮпольовi квiтитАЭ (1941), тАЮКвiти увечерiтАЭ (1942), тАЮКвiти та калинатАЭ (1940), тАЮДекоративнi квiтитАЭ (1945), тАЮБуйнатАЭ (1947), тАЮКолгоспне полетАЭ (1948-1949), тАЮКвiти i берiзоньки ввечерiтАЭ (1950), тАЮХата в БогданiвцiтАЭ (1955).

тАЮКвiти за тиномтАЭ 1935 р. це перша з робiт художницi у специфiчному тАЮбiлокурiвськомутАЭ стилi. В нижньому кутi картини СФ напис СЧСЧ рукою малювала з натури 1935 року Бiлокур Катря. Але це тАЮз натуритАЭ мiстифiкацiя. Ми наближаСФмося до картини як до океанського пругу.

На першому планi грубi полi плетеного тину, - вiн нiби вигинаСФться, втримуючи навалу квiтiв. Коли б не огорожа, нас, мабуть, накрило з головою хвилею тАЮрозбурханихтАЭ рослин.

Художниця володiСФ певними формальними прийомами поСФднання квiтiв у тАЮстихiютАЭ. Цi прийоми знайденi нею iнтуСЧтивно. В картинах Катерини Бiлокур взагалi багато iнтуСЧтивного, непевного, як у снi, де реальнiсть межуСФ з маренням. В цiй картинi, до речi, однiй з найреалiстичнiших СЧСЧ робiт, вже присутнi тАЮхимернiтАЭ зрушення натури.

Над тином ближче до центру картини зображена червона квiтка пiвонiСЧ з тих пiвонiй, що ростуть низько над землею. Як дiсталася ця невеличка рослина аж до верхньоСЧ межi огорожi? РЗСЧ немов вiдкинуло СФдиним порухом квiтучоСЧ хвилi. Красолi над тином це теж нонсенс. Сланка рослина якою силою дiсталася вона так високо?

За красою здiймаСФться келих рожевого тюльпану. Ось ми вiзуально продовжуСФмо його стебло за край картини до тАЮземлiтАЭ. Зрозумiлим стаСФ, що перед нами велетень серед тюльпанiв. З-за краю полотна визирають тигровi лiлеСЧ в природi СЧх кущ не може зрiвнятися за висотою з кущем троянд, - картина це нiби заперечуСФ.

Катерина Бiлокур тАЮпiдiймаСФтАЭ маленькi квiти над тином до високих, аби вони були разом, в СФдиному сплавi, хвилями ходили полотном.

РЗСЧ картини сповненi рухами, майже кiнематографiчною динамiкою. В квiткових нетрях дуже помiтнi круглi червонi голiвки пiвонiй. Художниця таким чином розсипала СЧх в композицiСЧ картини, що вони нiби фази руху однiСФСЧ квiтки, немов тужавий мячик метляСФться поверхнею розквiтлого моря.

РЖнший рiзновид руху композицiСЧ плавна довга лiнiя. Саме в таку гнучку лiнiю складаються крученi паничi, пiдхопленi порухом стебел рожi над ними. Цей порух з лiвого краю полотна нагадуСФ протяжний звук, - пасмо рослин, що складаються в мелодiю.

Аби вiдчуття стихiСЧ було повним, художницi потрiбно було створити глибину, простiр, показати, що сад тягнеться за межi видимого нами. Катерина Бiлокур винаходить для себе спосiб, яким користувалися ще давньокитайськi художники. Вона тАЮтопитьтАЭ вiддаленi рослини у блакитно-бiлявому тлi, нiби туманом розмиваючи СЧх контури. Картина сповнюСФться повiтрям, виникаСФ вiдчуття глибини [15, с.7].

Полотно звучить ностальгiчною нотою. Це украСЧнська сiльська класика, що поволi зникаСФ i перетворюСФться на спомин. Тин, а за тином квiти, СЧх так багато i вони з такою силою здiймаються перед очима, нiби там, за огорожею, райська краСЧна, iдейний простiр., УкраСЧна поза часом, поза iсторiСФю. Доволi звернути увагу на рiк написання тАЮКвiтiв за тиномтАЭ i порiвняти звучання цiСФСЧ картини з реальною iсторичною ситуацiСФю, що склалася в УкраСЧнi в 30-тi роки ХХ столiття. Отже, своСЧми полотнами Катерина Бiлокур створюСФ свiй власний мiф про УкраСЧну.

Завершаючи розгляд картини, звернемо увагу на тендiтну стеблину, що вибиваСФться з-пiд паль огорожi. Це нiби автопортрет художницi. Аби реалiзуватися, СЧй потрiбно було виявити таку ж твердiсть та наполегливiсть, щоб пробитися своСЧй тАЮогорожiтАЭ.

В Богданiвськi рiднiй хатi Катерини Бiлокур зберiгаСФться полотно, яке навiть не можна назвати незакiнченим. Його майже не розпочато. Налаштовано тiльки тло масив синього кольору рiзних вiдтiнкiв, якi нагадують нагромадження хмар. Пiдготовано лаштунки, на фонi яких, на жаль, вже не вiдбутися спектаклю. Цей свiт нiби застиг на межi народження, але для нас саме в такому виглядi вiн цiкаве свiдоцтво процесу народження полотна.

СтаСФ зрозумiлим. Що художниця спочатку повнiстю готувала фон, неоднорiдний за вiдтiнками. Звiдти дивна особливiсть квiтiв Бiлокур кольорове тло проглядаСФ навiть в чашечцi квiтiв. Саме такими келихами, наповненими до вiнця нiчним вологим повiтрям, постають квiти у химерному пейзажi тАЮКвiти i калинатАЭ.

Картина iснуСФ в станi боротьби мiж площиннiстю i прагненням просторовостi. Наче вiдбуваСФться гра що перед нами: чи плаский фон, чи лiсовi нетрi з iлюзiСФю глибини? Як бульбашки повiтря в темнiй водi спливають округлi букети. Вони розташовуються майже симетрично, наче на килимi. Зненацька до букетiв долучаються стовбури дерев. ВiдбуваСФться метаморфоза тАЮкилимтАЭ перетворюСФться на пейзаж.

Неочiкувана паралель тАЮКвiтiв i калинитАЭ (iл. 9) i традицiйного полтавського килиму з синiм тлом виникаСФ з нетривких асоцiацiй: тАЮживетАЭ мерех?/p>