Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?ься, майже рухаються.
Кожна квiточка, гiлочка, ягiдка в рослинному свiтi художницi любовно, ретельно виписанi, видiленi, обведенi свiтлим обiдком. Зелене листя пiвонiй на картинi тАЮКавун, морква, квiтитАЭ видiленi тонкою червоною лiнiСФю. У рослинних композицiях селянськоСЧ художницi немаСФ СФдиного джерела свiтла; рiзнi елементи освiтленi неоднаково i кожний маСФ так би мовити свою тАЮточку зорутАЭ. Квiти на картинах Бiлокур належать рiзним порам року. Це знаходить пояснення в особливiй манерi майстринi писати з натури тАЮвона брала кожну квiточку, кожну рослинку окремо, ставила СЧСЧ в склянку з водою i писала з натуритАЭ, - свiдчить адресат художницi та дослiдник СЧСЧ творчостi Василь Нагай.
У рослинному свiтi Бiлокур кожна деталь добре диференцiйована, виписанi навiть прожилки пелюсток, i, враховуючи численнiсть обСФктiв квiтiв, овочiв, фруктiв дивно, що композицiя в цiлому не розпадаСФться, а тримаСФться дуже добре, картина залишаСФ враження завершеного, замкнутого в собi свiту. Причому, жодна деталь не губиться, а виграСФ, демонструючи себе.
Зустрiч квiтiв i пейзажу вiдбуваСФться на полотнi тАЮХата в БогданiвнiтАЭ (1955). Обидва свiти, для передачi яких художниця використовуСФ рiзнi зображальнi засоби, вже не в станi динамiчного протистояння, а просто-напросто виключають один одного. ЗдаСФться, що два рiзних полотна (на одному пейзаж, на iншому квiти) розрiзали по дiагоналi i, переплутавши половинки, склали. тАЮХудожнiй простiр у творах БiлокуртАЭ цiкава та складна тема, що вимагаСФ спецiального мистецтвознавчого дослiдження [17.c-21].
Ретельна прописанiсть i багатство деталей ускладнюють виявлення важливоСЧ властивостi багатьох композицiй селянськоСЧ художницi симетричностi (причому вiсь симетрiСЧ проходить iнодi по дiагоналi). Права частина не зовсiм точно повторюСФ лiву. Якби вiдтворення другоСЧ частини симетрiСЧ було дзеркально точним, зображення мало б механiстичний характер (що спостерiгаСФться в картинi тАЮТридцять рокiв ЖовтнютАЭ). Симетричнi композицiСЧ картин: тАЮЩастятАЭ (1959), тАЮПiвонiСЧтАЭ (1948), тАЮРожiтАЭ (1950), тАЮПшениця, квiти, виноградтАЭ (1954), тАЮУ Шрамкiвському ройовi на черкаськiй землiтАЭ (1955-1956), тАЮКвiти та калинатАЭ (1958), тАЮБукет квiтiвтАЭ (1960), тАЮПiвонiСЧтАЭ (1958). Полотна тАЮКiтви на блакитному тлiтАЭ (1942-1943), тАЮПiвникитАЭ (1950), тАЮКотикитАЭ (1950), тАЮЖоржинитАЭ (1957) i деякi iншi також тяжiють до симетрiСЧ, як у композицiСЧ в цiлому, так i в окремих частинах.
Симетричнiсть характерна риса давнього, народного та прикладного мистецтва. Вона повязана з бiнарнiстю архаСЧчного свiтогляду з системою протиставлень (наприклад, правий лiвий, щастя нещастя, бiлий чорний, верх низ i т. д.). У натюрмортi ж, як правило, ця риса вiдсутня.
РЖнша архаСЧчна риса творiв Бiлокур iСФрархiчнiсть предметiв. У центрi багатьох полотен на самому почесному мiii зявляються хлiб, зерно, пшениця. тАЮЦар КолостАЭ (так називаСФться двi картини 1947-1949 рокiв) дiйсно царюСФ у вiнку з квiтiв, ягiд, овочiв, що його оточують. Хлiб займаСФ центральне мiiе в натюрмортi тАЮСнiданнятАЭ (1950). На картинах тАЮПшениця, квiти, виноградтАЭ i тАЮУ Шрамкiвському районi на черкаськiй землiтАЭ в оточеннi вiнка з квiтiв знаходиться зерно. РЖ на одному з найкрасивiших полотен тАЮПольовi квiтитАЭ (1941) знову, у середнiй частинi композицiСЧ два золотих колоски на тлi блакитного неба [17.c-38].
На олiвцевому малюнку тАЮКолгоспницятАЭ фiгурка селянки за розмiром сягаСФ хлiбного колосся найбiльших деталей композицiСЧ. РЖ тут пануСФ хлiб: у виглядi колосся за своСЧми розмiрами, у виглядi спеченого короваю центральне мiiе розташування.
Мотив тАЮцаря-колосатАЭ у творчостi Катерини Бiлокур навязливий i, треба думати, невипадковий. Що ж таке тАЮцарюючий хлiбтАЭ? Про цей дивний символ О. Фрейденберг пише: тАЮПоряд з домашнiми тваринами божество зявляСФться у виглядi хлiбноСЧ страви, хлiба. Його битовим архетипом служать трави, зелень i плоди дерев. На iнших етапах розвитку загального краСФвиду цi обСФкти СЧжi стають священими; вони залишаються належнiстю вiвтарiв i жертвопринесення i тому здаються освяченими i придатнi богослужiннютАЭ [33.c-4].
Катерина Василiвна не була хлiбопоклонницею (вона була православною). Поряд з мотивом хлiба в картинах присутнiй i iнший, не менш стiйкий мотив вiнка, що оточуСФ хлiб. У картинi тАЮНатюрморт iз хлiбомтАЭ (1960) вiнок утворюють квiтучi стебла барвiнку та гiлка сливи, що водночас цвiте та родить.
Образний свiт Бiлокур маСФ iСФрархiю, щаблi сходження: птахи комахи дерева квiти плоди хлiб. Рослинне царство одушевлене, активне. Колосся, квiти, фрукти, овочi не просто обСФкти зображення, а символи, рослиннi лики свiту. Багато композицiй по-древньому симетричнi.
Не можна не звернути увагу на те, що на багатьох полотнах квiти випромiнюють свiтло, оточенi ореолом. Художниця наче бачила це випромiнювання. Вона зображувала рослини не в СЧхнiй повсякденностi, швидкоплинностi (зiвяла квiтка, наприклад, була, стiйко. Емблемою елегiйноСЧ поезiСЧ), але в СЧхнiй райськiв нетлiнностi, святостi. РЖ це не матафора. Отут нам допоможуть данi порiвняльного мистецтва. тАЮВ основi слова святий - пише Володимир Топоров, - лежить словянський корiнний елемент. Який являСФться загальним для iншого ряду мовтАЭ [ 24.c-17].
Декiлька слiв слiд сказати i про символiку кольору. Улюбленими фарбами Бiлокур були ультрамарин i синiй кобальт. Найвдалiшi та чисельнiшi картини написанi саме в синьому тлi. Синiй, голубий та СЧхнi вiдтiнки кольори СофiСЧ Премудростi БожоСЧ, iншими словами обоженоСЧ творi, присутнiсть Бога у свiтi. Софiйна синява рослинного царства сприймалася Бiлокур безпосередньо, як данiсть.