Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?авдяки цьому по краях букету, у його глибинi, утворюСФться своСФрiдне мерехтливе поле, яке поступово розмиваСФ контури зображень, тАЮтоплячитАЭ СЧх у фонi. Рослини у тАЮГороднiх квiтахтАЭ (1952) теж оповитi легким барвистим серпанком, нiби зображено СЧх вологий подих. Блакитна iмла перетворюСФ тло картини на неозначену глибiнь, звiдки спливають яскравi суцвiття i де, здаСФться нам, зростають ще сотнi подiбних рослин.
Вiдчуття просторовостi посилюСФться у третiй групi робiт, де простiр натюрморту поступово трансформуСФться у простiр пейзажу.
В тАЮБукетi квiтiвтАЭ (1959) фон у народному розумiннi остаточно зникаСФ. Замiсть нього в картин зявляСФться повiтря, тАЮматерiалiзованетАЭ вологими пасмами туману. Хоча назва говорить про квiти, зiбранi до букету, але в зображеннi бачиться куток саду. Так легко нафантазувати, пiддавшись чарам художницi, що ступаСФмо пiд шерехи рослин крiзь розквiтлi заростi, а трохи далi дерево i птахи на ньому посеред моря заколисаних туманом квiтiв.
Вiдбулася метаморфоза жанрiв. Перед нами, попри назву, - пейзаж. Блакитна iмла фарба, яка нiби i зайва на полотнi, бо не створюСФ конкретних зображень, - виявляСФться в результатi необхiдною. Вона iмiтуСФ простiр i не тiльки поСФднуСФ зображення, оповиваючи СЧх, але вводить до картини i тi обСФкти з СЧх простором, якi не зображенi на полотнi, а лише вчуваються у мяких хвилях туману. Подiбне враження неперервностi свiту стане характерним для пейзажiв Катерини Бiлокур, але народжуСФться ще в натюрмортах.
В композицiСЧ тАЮВ Богданiвцi на ЗагреблiтАЭ (1955) замкнутий простiр тАЮбукетутАЭ розгортаСФться, набуваСФ продовження, залучаючи до себе новi обСФкти. Химерне враження справляСФ це полотно. Нiби ми стежимо за коливанням стихiСЧ, поверхня якоСЧ здiймаСФться квiтучими хвилями. Подiбна органiзацiя зображень дещо нагадуСФ тАЮЦар-колостАЭ або трохи в iншому аранжуваннi тАЮБуйнутАЭ.
Безумовно, мав рацiю Б. Бутнiк-Сiверський, який помiтив, що на полотнах Катерини Бiлокур тАЮкомпозицiя завжди виникала на основi конкретноСЧ реальностi, але СЧСЧ рiшення пiдпорядковувалося вимогам декоративного мистецтва. Кожний окремий мотив з натури був зображений за тими ж принципами декоративного рiшення. Таким чином, кожний задум вирiшувався художницею одночасно нiби в двох палатахтАЭ [28.c-16].
Дiйсно, перед нашими очима не реальний пейзаж, а фантазiя на тему тАЮцвiтучого та зеленiючоготАЭ свiту.
Такою ж фантазiСФю постаСФ перед нами полотно тАЮРожi та трояндитАЭ, де до букету квiтiв здорово додаються стовбури берiз.
тАЮВ Богданiвських яблукахтАЭ (iл. 29) поСФднання двох жанрiв вирiшуСФться iнакше, нiж у попереднiх композицiях. Натюрморт не перетворюСФться на пейзаж, обидва жанри спiвiснують , займаючи нiби рiзнi шари зображення. Цiкаво, що подiбнi два способи взаСФмодiСЧ жанрiв: СЧх дифузiя i СЧх розведене iснування на полотнi, зустрiчаються не тiльки в групi тАЮнатюрморт-картинатАЭ, але й у пейзажах Катерини Бiлокур. Перший план полотна тАЮБогданiвськi яблукатАЭ вирiшено в дусi натюрморту. На селянськiй хустцi розкладено насиченi сонцем плоди. Фоном для натюрморту слугують розквiтлi яблуневi вiти. В результатi такого накладання картина з яблуками зависаСФ над кроною дерева. Не зрозумiло, яким чином тримаСФться у повiтрi це iмпровiзоване кубельце; до того ж яблука виднiють з-пiд хустки, нiби одна з яблуневих гiлок почала плодоносити.
Як уже згадувалось про два види простору, якi зустрiчаються в бiльшостi полотен Катерини Бiлокур: свято збережений простiр конкретного обСФкту i тАЮабстрактнийтАЭ простiр картини в цiлому. Наближаючись в розумiннi першого з них до професiйного малярства, вона, подiбно до народних живопиiiв, нехтуСФ законами перспективи, правилами освiтлення. Художнiй свiт народних майстрiв доволi пластичний в ньому своСЧ масштаби, спiвмiрнiсть, як на малюнках, наприклад, МарiСЧ Приймаченко, де органiчно поСФднано те, що нiби не можна поСФднати як квiти рiзних пiр року на полотнах Катерини Бiлокур. До речi, неодноразово згаданi нами тАЮстарi голландцiтАЭ теж поСФднували в натюрмортах квiти рiзних сезонiв цвiтiння (одна з цiкавих паралелей з полотнами Катерини Бiлокур).
На завершення огляду натюрмортiв Катерини Бiлокур зробимо деякi пiдсумки. Вже в натюрмортах проявляються загальнi риси живописного свiту художницi. Саме тому нам було необхiдно на початку звернутися до цих невеличких чи порiвняно невеличких полотен, у яких особливостi манери Катерини Бiлокур постали в найбiльш прозорому виглядi.
Натюрморти тАЮпостановочнiтАЭ, тАЮнатюрморти-етюдитАЭ, тАЮнатюрморти-картинитАЭ були для нас, а може i для СЧх авторки, своСФрiдною лабораторiСФю стилю.
Маленьке полотно тАЮКвiти i овочiтАЭ зробило зрозумiлими закони могутнього руху композицiСЧ тАЮВ Шрамкiвському районi на черкаськiй землiтАЭ, а також стануть у пригодi в аналiзi тАЮБуйноСЧтАЭ, тАЮДекоративних квiтiвтАЭ. Роль дрiбних крапок, якi утворюють прозорий туман, тАЮзясувалитАЭ для нас тАЮКвiтитАЭ, тАЮВ Богданiвцi на ЗагреблiтАЭ. Саме завдяки цим роботам ми наближаСФмося до розумiння тАЮКвiтiв та калинитАЭ, тАЮКвiтiв в туманiтАЭ, тАЮПольових квiтiвтАЭ.
Вже на рiвнi натюрморту кожноСЧ з груп зберiгаСФться СФднiсть зображень на полотнi. Подiбне поСФднання вiдбуваСФться не за рахунок реальних оптичних законiв (порушуСФться перспектива, вiдсутнСФ свiтлотiньове обСФднання предметiв), воно досягаСФться формальними засобами, тобто за допомогою ритмiчноСЧ побудови композицiСЧ, колориту.
3.2 Пейзаж-фантазiя Катерини
Живописний свiт Катерини Бiлокур навдивовижу цiлiсний. Натюрморти однiСФСЧ групи вже мiстять у собi тАЮпере