Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
о, наведенi слова художницi не дають розумiння головного: чому в картинi поСФднанi так незвично квiти та пейзаж чи квiти та натюрморт.
Що то за потоки суцвiть, якi подiбно до ряски на озерi затягують глибинний план тАЮЦаря-колосатАЭ, тАЮКолгоспного полятАЭ? РЖнодi таке поСФднання двох ланiв у роботах Катерини Бiлокур вважаСФться невдалим. Зауваження стосуСФться насамперед тАЮХати в БогданiвцiтАЭ, тАЮКолгоспного полятАЭ. Разом з тим, - тАЮХата в БогданiвцiтАЭ (iл.15) не окрема невдача, це принцип, який можна назвати невдалим, якщо розглядати його з точки зору реалiстичного професiйного малярства.
Ми не раз наголошували на тому, що Катерина Бiлокур художник, який органiзовуСФ свiй мистецький свiт за авторськими законами, наближеними до законiв народного мистецтва, не дивлячись на те, наскiльки близькi тАЮгероСЧтАЭ СЧСЧ полотен за манерою виконання до живопису професiйного. Тiльки памятаючи про це, ми маСФмо шанс наблизитись до розумiння тих чи iнших полотен майстра.
Одне з найцiкавiших у цьому планi полотен, - тАЮЦар-колостАЭ (iл.7). Двома хвилями розведенi рослини краями композицiСЧ. Нiби розчахнувся квiтучий покрiв землi, i ми долучаСФмося до таСЧни. Наче скарби, розсипанi плоди, золотим пругом над ними зблискуСФ колосся. ПотаСФмне не акцентуСФться переднiм планом, воно залишаСФться прихованим. Ми почуваСФмося тАЮдопущенимитАЭ, ми проникаСФмо у споконвiчне життя природи, вiдчуваючи себе лише однiСФю з СЧСЧ форм.
Коли згадати композицiСЧ фламандцiв 17-18 ст. Яна Брейгеля Молодшого, Вербрюггена, Якоба Йорданса, Данiеля Сегерса, де квiтами оточенi портрети, натюрморти, зображення Мадонни чи навiть пейзажi, як на полотнi Мареуса Ван Скрiка тАЮКвiти, метелики, змiСЧтАЭ з колекцiСЧ Ермiтажу, то дiйсно бачимо розкiшнi рами з рiзноманiтних суцвiть, - своСФрiднi картини в картина. Тут чiтко витримано анатомiю кожноСЧ квiтки. Квiти мають символiчне значення наприклад, рiзноманiтних добро чинностей. Але вони позбавленi вiдчуття взвихрених вiльно стихiй. В iталiйських, нiмецьких маньСФристiв та художникiв бароко можна знайти дещо подiбнi сплески енергiСЧ, як на картинах Катерини Бiлокур.
Свiт художницi побудований з квiтiв, але в шерехи рослин нiби вплетено голоси людей, птахiв, тварин. Тому що усе тут СФдине; в одному передбачаСФться iнше. РЗСЧ таСФмниця цiлiсне бачення природи. А це високий рiвень мистецтва. Дослiдники, якi порiвнюють картини художницi з явищами космiчного порядку, десь мають рацiю. В Катерини Бiлокур та ж тАЮкосмогонiятАЭ, що була, наприклад, у М. Врубеля у його тАЮБузкутАЭ (1900), де стихiя квiтiв, що перетворюються на стихiю матерiСЧ, з глибин якоСЧ спливають образи, наприклад, - жiнка, яка стоСЧть бiля куща.
СвоСЧ квiти Катерина Бiлокур не тАЮпереплавляСФтАЭ подiбно до Врубеля на своСФрiдну субстанцiю. Але, перекладаючи СЧх на музику, вiдтворюСФ природу як стихiю СФдину та вiчну. РЗСЧ картини дiйсно тАЮтриваютьтАЭ як музика, а не перебувають в зацiпенiннi рам та площин.
Вклад художницi у свiтове мистецтво визначаСФться насамперед СЧСЧ тАЮфантастичнимитАЭ полотнами, якi належать до ТСатунку тАЮправдивоСЧ фантастикитАЭ, що про неСЧ згадував Михайло Врубель у цитованому фрагментi.
Повертаючись до них ще i ще раз, дивуСФшся, наскiльки майстер тАЮвiдчуваСФтАЭ своСЧ полотна. Катерина Бiлокур розгортаСФ перед нами грандiознi видовища, а ми навiть не помiчаСФмо тих зусиль, якi доклала художниця до тАЮпобудовитАЭ своСЧх полотен. Ми детально зупинилися на композицiйному аналiзi натюрмортiв. В тАЮпейзажах-фантазiяхтАЭ у загальних рисах зберiгаються основнi типи СЧх побудови, одначе в значно ускладненому виглядi. Ми мали змогу простежити, як композицiСЧ тАЮВ Шрамкiвському районi на черкаськiй землiтАЭ, тАЮПшениця, квiти, виноградтАЭ набувають просторовостi в тАЮЦар-колосiтАЭ.
тАЮЦар-колостАЭ в свою чергу зазнаСФ метаморфози i тАЮперетворюСФтьсятАЭ на пейзаж в тАЮПольових квiтахтАЭ, яким спiвзвучна побудова тАЮКолгоспного полятАЭ, тАЮДекоративних квiтiвтАЭ.
РЖнший шлях вибрала художниця у тАЮБукетi квiтiвтАЭ, тАЮВ Богданiвцi на ЗагреблiтАЭ, тАЮКвiтах за тиномтАЭ, тАЮКвiтах i калинiтАЭ, тАЮКвiтах в туманiтАЭ, тАЮКвiтах увечерiтАЭ. Тут вже нема центру, який би тАЮтримавтАЭ композицiю. Зображення розливаСФться полотном, перебуваючи у складнiй гармонiСЧ. Особливо це стосуСФться двох останнiх з перелiчених робiт. В тАЮКвiтах в туманiтАЭ, тАЮКвiтах ввечерiтАЭ ми вже неспроможнi визначити основнi тАЮструмкитАЭ композицiСЧ. В цьому пульсуючому тАЮокеанiтАЭ, утвореному квiтами, усе тримаСФться на суголоссi.
З наступноСЧ групи пейзажiв Катерини Бiлокур постаСФ iнший образ природи. До неСЧ входять раннi роботи, написанi ще на фанерi: тАЮДорога в долинутАЭ, тАЮПейзаж з вiтрякомтАЭ, i пiзнi акварелiтАЭ За селом (1945), тАЮГайтАЭ(1955), тАЮВересень в селi Богданiвцi на ЗагреблiтАЭ (1956),тАЭОсiньтАЭ (1960), тАЮНапровеснiтАЭ (1958), картина олiСФю тАЮВсе йде, все минаСФтАЭ(1950-тi рр.), малюнки олiвцем. Тут не знайдемо тiСФСЧ розкутостi в спiлкуваннi з натурою, яка властива була художницi в СЧСЧ попереднiх композицiях. ЗникаСФ тАЮпластичнийтАЭ простiр фантазiйних робiт Катерини Бiлокур. Художниця опановуСФ закони лiнiйноСЧ перспективи, яка занадто жорстоко накладаСФться на завжди непередбачуваний свiт. Зникають тАЮбарочнiтАЭ розкошi природи. Акварелi лiричнi, але нам не почути тут могутньоСЧ симфонiСЧ життя, яка звучала в пейзажах фантастичних.
Друга група пейзажiв найбiльш близька до традицiй народноСЧ станковоСЧ картини, яка мала широке розповсюдження в УкраСЧнi, зокрема на Полтавщинi з давнiх часiв i по сьогодення.
Творчiсть Бiлокур становить своСФрiдний феномен художнього тАЮсинтезутАЭ, що немаСФ аналогiв у свiтовому мистецтвi: органiчне злиття тАЮпрофесiй?/p>