Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
в змозi стримати навалу квiтiв, тАЮвогнянатАЭ хвиля метнулася вище, поширюючись в просторi картини.
Композицiя будуСФться грою стрiмких рухiв. Напруга, поСФднана з зовнiшньою стриманiстю тАЮКвiтiв за тиномтАЭ, де сили натиску та опору ще врiвноваженi, в тАЮБуйнiйтАЭ вибухнула громовицею.
Як вже зазначалося, художниця оригiнально поводиться з простором. Коли пильно придивитися до структури своСФрiдноСЧ тАЮнеопалимоСЧ купинитАЭ в тАЮБуйнiйтАЭ (iл. 4), зясуються цiкавi прийоми, що ними користуСФться Катерина Бiлокур аби посилити вiдчуття динамiки. Нижня частина вогняного стовпа складаСФться з потоку кручених паничiв i великих пiвонiй. Художниця рiзко змiнюСФ масштаб, в якому подаСФ квiти. На передньому планi синi тАЮграмофончикитАЭ великi, а на межi СЧх потоку, у глибинi картини, вони кардинально зменшуються, що вже виправдано законами лiнiйноСЧ перспективи. Таким чином, реальнiсть порушено, але вiд цього динамiка картини стаСФ пiдкреслено нестримною.
Гранично зменшивши масштаб кручених паничiв в серединi картини, автор зненацька вiдновлюСФ реальну перспективу, змальовуючи над ними стебла рожi, в масштабi погодженому з переднiм планом. Нiби нiчого не сталося, простiр знову гомогенний, ось тин, ось земля, а замiсть мiстичних протуберанцiв розквiтлий сад. Вiн лише на наших очах стаСФ вогняним, бо i рожi i витка довга рослина з червоними квiтами у верхньому лiвому кутку полотна знову вкладаються в полумяне пасмо.
В тАЮБуйнiйтАЭ велику роль вiдiграСФ фон. Катерини Бiлокур накладаСФ квiти на жовте поле, пiдкреслюючи його динамiк додатковими смугами, закамуфльованими пiд стебла кручених паничiв.
тАЮБуйнутАЭ слiд розглянути ще й в iншому аспектi. В нiй трансформуСФться та по-новому оживаСФ образ тАЮдерева-квiткитАЭ, традицiйний для украСЧнського народного мистецтва. Доречним буде згадати, наприклад, поднiпровський вишитий рушник, який СФ носiСФм цього найпопулярнiшого мотиву. Левова частка вишитих рушникiв кiн. 18-19 ст. з колекцiСЧ Державного музею украСЧнського народного декоративного мистецтва, де зберiгаСФться велика кiлькiсть картин Катерини Бiлокур, репрезентуСФ рослину, що ряснiСФ квiтами. Рушникове тАЮдерево-квiткатАЭ за схематизоване, розкладене по ярусах, симетричне. Катерина Бiлокур пiдсвiдомо вiдтворюСФ цей рiдний для неСЧ мотив, але специфiчною авторською мовою. Схематизм змiнюСФться реалiстичним зображенням квiтiв, симетрiя асиметрiСФю, рiвновагу зметено динамiко.
Цiкаво розглянути тАЮБуйнутАЭ дещо в iншому планi. ЗдаСФться, СЧСЧ композицiя нiби випадаСФ за своСФю побудовою iз загалу картин Катерини Бiлокур. Нiде нам не зустрiнеться подiбне палюче тАЮдеревотАЭ, проквiтле рожами, пiвонiями, тАЮкалачикамитАЭ. РЖ в той же час, як не парадоксально, побудову тАЮБуйноСЧтАЭ можна назвати цiлком характерною для творчостi Катерини Бiлокур. тАЮБуйнатАЭ на рiвнi з натюрмортами тАЮКвiти i овочiтАЭ , тАЮГороднi квiтитАЭ, тАЮВ Шрамкiвському районi на черкаськiй землiтАЭ найбiльш вiдверто демонструСФ внутрiшнi тАЮструмитАЭ композицiСЧ художницi.
ЛiнiСЧ руху, що потаСФмно обСФднують зображення на iнших полотнах, тут виведенi назовнi.
Ми бачимо, як художниця використовуСФ природнi вигони стебел, листя, утримуСФ СЧх, а iнодi посилюСФ вiдчуття динамiки за рахунок за рахунок суто декоративних смуг (тАЮБуйнатАЭ). Стрiмко зменшуючи розмiри тАЮкручених паничiвтАЭ вiд першого плану вглиб картини, художниця досягаСФ вiдчуття динамiки цiСФСЧ тАЮлавитАЭ квiтiв. Хоча рожi в глибинi картини внаслiдок подiбного перспективного скорочення постають ледь не гiгантами. Знову така ж пластика простору, про яку вже неодноразово йшлося.
Структури композицiйних побудов тАЮКвiток та берiзоньок ввечерiтАЭ, тАЮРож та трояндтАЭ нiби вiдтворюють одна одну. Картини сприймаються варiантами СФдиного сюжету: квiти, укладенi тАЮу хвилютАЭ, яка здiймаСФться пiд деревами. Вiзуально стовбури берiзок додаються до квiткового пасма, нiби до iмпровiзованого букету.
У Богданiвцi, хатi-музею Катерини Бiлокур, та Яготинськiй картиннiй галереСЧ серед пензлiв художницi, розпочатих тюбикiв фарби залишились цурпалки дерева берези, наприклад. Ця дивна на перший погляд знахiдка дозволяСФ реконструювати процес режисури багатьох з полотен Катерини Бiлокур. До квiтiв насправдi додавався фрагмент деревини, який правив за тАЮдеревотАЭ у реальному масштабi, - нiби кiнематографiчнi натурнi зйомки з залученням макетiв.
тАЮКвiтки та берiзоньки ввечерiтАЭ мають бiльш розвинену просторовiсть. Картина нiби вабить погляд своСФю глибиною. Мiж стовбурами, облитi мiсячним свiтлом, маряться хащi рослин. Синi напiвпрозоре тло нiби обiцяСФ нашим очам: тАЮРЖ так далi...тАЭ Далi у нетрi саду, чи гаю, пiдключивши свою власну фантазiю, пiддавшись гiпнотичному живописовi.
тАЮРожi та трояндитАЭ деякою мiрою простiшi. Тут нема того тАЮi так далi...тАЭ, яке нiби обiцяСФ попереднСФ полотно. Вiдчуття заглиблення у картину знову повернеться у полотнах тАЮУ Богданiвцi на ЗагреблiтАЭ та тАЮБукетi квiтiвтАЭ. Вони схожi за принципом побудови з попереднiми двома композицiями, мiж собою ж вони майже близнюки (за винятком, що перша композицiя будуСФться справа на лiво, а друга в зворотному напрямку). Стверджуючи тАЮмайже близнюкитАЭ, - ми маСФмо на увазi саме структуру, iнтенсивнiсть композицiйних рухiв, СЧх вектори. Але у цих двох однакових спектаклях беруть участь рiзнi актори. Катерина Бiлокур варiюСФ квiти, використовуючи то вишуканi тАЮхижiтАЭ силуети тигрових лiлей, спiвучу гнучкiсть стебел рож, то тАЮпрограштАЭ дрiбного трояндового листя.
На обох картинах присутня птаха, яка скидаСФться не на живу синичку, а на СЧСЧ вiртуальну подобу.