Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
Змiст
Вступ2
Роздiл РЖ. РЖсторико-культурне тло розвитку украСЧнського мистецтва радянськоСЧ доби6
1.1 Особливостi художнього процесу в УкраСЧнi 1920-1950 рокiв6
1.2 УкраСЧнське народне мистецтво в контекстi художньоСЧ культури10
Роздiл РЖРЖ. Витоки та особливостi стилю Катерини Бiлокур16
2.1. Катерина Бiлокур видатна народна майстриня УкраСЧни16
2.2 Свiтоглядно-естетичнi принципи творчостi К. Бiлокур23
Роздiл РЖРЖРЖ. Жанрова палiтра творчостi Катерини Бiлокур30
3.1 Натюрморт-фантазiя30
3.2 Пейзаж-фантазiя Катерини44
3.3 Портретний жанр61
Висновки63
Список використаноСЧ лiтератури65
Додаток. РЖлюстрацiСЧ
Вступ
Життя i творчiсть Катерини Бiлокур СФ складовою частиною мистецтва УкраСЧни. Художня спадщина вiдомоСЧ народноСЧ майстринi вирiзняСФться самобутнiстю i неповторнiстю. Вона вражаСФ своСФю органiчнiстю поСФднання професiйного i народного. Рiдкiсний талант Катерини Бiлокур проявився у декоративному розписi. Унiкальне за своСЧми художнiми якостями вiдтворення форм живоСЧ природи становить гордiсть нацiональноСЧ культури УкраСЧни i прикрашаСФ зали багатьох музеСЧв свiту.
Роки життя художницi припадають на ХХ столiття, що увiбрало в себе революцiСЧ, братовбивчi й свiтовi вiйни, голодомор i голокост, знеособлення людськоСЧ iндивiдуальностi i, водночас, лицемiрно гучнi вiйськовi, фiзкультурнi свята, декади, всесоюзнi народнi виставки. Були у минулому столiттi спалахи визначних свiтових талантiв, знакових подiй в життi людства i серед них народження 1900 року в селянськiй родинi Катрi Бiлокур, життСФвий i творчий подвиг якоСЧ не маСФ аналогiв у свiтовому мистецькому обширi.
РЖмя Катерини Бiлокур, самобутньоСЧ художницi, яка зберегла в своСЧх картинах небачену красу украСЧнськоСЧ природи, щедру плодючiсть СЧСЧ землi, вписало в iсторiю украСЧнського народного мистецтва. Вiдомо, що великi шедеври мистецтва виростають з невтомноСЧ працi СЧх авторiв. Катерина Василiвна вiдзначалася феноменальною працьовитiстю. Художниця як художньо обдарована особистiсть вiдзначалася високим рiвнем чутливостi, тобто вiдкритостi сприйняття навколишнього свiту. Ця властивiсть тiсно повязана з емоцiйнiстю, особливостями переживання.
ЖиттСФвий та творчий шлях художницi був складним. Дитинство пройшло у злиднях, навчатися у школi СЧй не довелося, тому освiту здобула самотужки. Але пристрасть до малювання не лишала СЧСЧ, вона уважно вивчаСФ живу природу, придивляСФться до кожноСЧ квiтки, кожного стебельця. Так поступово збагачуСФться враженнями, проникаСФ в складнi художнi принципи, вiдкриваючи для себе таСФмницi технiки живопису.
Актуальнiсть дослiдження: нинi коли знову осягаСФмо i осмислюСФмо все зроблене Катериною Бiлокур стаСФ очевидним, що творчiсть цiСФСЧ художницi-самоука варта не лише емоцiйних захоплень i лiрико-патетичних вихвалянь, а й наукового вивчення.
Те, що 1950-тi роки здавалося елементарно красивим та уявлялося здобутком тогочасного сьогодення, тепер вбачаСФться складним, багатоплановим укорiненням в глибинних основах буттСФвостi. Це явище закономiрне для справжнього мистецтва. Велика художниця прозрiваСФ у майбутнСФ, СЧСЧ творчiсть стаСФ вiдкриттям i надбанням наступних поколiнь.
Отже, сучаснi завдання iсторiСЧ мистецтва вимагають всебiчного аналiзу творчостi народноСЧ мисткинi, напрацьованого методологiчного iнструментарiю для подальшого СЧх застосування у сферi вивчення явищ народного мистецтва. Адже в украСЧнському мистецтвi не iснуСФ узагальненоСЧ систематизацiСЧ наукового доробку вчених стосовно вивчення життя та творчостi Катерини Бiлокур, окрiм локальних дослiджень.
Тому постаСФ нагальна необхiднiсть проведення системного вивчення даноСЧ проблематики.
Стан вивчення дослiджуваноСЧ проблеми: творчостi визначноСЧ украСЧнськоСЧ художницi присвячено безлiч публiкацiй. Визнання прийшло до Катерини Бiлокур пiзно, на 40-му роцi життя. ПоСФднання живописного й епiстолярного дару Катерини Бiлокур визначило напрями висвiтлення творчостi художниками, мистецтвознавцями, журналiстами.
Красномовним СФ вже самий бiблiографiчний список iз тАЮзалпамитАЭ статей до ювiлейних дат. Статтi Леонiда Новиченка [38] Володимира Яворiвського [62]. Наприкiнцi 1940-х рокiв прояви цiкавостi до Бiлокур мають епiзодичний характер. У 1950-тi роки зявляСФться стаття майбутнього довголiтнього бiографа мисткинi В. Г. Нагая [42].
Серед дослiдникiв творчостi Катерини Бiлокур слiд видiлити А.Макарова [40], Л.Драча, М. Кагарлицького [31]. У 1978 роцi зявилася надзвичайно вагома для iсторiографiСЧ творчостi Бiлокур книга РЖрини КонСФвоСЧ, яка подала цiлком новий погляд на спадщину майстринi.
Серед праць, присвячених дослiдженню творчостi Катерини Бiлокур, треба вiдзначити А. Загайко [24], М. Куницька, РД. Оцевич. Науковий iнтерес вчених передусiм спрямований на аналiз композицiй народноСЧ майстринi, в яких вона вiдтворювала незбагненний свiт природи [51, с.184].
До сторiччя з дня народження Бiлокур вийшли в свiт черговi книги М.Кагарлицького [41], О.СамолевськоСЧ, РЖ.Чварова, О.Бiлишко, О.Стрижевського та багато iнших. Варто зазначати, що хоча творчiсть Катерини Бiлокур не обдiлена увагою вчених, на сьогоднi немаСФ ТСрунтовного дослiдження, яке б розкривало незвичайне обдарування майстринi вiдтворювати красу украСЧнськоСЧ природи.
Мета дослiдження: вивчення мистецькоСЧ спадщини Катерини Бiлокур, яка представляСФ органiчний синтез народноСЧ i професiйноСЧ творчостi у ц?/p>