Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
ема так званi образи, на дошцi або полотнi [53, c.4].
Коли розглядати ХХ столiття, то затих часiв умови загального розвитку народноСЧ творчостi кардинально змiнюСФться, разом з Тим змiнюСФться СЧСЧ характер, як i характер побуту села, починаСФ прогресувати урбанiзацiя. На розвитковi культури не могли не позначитись такi фактори як невпинний прогрес технiки, розвиток комунiкацiй та засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ, зокрема книговидання, розвиток освiти, вiдплив населення до мiста. Внаслiдок нових умов вiдходять або й затираються чiтко визначенi стародавнi звичаСЧ i стильовi категорiСЧ з СЧх символiкою та семантичним наповненням, являються новi форми творчостi.
ПридiляСФться велика увага народнiй творчостi, зокрема збиранню, дослiдженню та публiкацiСЧ памяток фольклору i народного мистецтва. Вивченню i розвитку народних талантiв сприяли значною мiрою органiзацiя Будинкiв народноСЧ творчостi, огляди та виставки творiв народних митцiв. У галузi малярства прославилися передусiм петрикiвськi майстринi, якi почали переносити на папiр квiтковi композицiСЧ, що ними у минулому ввiйшло в звичай розмалювати iнтерСФри сiльських хат на УкраСЧнi. РЖ саме цей вид декоративноСЧ творчостi набрав на УкраСЧнi широкого розвитку.
РЖмена Ганни Собачко-Шостак, Тетяни Пати, Параски "асенко, Вiри та Ганни Павленко, Наталки Вовк, Параски Хоми та багатьох iнших стануть в радянський час загальновiдомими. Провiдних майстринь залучають до оформлення виставочних павiльйонiв у КиСФвi, Москвi та закордоном, до розпису керамiчних та рiзних сувенiрних виробiв, оформлення дитячоСЧ книжки тощо [53, c.6].
Значно рiдше зустрiчаСФмо iмена тих, що працюють у станковому малярствi. Але й у цiй галузi СФ декiлька широковiдомих майстрiв. Це Никифор Дровняк з Криницi (1895-1968), Катерина Бiлокур (1900-1961) з Богданiвни, Марiя Приймаченко ( нар. 1909) з Болотнi, РДлизавета Миронова (нар. 1929) з Сошникова та РЖван Сколоздра (нар. 1934) з Розвадова. Це самоуки з народу, з украСЧнського села, якi, увiбрали в себе прадавнi традицiСЧ, зумiли створити щось зовсiм нове, по-своСФму побачити i вiдчути навколишнiй свiт, знайти власну художню мову. У творчостi кожного з них на свiй лад заговорило на повну силу успадковане вiд вiкiв, вiд духовноСЧ спадщини народу, сформувався новий, не традицiй спосiб творчого мислення i вислову, наближений до того, що тепер називають наСЧвним мистецтвом [53, c.12].
ОднiСФю з найяскравiших постатей наСЧвного малярства ХХ ст. не тiльки на УкраСЧнi, а й в Польщi, а може, й у всьому свiтi, СФ Никифор Дровняк з Криницi. Часом у його творах важко знайти межу мiж реальним i уявним, але водночас в них яскраво виступаСФ iстотна. Про це найкраще свiдчать його урбанiстичнi малюнки з вулицями-тунелями мiж хмарочосами. Йому вдалося у пейзажах диференцiйовано передати просторову характеристику гiрського краСФвиду, здебiльшого околицi Криницi. У його творчостi поСФднуСФться i спостережливiсть реалiста, i наСЧвна уява мрiйника та фантаста, яки побачене переплавляСФ у своСФрiдний художнiй образ.
З помiж представникiв украСЧнського радянського народного малярства вирiзняСФться Катерина Бiлокур, творчiсть якоСЧ можна назвати гiмном природi, рiднiй землi. Закохана в красу квiтiв, у багатство СЧх барв i тонiв. Якщо твори Никифора наче пройнятi драматизмом, то в Катерини Бiлокур вони сповненi романтичноСЧ поетичностi i заразом речовоСЧ конкретностi.
Зовсiм iншим СФ образне мислення i творчiсть МарiСЧ Приймаченко, так само одержимо вiдданоСЧ малярству. В СЧСЧ творчостi на диво несподiвано знайшли вiдбиття, особливо в раннiй фазi творчостi, прадавнi народнi вiрування в рiзнi темнi сили у виглядi фантастичних звiрiв, витворених народною уявою.
У подiбному декоративно-сюжетному планi працюСФ РДлизавета Миронова, яка народилася у сiмСЧ колгоспницi села Сошникi. Краса природи i мальовничий побут рiдного села, мелодiйна украСЧнська пiсня ще змалку зачарували вразливу душу дiвчинки. В таСФмницi народноСЧ творчостi першою СЧСЧ ввела мати, яка за традицiСФю розмальовувала барвистими розписами стiни убогоСЧ i тiсноСЧ вдовиноСЧ хатини.
РЖ зрештою РЖван Сколоздра з Розвадова, змалку вiн захопився лiпленням, його невеликi жанровi скульптури на теми щоденного побуту i працi вiдзначаються лаконiчною виразнiстю i компактнiстю форм. Вони експонувалися на виставках у 1970-х роках. Сколоздра захопився малюванням на склi й почав вiдроджувати забутi традицiСЧ. Художник звертаСФться до тем, почерпнутих з сiльського фольклору, побуту а також творiв украСЧнських письменникiв. У його роботах значну роль вiдiграСФ рисунок, контур, колiрна гама, то наближена до монохромноСЧ у вохристiй тональностi, то досить насичена i яскрава. ВикористовуСФ вiн i декоративнi мотиви, але значно меншою мiрою, нiж це бачимо у М. Приймаченко чи РД. МироновоСЧ.
Отож маСФмо мету зробити спробу простежити шляхи украСЧнського мистецтва i це свiдчить про невичерпнi творчi сили украСЧнського народу, який i в найтяжчi роки свого багатостраждального минулого зумiв творити прекраснi, невмирущi цiнностi, що дарують нам утiху i радiсть.
Роздiл РЖРЖ. Витоки та особливостi стилю Катерини Бiлокур
2.1 Катерина Бiлокур видатна народна майстриня УкраСЧни
Малярство Катерини Бiлокур народилося з пристрасноСЧ, всепоглинаючоСЧ закоханостi у безкiнечно звабливий, мiнливий свiт мистецтва. Вона йшла впродовж усього життя до нього й iншоСЧ долi для себе не бажала. Нелегка то була стезя, зрештою, спорiднена з долями iнших селянських самоукiв, що теж мрiяли й мали вiру в серцi... РЗй суд?/p>