Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?к у звичному розумiннi вiдсутнiй в картинах Катерини Бiлокур. Враження вiбрацiСЧ, динамiки кольорових плям результат високоСЧ культури володiння технiкою тонкого пензля, який залишаСФ на полотнi лише мiкроскопiчнi тАЮдоторкитАЭ, що надаСФ письму особливоСЧ плавкостi та перетворюСФ поСФднання кольорiв на СФдиний сплав.
Блiдо-бузковi картоплянi квiти i майже загублене у тАЮсутiнкахтАЭ фону декоративно написане листя лише слабко вторують його переможнiй красi. Вони наче цезури, розмiщенi художницею межи яскравим свiтлом та глибокою тiнню.
За аналогiСФю з тАЮБурячкомтАЭ (iл. 25) будуСФться колорит натюрморту тАЮКвiти та овочiтАЭ (1959). На чорному тлi барви народжуються такими ж яскравими спалахами i так само помякшуються варiацiями рiзних за своСФю iнтенсивнiстю кольорiв. Одначе в цьому натюрмортi зображення ускладнюСФться бiльш навантаженою композицiСФю. Квiти, овочi зцiпленi помiж собою СФдиним спiралеподiбним рухом. Композицiя нагадуСФ своСФю динамiкою шестерню, що обертаСФться. Ефект тАЮшестернiтАЭ досягаСФться вiяловим упорядкуванням зображень огiркiв, якi виступають своСФрiдною основою для купки городини та розташованим меншим вiялом стручкiв квасолi. Композицiйних рух продовжуСФться напрямом листя, квiтiв, наче один закрут спiралi переходить в iнший.
Характерно, що i колорит вiдтворюСФ подiбний кругообiг. Яскраво спалахуючи зiркою шипшини, червоний виникаСФ в зображеннях дрiбних форм редису, дзвоникiв. Подiбне вiдбуваСФться з жовтим, зеленим зявляючись в однiй частинi, вони провадять свою тему крiзь усю композицiю. Така мiграцiя кольорiв притаманна бiльшостi полотен Катерини Бiлокур.
За принципом побудови тАЮКвiти i овочiтАЭ нагадують тАЮНатюрморттАЭ (1960) з попередньоСЧ розглянутоСЧ групи.
Така ж динамiка, тАЮрухливатАЭ композицiя, але рух в тАЮНатюрмортiтАЭ сповiльнений, а в тАЮКвiтах i овочах прискорений. Така ж тАЮiрреальнатАЭ реальнiсть.
Катерина Бiлокур майстер компонування. Вiртуознiсть проявляються нюансами. Особливо цiкаво простежувати цю особливiсть на прикладах спорiднених композицiй.
Композицiя тАЮГороднiх овочiвтАЭ (1952) нагадуСФ побудову тАЮКвiтiв та овочiвтАЭ. СтворюСФться ефект, нiби зображення перебувають у станi стрiмкого руху. Враження динамiки досягаСФться прийомом, який багато в чому нагадуСФ засоби мультиплiкату. Ми можемо уявити, що на полотнi замiсть букету з пяти лiлей показанi декiлька стадiй руху однiСФСЧ квiтки. Як фантастичний птах, пiдхоплений вiтром, окреслюСФ у своСФму летi жовтогарячу дугу. Ця дуга продовжуСФться вигином листя, трави, нiби зiмятих тим же поривом. Таким чином, весь букет просякнутий складною динамiкою, втiлюючи здатнiсть живого зростати, розвиватися.
Разюче подiбнi загальнi абриси груп обСФктiв у тАЮКвiтахтАЭ (1959) та розглянутих тАЮКвiтах та овочахтАЭ (1959) нахил дзвоникiв в одному вiдтворюСФться хвилеподiбним вигином травички в iншому; там, де вiялом розходились стручки квасолi, - кучерявляться стеблини та вусики кольорового горошку. Можна вiдшукати багато аналогiй, але чим бiльше СЧх знайдемо, тим дивовижнiшою буде тАЮемоцiйнатАЭ несхожiсть композицiй.
Якщо в тАЮКвiтах та овочахтАЭ зображення накрученi спiралеподiбним рухом, то в тАЮКвiтахтАЭ вони розташованi доволi вiльно: межи квiтами, стеблами, листям проглядаСФ тло. Тло проступаСФ навiть там, де це просто неможливо в глибинi букету. Тобто тАЮрозряджаючитАЭ композицiя художниця переступаСФ межу реальностi, як це вiдбувалося в iнших натюрмортах.
Можна припустити, що художниця розрiзняСФ два типи простору: конкретний тобто обСФм певних предметiв, руйнування якого впливаСФ на реальний вигляд предметiв; i абстрактний, що починаСФться за ними, який органiзовуСФ цi предмети за законами перспективи. Катерина Бiлокур зчаста нехтуСФ цим другим, волiючи самостiйно аранжувати живописний свiт своСЧх полотен у вiдповiдностi з тим чи iншим задумом. Але в той же час свято береже перший, оскiльки вiн невiдСФмна складова кожного конкретного предмету i тому залишаСФться для художницi майже вiдчутним, матерiальним.
тАЮКвiтитАЭ (1959) мають важливу рису, як рiднить тАЮнатюрморт-етюдтАЭ з наступною групою. Тут застосовано певний прийом узгодження зображення з фоном, - спроба СЧх органiчного поСФднання. Художниця оточуСФ букет, особливо знизу там, де закiнчуСФться зображення та починаСФться тло, - рясними крапками, утвореними легкими доторками пензля. Отриманий таким чином кольоровий тАЮтумантАЭ нiби топить зображення в фонi, слугуючи, своСФрiдним переходом мiж ними.
За подiбним принципом будуть вирiшуватися усi твори наступноСЧ групи, а також пейзажi Катерини Бiлокур.
Третю останню групу складають натюрморти тАЮВ Шрамкiвському районi на черкаськiй землiтАЭ (1955-1956), тАЮНатюрморт з колосками i глечикомтАЭ (1958-1959), тАЮБогданiвськi яблукатАЭ (1958-1959), тАЮЦар-колостАЭ (1947;1949), тАЮКвiти, яблука, помiдоритАЭ (1950), тАЮПшениця, квiти, виноградтАЭ (1950-1954), тАЮКвiти з горiхамитАЭ (1948), тАЮРожiтАЭ (1950), тАЮРожi та трояндитАЭ (1954-1958), тАЮВ Богданiвнi на ЗагреблiтАЭ (1955), тАЮБукет квiтiвтАЭ (1959), якi подеколи поСФднують у собi елементи пейзажу й натюрморту.
Роботи тАЮВ Шрамкiвському районi на черкаськiй землiтАЭ (1955-1956), тАЮКвiти, яблука, помiдоритАЭ (1950), тАЮпшениця, квiти, виноградтАЭ (1950-1954) знаменують подальший розвиток композицiСЧ тАЮКвiтiв i овочiвтАЭ (1959), тАЮГороднiх квiтiвтАЭ (1952), тАЮНатюрмортутАЭ (1960). Необхiдно ще раз пiдкреслити аби розiбратися в законах малярського свiту Катерини Бiлокур, ми йдемо шляхом аналiзу вiд простого до складного, свiдомо порушуючи хронологiчний ряд творiв.
Катерина Василiвна чудово вiдчувала формат кожноСЧ картини. В цьому контекстi цiкаве поло?/p>