Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?остiтАЭ i тАЮнародностiтАЭ. Саме вона бачила себе народною майстринею, а професiональним художником врiвень iз вiтчизняними i свiтовими маестро живопису.
3.3 Портретний жанр
Людське обличчя, як тАЮвершина космiчного процесутАЭ, не могло не зацiкавити майстриню. Раннi портрети Катерини Бiлокур, як i пейзажi другоСЧ групи, тiсно повязанi з полтавською народною картиною. Спорiдненiсть iснуСФ мiж тАЮПортретом колгоспницi Тетяни БахмачтАЭ (1932-33), тАЮПортретом Олi БiлокуртАЭ (1928) i, наприклад, тАЮПортретом миргородськоСЧ мiщанки (А.Д. Бовкун)тАЭ Г.Ксьондза (1935). Але вже в тАЮПортретi племiнницьтАЭ (1937-39), тАЮПортретi НадiСЧ БiлокуртАЭ (1941) художниця опановуСФ певнi тАЮпрофесiйнiтАЭ таСФмницi втiлення моделi.
Особливо помiтний на фонi перелiчених робiт тАЮПортрет НадiСЧ БiлокуртАЭ, де на одному полотнi поСФднанi розквiт людського життя та розвiй природи. Людина, занурена у фантастичний пейзаж це проби художницi розширити тематику своСЧх робiт, чому квiти нiби чинять опiр. тАЮРЖконнiтАЭ немовлята (тАЮКазкатАЭ, тАЮЩастятАЭ), дiвчата племiнницi мають дещо нереальний вигляд посеред химерних квiтiв Катерини Бiлокур. тАЮРЖконописнетАЭ обличчя жiнки на портретi 1940 р. з ЯготинськоСЧ збiрки. Час нiби висвiтлив його риси. Залишилися мудрiсть та всепрощення. У портретi тАЮОлi БiлокуртАЭ двоюрiдноСЧ сестри художницi стоСЧть бiля самих джерел творчого шляху художницi, портрет виконано на негрунтованiй фанерi, у колоритi переважають холоднi, блакитно-сiрi тони. РЖ лише у правому кутку зображено квiти волошки, ромашки, мак: це СФдиний яскравий акцент на портретi. Оля померла за два тижнi пiсля написання портрету. РЖ художницею вона зображена саме так, що вiдчуваСФться вiдбиток небуття у тонкому, жовтувато-бiлому обличчi, у зосередженому поглядi..
Виняткове мiiе серед робiт Катерини Бiлокур посiдаСФ серiя СЧСЧ автопортретiв: 1950,1955 та 1957 рокiв. Коли розташувати СЧх за хронологiСФю, вони будуть сприйматись як своСФрiдний поетапний пошук певного рiшення образу. Вже в першому з них автор у загальних рисах знайдено композицiю: напiвфiгурне зображення; смисловi акценти правиця, - рука, що творить мистецтво, та звернене до глядача обличчя. Ватянка та накинута на волосся хустка створюють монолiтний силует, приховуючи побудову фiгури. Художниця не задовольняСФться подiбним рiшенням, вона намагаСФться якомога щiльнiше тАЮзамкнутитАЭ композицiю.
В автопортретi 1959 р. руку пiднесено до обличчя. Таким чином головнi тАЮгероСЧтАЭ твору рука художниця та зверненi до глядача очi, - опиняються у фокусi композицiСЧ. РЖнший вираз обличчя. Коли в попередньому автопортретi наявний елемент позування, то зараз пере нами справжнiй психологiчний портрет. За своСЧм рiшенням вiн наближаСФться до тАЮЖiночого портретутАЭ (1940-х рр.) з Яготина.
Зовсiм iншого звучання набуваСФ третiй, тАЮнайсильнiшийтАЭ автопортрет тАЮАвтопортрет в зимовий деньтАЭ (1957). Силует абсолютно тАЮгерметичнийтАЭ, рiшуче замкнений рукою, яка охопила хустку бiля пiдборiддя. Низько насунута хустка i цупка тАЮкоратАЭ ватянки нiби скували фiгуру, залишаючи вiльними лише обличчя та руку. Ми одразу зустрiчаСФмось з допитливим, сумним поглядом художницi. На своСЧх полотнах Катерина Бiлокур завжди волiла оточувати людей квiтами. Себе не пожалiла. На другому планi покручене голе вiття над головою. Нiби думки своСЧ матерiалiзувала цим химерним сплетiнням.
Життя Катерини Бiлокур було постiйним подоланням долi. Художницi повсякчас доводилося розсувати межi, що ставило СЧй життя. Вона спромоглася пробитися до свого вимрiяного свiту. Для цього СЧй вистачило сил i таланту.
Висновки
В результатi проведення дослiдження доцiльно зробити наступнi висновки:
- УкраСЧнська культура та мистецтво у 1920-1960 рр. пройшла етап високого злету й глибокого занепаду, проявивши при цьому риси мiцноСЧ тривалостi, життСФздатностi нацiональних традицiй. Змiна моделi свiтосприйняття детермiнувала змiну способiв його мистецького втiлення. В умовах радянськоСЧ дiйсностi художня творчiсть розвивалася пiд впливом iдеологiчного тиску, який регламентував свободу самовираження митця. Проте народне мистецтво УкраСЧни, яке завжди вирiзнялося стiйкiстю традицiСЧ та протистоянням будь-яким зовнiшнiм впливам, стало важливим джерелом творчих шукань i звершень.
- У першiй половинi ХХ столiття в УкраСЧни активно розвиваСФться декоративно-ужиткове мистецтво. Народнi майстри створюють художнi килими, вишивки, тканини, вироби гончарства та рiзьблення з дерева. Широкого розвитку набираСФ малярство. СвiтовоСЧ слави досягають твори МарiСЧ Приймаченко, Тетяни Пати, Леонтiя Гринюка, АнастасiСЧ Рак, РЖвана Сколодза, Катерини Бiлокур. РЗх композицiСЧ СФ оригiнальним поСФднанням традицiСЧ з оригiнальним новаторським.
- Працюючи в роки тоталiтарного режиму, коли держава пильно стежила за розвитком культури i мистецтва, Катерина Василiвна знайшла свою творчу дорогу. Вона самотужки проникнула в складний малярський процес, опанувавши олiйний живопис, графiку, акварель, працюючи в народному типi творчостi. Рiдкiсне обдарування народноСЧ майстринi проявилося у переосмисленнi народних традицiй вишивки, ткацтва, витинанки, якi склали основу СЧСЧ самобутньоСЧ творчоСЧ манери. Катерина Бiлокур художник, який органiзовуСФ свiй мистецький свiт за авторськими законами, наближеними до законiв народного мистецтва, не дивлячись на те, наскiльки близькi тАЮгероСЧтАЭ СЧСЧ полотен за манерою виконання до живопису професiйного.
- Складовою творчостi Катерини Бiлокур була навколишня природа, власна iнтуСЧцiя та суто народна творчiсть. Худ?/p>