Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?но тАЮВ Шрамкiвському районi на черкаськiй землiтАЭ. Рух, вiдчутний в композицiях тАЮКвiтiв i овочiвтАЭ, тАЮГороднiх квiтiвтАЭ тут набуваСФ сили, захоплюСФ новi обСФкти.
Композицiя нiби переповнюСФться зображеннями. В разi побудови СЧСЧ точно за принципом згаданих тАЮКвiтiв i овочiвтАЭ, вона маСФ перетворитися на хаос форм кольорiв. Зображення, збунтувавшись, вийдуть з-пiд контролю автора. Гармонiя буде порушена. Тонко вiдчувши задачу, яка виникла, художниця до генiальностi просто вирiшуСФ СЧСЧ. Вона розмикаСФ у центрi композицiСЧ розлитi повiнню яскравi суцвiття i розмiщуСФ там нейтральну за колористичним рiшенням пляму розсипане збiжжя. Це необхiдно, як необхiдна цезура в поезiСЧ чи музицi.
Зчаста в талановитому творi влучний технiчний прийом призводить до появи непесiчного образу. Перед нами життСФдайний потiк рослин. Таке враження, нiби на його поверхню стрiмко виштовхуються квiти х розбурханим листям, його могутнiм порухом руйнуСФться купка цукрового буряку, теж залучаючись до спiльного кругообiгу. Ця свiжа стихiя пелюсткiв, стебел та листя тАЮомиваСФтАЭ острiвець пшеницi.
Таким чином, композицiйно насичений натюрморт рiзниться вiд попереднiх не просто кiлькiстю зображених обСФктiв. Вiн набираСФ новоСЧ якостi полiфонiСЧ. А це вже iнша iпостась гармонiСЧ. тАЮРухтАЭ жовтогарячоСЧ лiлеСЧ з тАЮГороднiх квiтiвтАЭ тут набуваСФ розвитку та iмпровiзуСФться тАЮтемоютАЭ маку, бузку, жовтцiв, калинових кетягiв. В результатi виникаСФ картина не стiльки про красу купки овочiв чи окремих квiтiв; фрагменти складаються в цiле. Перед нами постаСФ стихiйне тАЮобличчятАЭ природи, яка вируСФ життям.
За подiбним принципом вирiшенi i прекрасно тАЮаранжорованiтАЭ складнi натюрморти тАЮКвiти, яблука, помiдоритАЭ (iл. 24), тАЮПшениця, квiти, виноградтАЭ (iл. 17). Перший з них вiдтворюСФ загальну композицiйну побудову тАЮВ Шрамкiвському районi на черкаськiй землiтАЭ, - таким же чином видiлено центр, але тут знаходяться яблука замiсть збiжжя; iншi за назвами та виглядом, але в такому ж хороводi кружляють рослини.
Наступний натюрморт створено дещо iнакше. тАЮПшениця, квiти, виноградтАЭ (iл. 17), подiбно до маленького етюду тАЮТигрова лiлеятАЭ i до багатьох iнших полотен Катерини Бiлокур, будуСФться в напрямi з правого нижнього кута композицiСЧ. До того ж ,як побачити хлiбнi зерна в оточеннi квiтiв, ми потрапляСФмо оком у складне сплетiння стела, листя вюнкого горошку, наче тут програСФться прелюд твору. РЖ лише згодом розвиток та кульмiнацiя. Спалахують яскравi чашечки майорцiв, зблискуСФ посеред них золотаве вiконце пшеницi. РЖ на завершення теми колосся, що тане легкими ореолами у блакитi фону. Надзвичайно мелодiйне полотно.
По-новому iнтерпретуСФться композицiя трьох попереднiх натюрмортiв в роботах тАЮЦар-колостАЭ i в тАЮНатюрмортi з колосками i глечикомтАЭ. Перший варiант тАЮЦаря-колосатАЭ зберiгся лише в репродукцiях, загубившись пiсля паризькоСЧ виставки 1957 року разом з тАЮБерiзкоютАЭ та тАЮПолтавськими квiтамитАЭ. Цей варiант найбiльш близький за своСЧм рiшенням до попереднiх розглянутих полотен. Композицiя побудована на спiввiдношеннi спокiйного за кольором центрального поля та охоплюючоСЧ його дуги рослин. Разом з тим зявляються новi риси.
ВiдбуваСФться на перший погляд суто зовнiшня замiна; яблук чи розпису збiжжя у фокусi композицiСЧ зявляються декiлька колоскiв та квiтка соняха на темному тлi. СуттСФво, що центр залишаСФться майже вiльним, нiби готуСФться певний просторовий прорив площини першого плану. Разом з тим, в цiй композицiСЧ такий прорив ще не вiдбувся.
В тАЮЦарi-колосiтАЭ 1949 року, тАЮНатюрмортi з колосками i глечикомтАЭ (1958-1959) площиннiсть попереднього варiанту 1947 року деякою мiрою подолано, разом з тим простiр ще залишаСФться неглибоким, тАЮнатюрмортнимтАЭ. Якiсно новi змiни вiдбулися в тАЮБукетi квiтiвтАЭ (1959), тАЮРожах та трояндахтАЭ (1954-1958), тАЮВ Богданiвнi на ЗагреблiтАЭ (1955), де зявляться такi глибина i просторовiсть, не властивi натюрмортовi як жанровi, що межi його будуть зламанi розвоСФм нового жанру пейзажу.
Одне з найвiдомiших полотен Катерини Бiлокур тАЮЦар-колостАЭ 1949 року виконання. Величне здiймаСФться хвиля квiтiв на передньому планi, трохи глибше назустрiч СЧй рухаСФться iнша, в глибинi зображення СЧх розмiреному ритмовi вторують вигини колосся. КомпозицiСФю проходить нiби вiдлуння лiнiй. Усi полотна Катерини Бiлокур виключно музикальнi, але тАЮЦар-колостАЭ тАЮзвучитьтАЭ особливо. ЗдаСФться, квiтами записано складну партитуру.
Гiдне подиву вмiння художницi поСФднувати майже несумiснi речi скрупульозну проробку деталей та загальне враження цiлiсностi композицiСЧ, створене за рахунок органiзацiСЧ обСФктiв великими узгодженими масами. Монументальнiсть квiткових композицiй нашоСЧ спiввiтчизницi викликаСФ асоцiацiСЧ з творами голландських та фламандських майстрiв 17 18 ст. З СЧх роботами Катерина Василiвна мала змогу познайомитися в залах Державного музею образотворчих мистецтв iм. О, с. Пушкiна, який вiдвiдала в 1940 роцi. В листi до Катерини Василiвни художник М. Донцiв iменуСФ СЧСЧ майстром тАЮчудових картин-натюрмортiв, таких тонких i високих, як мистецтво голландцiвтАЭ. Дiйсно, Катерину Бiлокур, як i тАЮстарих голландцiвтАЭ, вiдзначаСФ побожне ставлення до натури [28, c.14].
Лише подеколи тло своСЧх полотен художниця трактувала у виглядi площини, на яку викладено обСФмнi зображення. Таке рiшення характерне саме для групи тАЮнатюрмортiв-етюдiвтАЭ, до якоСЧ входять Квiти i овочiтАЭ (1959), тАЮБурячоктАЭ (1959), тАЮКотикитАЭ (1950-тi), тАЮПiвникитАЭ (1950-тi) та деякi iншi композицiСЧ. Але вже у тАЮКвiтахтАЭ (1959) рослини оточуСФ нiжний тАЮпилоктАЭ, утворений легким доторком пензля. ?/p>