Живописний свiт Катерини Бiлокур: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
В°ринi декоративного розпису.
Завданням дослiдження СФ:
- аналiз iсторико-культурних умов розвитку украСЧнського мистецтва 1920-1950-х рокiв, в тому числi й розвитку народного мистецтва;
- розкрити свiтоглядно-естетичнi засади творчостi Катерини Бiлокур;
- висвiтлити особливостi стилю народноСЧ майстринi;
- зясувати специфiку трактування жанру у творчостi Катерини Бiлокур;
- систематизувати творчiсть Катерини Бiлокур та проаналiзувати СЧСЧ доробок.
ОбСФктом дослiдження СФ: живописнi композицiСЧ Катерини Бiлокур, якi СФ складовою украСЧнського декоративного мистецтва ХХ столiття
Предметом дослiдження СФ: особливостi художнього мислення народноСЧ майстринi Катерини Бiлокур.
Межi дослiдження: 1920 1960 рр. розвитку украСЧнськоСЧ культури та народного мистецтва.
Медотологiчною основою роботи СФ: синтез культурологiчного та мистецтвознавчого пiдходiв до аналiзу проблем народноСЧ творчостi. У дипломнiй роботi використано наступнi методи дослiдження:
- iсторичний метод;
- метод мистецтвознавчого аналiзу;
- метод порiвняльного аналiзу;
- метод типологiчного та стилiстичного аналiзу живописних творiв;
Практична значимiсть роботи: матерiали дослiдження можна використовувати при читаннi навчальних диiиплiн для студентiв мистецтвознавцiв, а саме у курсi тАЮРЖсторiСЧ мистецтва УкраСЧнитАЭ.
Структура дипломноСЧ роботи: визначаСФться метою, завданням, логiкою дослiдження й маСФ такий вигляд: вступ, три роздiли, висновки, список використаних джерел та додаток з iлюстрацiями.
У вступi обТСрунтовано актуальнiсть дослiдження, визначено мету, обСФкт, прикмет дослiдження, поставлено конкретнi завдання щодо розгляду творчостi Катерини Бiлокур.
У першому роздiлi розкриваСФться iсторичне тло розвитку культури та мистецтва УкраСЧни в перiод встановлення радянськоСЧ влади.
У другому роздiлi аналiзуються естетико-стильовi особливостi творчостi Катерини Бiлокур як народноСЧ майстринi.
Третiй роздiл акцентуСФ увагу на особливостях трактування жанру у творчостi Катерини Бiлокур, яка самотужки проникла в малярський процес i зумiла створити роботи, котрi не мають аналогiв у мистецтвi.
У висновках подаються узагальнення щодо проблематики дослiдження. Список лiтератури включаСФ понад 60 джерел.
Вiзуальний ряд складаСФ 57 iлюстрацiй.
Роздiл РЖ. РЖсторико-культурне тло розвитку украСЧнського мистецтва радянськоСЧ доби
1.1 Особливостi художнього процесу в УкраСЧнi 1920-1950 рокiв
Встановлення радянськоСЧ влади в УкраСЧнi проходило пiд гаслами соцiальноСЧ справедливостi та iнтернацiоналiзму. РЗх абсолютизацiя при одночасному iгноруваннi природного прагнення пригнiчених ранiше народiв до самовизначення та утвердження незалежних держав ставали пiд сумнiв мiцнiсть i довговiчнiсть.
Саме в 20-тi роки комунiстична партiя жорстоко придушувала будь-якi прояви нацiональноСЧ специфiки як ворожоСЧ тАЮiнтернацiональнiй пролетарськiй справiтАЭ. Нищiвнiй критицi пiддавалися комунiсти, якi виступали на захист нацiональних iнтересiв союзних республiк, вiдстоювали право на вiльний розвиток економiчного, культурного i духовного життя всiх народiв. У краСЧнi такими були члени РКП(б) ВКП(б), колишнi члени УкраСЧнськоСЧ комунiстичноСЧ партiСЧ та iншi, яким офiцiйною пропагандою було навiшено ярлик нацiонал комунiстiв [11, c.38].
Як i в лiтературi, музицi, театрi та iнших галузях культурного будiвництва мистецький рух у цей перiод був вiдносно вiльним i мало регламентувався. Партiя намагалася поступово прибрати митцiв до своСЧх рук.
Першим кроком у цьому напрямку стала органiзацiя державного керiвництва мистецтву. При Наркомосi було створено всеукраСЧнський вiддiл мистецтв, зокрема комiтетами: образотворчого мистецтва i старовини. У його вiддiленнях передавалися всi iсторичнi та мистецькi цiнностi, було нацiоналiзовано музеСЧ, музейнi колекцiСЧ. Сюди ж перейшла УкраСЧнська Академiя мистецтв. Поряд з вивченням класичного мистецтва актуальним стало мистецтво пропаганди, що слугувало включно iнтересам партiСЧ. Це полiтичнi плакати, сатирична графiка, наочна агiтацiя [20, c. 15].
Помiтний влив на розвиток мистецтва справляла створена Асоцiацiя художникiв ЧервоноСЧ УкраСЧни, яка головною своСФю метою проголосила вiдбиття сучасностi.
Групою, що цiкавилася передовим модерним малярством, було ОбСФднання сучасних Митцiв УкраСЧни, органiзоване А. Петрицький [28, c. 494].
Розпочалося становлення станкового живопису, до якого митцi формалiстичного спрямування ставилися негативно. До кращих належать твори Ф. Кричевського. Триптих тАЮЖиттятАЭ (1928) принiс художнику визнання на мiжнароднiй виставцi у ВенецiСЧ. Високим рiвнем вiдзначаються також його полотна тАЮДовбуштАЭ та тАЮПереможцi ВрангелятАЭ. У станковому живописi працював М. Самокиш. Вiн написав полотна тАЮБiй Богуна з польським магнатом ЧернецькимтАЭ, тАЮБiй за прапортАЭ, тАЮАтакатАЭ та iн. Багато художникiв присвятили своСЧ картини темам iндустрiалiзацiСЧ краСЧни. Окреме мiiе в розвитку украСЧнського портрета займаСФ творчiсть А. Петрицького, який у 1932-1933 рр. виконав близько 150 портретiв украСЧнський письменникiв та дiячiв культури i мистецтва. У жанрi пейзажу працювали митцi старшого поколiння. Багато зробив для його розвитку М. Бурачек, якого називали тАЮспiвцем украСЧнськоСЧ природитАЭ [25, c.22].
Живопис Галичини насамперед представляли художники РЖ. Труш, О. Новакiвський, П. Холодний, О. Курилас, Л. Гец, А. Монастирський, О. К?/p>