Етичнi засади дiяльностi працiвникiв прокуратури
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?ки пiдсудних займали видне мiiе. На думку М.Л. Шифмана, це повязано з тим, що в характеристицi можна у рядi випадкiв знайти ключ до розумiння мотивiв злочину, до оцiнки достовiрностi окремих доказiв, а iнодi i до рiшення питання про ступiнь винностi [31].
Державний обвинувач повинен виключити субСФктивний пiдхiд до оцiнки особи. У судовiй мовi повиннi бути освiтленi тiльки тi обставини минулого життя пiдсудного, якi дають можливiсть судити про ступiнь соцiальноСЧ небезпеки пiдсудного i можуть зробити вплив на вирок. РЖнакше це приведе до необСФктивностi прокурора, i його мова матиме звинувачувальний ухил.
Прокурор у жодному випадку не повинен заповнювати свою мову образливими епiтетами, недоречними гiперболами. Крилата фраза, влучне слово, прислiвя, лiтературний образ повиннi уживатися в мiру i бути зрозумiлi i доречнi.
3.3 Професiйна етика керiвника органу (пiдроздiлу) прокуратури
Основною рушiйною силою етичних вiдносин в колективi прокуратури СФ керiвник. Вiн органiзовуСФ навчання i виховання пiдлеглих, керуСФ СЧх службовий - професiйною дiяльнiстю, органiзовуСФ виконання колективом завдань, що стоять перед ним, здiйснюСФ контроль i перевiрку виконання ухвалених ним рiшень, вимог законiв i iнших нормативних документiв, наказiв i розпоряджень вищестоящих керiвникiв. [10]
Крiм того, що начальник вiдповiдаСФ за все, складнiсть для нього представляСФ те, що при виробленнi рiшення необхiдно враховувати як iндивiдуальнi можливостi кожного члена, так i стан соцiально - психологiчного i етичного клiмату колективу в цiлому. СубСФктовi управлiння - керiвниковi колективу - ставиться в постiйний обовязок виконувати роботу за визначенням i розподiлом конкретних ролей для кожного члена колективу, вiдображаючи i закрiплюючи СЧх в схвалюваних рiшеннях.
Етика керiвника органу прокуратури полягаСФ в необхiдностi сумiщати основнi управлiнськi принципи (суто професiйнi) iз загальнолюдськими етичними вимогами i припускаСФ знання основних норм взаСФмин мiж людьми, мiж особою i групою, колективом, мiж колективами.
Службова етика акцентуСФ увагу на таких нормах поведiнки, якi безпосередньо вiдносяться до взаСФмин людей в процесi реалiзацiСЧ управлiнських функцiй.
Вона пiдкреслюСФ особливу значущiсть дотримання цих норм. Так, службова етика наказуСФ керiвниковi бути обСФктивним i справедливим вiдносно всiх пiдлеглих рiвним в обiгу з ними, бути принциповим в справi, вимогливим i разом з тим терпимим до людей, тактовних, пiклуватися про створення сприятливого морально-психологiчного клiмату в колективi.
Управлiння установою, його пiдроздiлом, групою спiвробiтникiв - це, перш за все, робота з людьми, з кожною людиною окремо. Тому для досягнення успiху потрiбно робити так, щоб все, з ким вам доводитися працювати, по-перше, прониклися розташуванням, по-друге, були переконанi у вашiй правотi, по-третСФ, докладали максимальнi зусилля для успiху загальноСЧ справи.
Якостi керiвника можна умовно роздiлити на двi групи. Перша група - його дiловi, професiйнi якостi, використовуванi ним методи i прийоми управлiнськоСЧ дiяльностi.
Друга група - iнтелектуальнi i особовi якостi: знання, здiбностi, iнтелект, емоцiйно-вольова сфера, характер. Ця група якостей володiСФ двома особливостями. По-перше, вона СФ фундаментом, на якому будуСФться професiйна, управлiнська компетентнiсть керiвника. По-друге, вона набагато важча, нiж перша, пiддаСФться корекцiСЧ: змiнити стиль мислення або характер незрiвнянно складнiше, чум засвоСЧти методику ухвалення рiшень або технологiю управлiння.
Одна з основних психологiчних якостей керiвника - його мислення. В процесi практичноСЧ дiяльностi керiвник повинен умiти мислити:
- проблемно i перспективно, заздалегiдь визначаючи можливi труднощi i способи СЧх подолання;
- системно, охоплюючи всi сторони справи i впливаючи чинники;
- практично i обТСрунтовано, вiдрiзняючи дiйснi чинники вiд субСФктивних думок, реальне вiд бажаного або таке, що здаСФться;
- консервативно, нешаблонно, поСФднуючи переваги накопиченого досвiду з оригiнальними, новаторськими методами керiвництва;
- оперативно, тобто швидко реагуючи на змiни обстановки, самостiйно ухвалюючи найбiльш рацiональнi рiшення в умовах дефiциту часу;
- послiдовно i цiлеспрямовано, добиваючись поставленоСЧ мети, вiдокремлюючи головне вiд другорядного, не утопаючи в текучцi;
- самокритично, проявляючи здатнiсть тверезо оцiнювати своСЧ дiСЧ, максимально використовувати позитивний досвiд iнших, удосконалювати професiйнi знання i навики.
Будь-який керiвник значну частину свого робочого часу витрачаСФ на спiлкування. Тому важливою професiйною якiстю для нього СФ умiння здiйснювати дiлове спiлкування з людьми незалежно вiд власних емоцiйних оцiнок. вiн повинен контролювати свою поведiнку так, щоб негативне вiдношення до кого-небудь не впливало негативно на характер дiлових вiдносин з ним, а позитивне вiдношення до спiвробiтника ставало тому вiдомим i спрацьовувало як додатковий стимул пiдвищення активностi.
Нижче приводиться перелiк якостей хорошого керiвника, складений за наслiдками зарубiжних дослiджень.
Хороший керiвник
Може встановити i пiдтримувати вiдносини з рiвними собi людьми.
Здатний бути лiдером.
Здатний побудувати систему комунiкацiй в органiзацiСЧ, отримувати надiйну iнформацiю i ефективно СЧСЧ оцiнювати.
ВолодiСФ здатнiстю ухвалювати нестандартнi управлiнськi рiше?/p>