Етичнi засади дiяльностi працiвникiв прокуратури
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
можливо прийняти (схвалити) Кодекс ВсеукраСЧнською конференцiСФю прокурорiв. Другий варiант - прийняття Кодексу Вищою диiиплiнарною комiсiСФю прокуратури УкраСЧни, безумовно можливий за умови СЧСЧ створення, для чого необхiднi вiдповiднi змiни до Закону УкраСЧни Про прокуратуру.
Кодекс честi маСФ за мету передусiм посилення самоконтролю прокурорiв за дотриманням моральних норм у професiйнiй дiяльностi i поведiнцi.
З метою залучення до пiдготовки цього документа найширшого кола прокурорiв проект Кодексу честi було надано для обговорення колективам органiв прокуратури, якi висловили низку зауважень та пропозицiй.
Розробка окремими державними структурами вiдомчих правил поведiнки передбачена Загальними правилами поведiнки державного службовця, в яких зазначено, що "для державних службовцiв, якi працюють в апаратi органiв прокуратури, судiв, дипломатичноСЧ, митноСЧ, податковоСЧ служб... вiдповiдними органами можуть затверджуватись правила поведiнки з урахуванням особливостей роботи в цих органах".
Одночасно вивчення змiсту Кодексу честi, вiдомчих правил поведiнки необхiдно включати до процесу навчання, пiдготовки та перепiдготовки прокурорiв, ознайомлення з теоретичними та прикладними засадами етики. Методологiя професiйноСЧ пiдготовки обовязково повинна базуватися не лише на розвитку та стимулюваннi професiйних, а й моральних цiнностей. Безумовно, суспiльним цiнностям навчаються зi школи, з родини. Якщо кандидату на державну службу притаманнi суспiльно-моральнi цiнностi, то це СФ гарантiСФю сумлiнного виконання ним службових обовязкiв. Прищеплювати СЧх людинi з чималим життСФвим досвiдом та усталеною поведiнкою на сьогоднi СФ справою проблематичною.
Хоча, безперечно, бiльшiсть елементiв iнституцiйноСЧ етики опановуСФться працiвниками безпосередньо у процесi працi, досвiд практичного застосування професiйноСЧ етики набуваСФться безпосередньо у трудовому колективi.
Кодекс честi та вiдомчi правила поведiнки прокурорiв матимуть важливе значення для етичного регулювання внутрiшнiх i зовнiшнiх професiйних вiдносин працiвникiв органiв прокуратури. Обовязкове дотримання морально-етичних принципiв у професiйнiй та позаслужбовiй дiяльностi СФ основою самореалiзацiСЧ кожного прокурора, розвитку прокурорськоСЧ служби в цiлому, гуманiзацiСЧ суспiльства, гармонiзацiСЧ вiдносин з громадськiстю.
Державна служба СФ ключовим елементом системи державного управлiння, вiд ефективного функцiонування якого залежить додержання конституцiйних прав i свобод громадян, послiдовний i сталий розвиток краСЧни.
Як зазначено в КонцепцiСЧ адаптацiСЧ iнституту державноСЧ служби в УкраСЧнi до стандартiв РДвропейського Союзу (Указ Президента УкраСЧни вiд 05.03.2004 р. № 278/2004), з огляду на стратегiчне завдання УкраСЧни щодо здiйснення системних перетворень реальних (внутрiшнiх) передумов для вступу до РДвросоюзу наближення державноСЧ служби до загальноприйнятих засад для краСЧн - членiв РДС набуваСФ особливо актуального значення.
Одним iз проблемних питань дiючоСЧ системи державноСЧ служби, яке потребуСФ подальшого вирiшення, СФ нормативне врегулювання вимог професiйноСЧ етики державних службовцiв. Проте не лише визначення морально-етичних принципiв службовоСЧ поведiнки державних службовцiв, а й законодавче закрiплення механiзму СЧх запровадження i дотримання маСФ велике соцiальне значення та СФ головною тенденцiСФю сучасного розвитку державноСЧ служби зарубiжних краСЧн.
Незважаючи на вiдмiнностi у пiдходах рiзних краСЧн до формування органiзацiйноСЧ культури державних службовцiв, незмiнною СФ СЧСЧ мета - забезпечити професiйну дiяльнiсть службовцiв в iнтересах громадян i суспiльства, а також запобiгти можливим зловживанням владою i порушенням закону.
Розвиток етичноСЧ системи державноСЧ служби США охоплюСФ понад два сторiччя. Етичнi принципи, норми, механiзми функцiонування державного управлiння США було запозичено з американськоСЧ моделi управлiння бiзнесом. Вiдмiнною ознакою американськоСЧ моделi розвитку теорiСЧ державного управлiння СФ увага до розвитку iндивiдуальних здiбностей працiвникiв та економiчна мотивацiя. У 30-х роках XX ст. на змiну поняттю "економiчна людина" було запроваджено "школу людських вiдносин", основними поняттями якоСЧ стали "задоволення працею" i "моральний вплив", а провiдну роль став вiдiгравати iндивiд, а не органiзацiя. Основна iдея школи полягала в тому, що змiна системи управлiння неможлива без змiни поведiнки iндивiдiв.
Американцi надають дуже великого значення питанням професiйноСЧ етики державних службовцiв. У 1958 р. Конгрес США прийняв резолюцiю, яка ухвалила етичний кодекс для працiвникiв федеральних служб, а у 1989 р. - закон про реформу етичних норм. У жовтнi 1990 р. президент США посилив етичнi вимоги до державних службовцiв виконавчим указом "Принципи етики поведiнки посадових осiб i службовцiв держапарату". Основний мотив етичних вимог до державних службовцiв - це належне виконання службового обовязку, чеснiсть i вiдповiдальнiсть.
Крiм Комiтету з етики на особливу увагу заслуговуСФ блок адмiнiстративно-правового захисту персоналу, зокрема Рада iз захисту системи заслуг. Вона опiкуСФться постiйними федеральними службовцями з приводу порушень принципу системи заслуг та СФ надзвичайно авторитетною серед службовцiв. На думку дослiдникiв, Рада СФ запорукою ефективностi роботи державних службовцiв i загалом "управлiнськоСЧ машини". Як уже зазначалося, система