Етичнi засади дiяльностi працiвникiв прокуратури
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
Етичнi засади дiяльностi працiвникiв прокуратури
Змiст
Вступ
1. Право i мораль, СЧх взаСФмозвязок, загальнi риси i характернi особливостi
1.1 ВзаСФмозвязок права i моралi
1.2 Загальнi риси права i моралi
1.3 Характернi особливостi права i моралi
2. Професiйна етика працiвника прокуратури
2.1 Моральнi якостi працiвника прокуратури
2.2 Моральна культура працiвника прокуратури
2.3 Професiйно-моральна деформацiя та СЧСЧ фактори
3. Етичнi правила поведiнки працiвника прокуратури в рiзних сферах дiяльностi
3.1 Професiйна етика слiдчого
3.2 Професiйна етика державного обвинувача
3.3 Професiйна етика керiвника органу (пiдроздiлу) прокуратури
3.4 Кодекс професiйноСЧ етики працiвникiв прокуратури
Висновки
Лiтература
Вступ
Актуальнiсть дослiдження. Особливе мiiе у побудовi правовоСЧ держави займаСФ прокуратура, як СФдина система органiв, покликаних забезпечувати законнiсть, захищати права i свободи людини i громадянина та iнтереси держави вiдповiдно до КонституцiСЧ УкраСЧни та Закону УкраСЧни тАЮПро прокуратуру.
Дiяльнiсть органiв прокуратури, направлена на забезпечення безпеки особи, суспiльства i держави, в тiй чи iншiй мiрi зачiпаСФ iнтереси всiх членiв суспiльства. Тому етичнi проблеми, що породжуються специфiкою цiСФСЧ дiяльностi, СЧСЧ цiлями, змiстом, формами, методами, завжди знаходяться пiд пильною увагою суспiльства. В звязку з цим заслуговуСФ уваги проблема реалiзацiСЧ принципiв моральностi (моралi) в дiяльностi працiвникiв прокуратури.
Проблеми етичних основ кримiнального судочинства завжди привертали увагу вiтчизняних юристiв. Широко вiдомi тi, що зявилися на межi XIX i XX столiть роботи А. Ф. Конi, РЖ.Я. Фойнiцького, В.С.Соловева та iнших.
Змiна етичних орiСФнтирiв за останнi роки життя нашого суспiльства, необхiднiсть в пiдвищеннi ефективностi дiяльностi працiвникiв прокуратури, насущна потреба формування у них етичного боргу, як неодмiнною складовою борга професiйного, визначили вибiр i актуальнiсть даноСЧ теми.
Мета i завдання.
Мета дослiдження полягаСФ у вивченнi етичних засад дiяльностi працiвникiв прокуратури.
Вiдповiдно до цього в дослiдженнi поставленi наступнi завдання:
-проаналiзувати взаСФмозвязок права i моралi, загальнi риси i характернi особливостi;
-розглянути моральнi якостi працiвника прокуратури;
-розглянути етичнi правила поведiнки працiвника прокуратури в рiзних сферах дiяльностi.
ОбСФкт i предмет дослiдження.
ОбСФктом дослiдження СФ етичнi засади дiяльностi працiвникiв прокуратури.
Предметом дослiдження СФ духовно-етичнi основи дiяльностi працiвникiв прокуратури в професiйнiй сферi.
Методологiя i методика дослiдження.
Методологiчну основу дослiдження склали загальний метод пiзнання, що вiдображаСФ дiалектичний звязок теорiСЧ i практики, методи порiвняно-правовий, iсторичний, конкретно-соцiологiчний, методи психологiСЧ, логiки i ряд iнших.
1. Право i мораль, СЧх взаСФмозвязок, загальнi риси i характернi особливостi
1.1 ВзаСФмозвязок права i моралi
Мораль i право тiсно взаСФмозвязанi, бiльш того, можна говорити про глибоке взаСФмопроникнення права i моралi. Вони взаСФмо обумовлюють, доповнюють i взаСФмо забезпечують один одного в регулюваннi суспiльних вiдносин. ОбСФктивна обумовленiсть такоСЧ взаСФмодiСЧ визначаСФться тим, що правовi закони втiлюють в собi принципи гуманiзму, справедливостi, рiвностi людей. РЖншими словами, закони правовоСЧ держави втiлюють в собi вищi моральнi вимоги сучасного суспiльства.[4]
При зясуваннi змiсту правових норм необхiдний не тiльки СЧх усестороннiй аналiз з урахуванням вимог iдей правосвiдомостi суспiльства, але i виявлення взаСФмозвязкiв норм права з принципами i нормами моралi, з етичною свiдомiстю суспiльства. [17]
Норми моралi - продукт iсторичного розвитку людства. Вони сформували в боротьбi iз злом, за затвердження добра, людинолюбства, справедливостi, щастя людей. На розвиток моралi дiють соцiально-полiтичнi вiдносини, iншi форми суспiльноСЧ свiдомостi. Моральнi принципи i норми значною мiрою визначаються також соцiально-економiчними умовами життя суспiльства. У розвитку людства наголошуСФться етичний прогрес, зростання етичноСЧ культури. Проте етичний розвиток людства зазнаСФ певнi суперечностi. Загальнолюдське в моралi стикаСФться з проявами груповоСЧ моральноСЧ свiдомостi, вiдбуваСФться взаСФмодiя загальнолюдського i класового. Значний вплив на мораль, на затвердження загальнолюдських норм в нiй надаСФ релiгiя. Загальнолюдський змiст моральностi знайшов вираз в золотому правилi: поступай по вiдношенню до iнших так, як ти хотiв би, щоб вони поступали до тебе. Принцип моралi - це основнi початковi вимоги, що охоплюють суспiльне i особисте життя людини. Вони конкретизуються у виглядi норм, регулюючих поведiнку людей в певних життСФвих ситуацiях. Норми моралi тодi стають дiСФвою основою етичноСЧ поведiнки людини, коли вони затверджуються в його самосвiдомостi, набувають якостi переконання, зливаються з його вiдчуттями.
РЖсторiя розвитку цивiлiзацiСЧ свiдчить, що право i мораль як складовi частини культури суспiльства органiчно звязанi один з одним. Правова система державно-органiзованого суспiльства закрiплюСФ життСФво важливi дл