Етичнi засади дiяльностi працiвникiв прокуратури
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
осiб будь-якi данi, до яких вони мали доступ пiд час виконання своСЧх обовязкiв.
Прокурори не повиннi приймати подарунки, нагороди, отримувати якусь користь, стимул чи гостиннiсть вiд третiх сторiн чи виконувати завдання, якi можуть скомпрометувати СЧхню чеснiсть, справедливiсть та неупередженiсть.
2.2 Моральна культура працiвника прокуратури
Моральна культура прокурора - це характеристика особистостi з точки зору цiлiсностi СЧСЧ морального розвитку, сукупнiсть моральних якостей, якi характеризують СЧх моральну свiдомiсть i поведiнку у повсякденнiй службовiй дiяльностi. РЗСЧ структура включаСФ: культуру моральноСЧ свiдомостi, культуру моральних вiдносин, культуру професiйного спiлкування. В культурi моральноСЧ свiдомостi видiлено теоретичний i психологiчний рiвень. До теоретичного рiвня вiдносяться: етичнi знання, моральнi погляди, iдеали, переконання, норми та потреби. Психологiчний рiвень включаСФ: емоцiСЧ, симпатiСЧ, антипатiСЧ, уявлення про моральне та аморальне, моральнi правила, нрави, звички.[38]
Культуру визначають, по-перше, як спосiб суто людського iснування, по-друге, як родовий спосiб життСФдiяльностi, як узагальнюючу характеристику унiверсальностi розвитку людини. Якщо розглядати культуру як систему, то вона включаСФ сам процес дiяльностi, що вiдрiзняСФ людину вiд iнших форм життя. Ця дiяльнiсть постiйно змiнюСФ середовище iснування людини, створюСФ свiт культури - матерiальних i духовних цiнностей - у межах природного свiту. [24]РЖнстинктивноСЧ програми поведiнки в цьому новому, штучному свiтi з новими - людськими - законами вже недостатньо. РЖнстинкт розрахований на сталу систему стосункiв живоСЧ iстоти з певним середовищем. Така система формуСФться протягом тисячолiть, це дуже вразливий механiзм звязку. Культура ж, за своСЧм визначенням, це - постiйний розвиток, створення нового. На вiдмiну вiд тварини, людська iстота в загальних рисах визначаСФться не стiльки генетичною, скiльки соцiальною спадковiстю. Вона базуСФться на здатностi фiксувати i передавати досвiд, накопичувати i вдосконалювати його через мову, через духовнi цiнностi, форми матерiальноСЧ дiяльностi тощо.
Моральна культура - це якiсна характеристика етичного розвитку i моральноСЧ зрiлостi особи, що виявляСФться на трьох рiвнях.
По-перше, це культура етичноСЧ свiдомостi, що виражаСФться в знаннi моральних вимог суспiльства, в здатностi людини свiдомо обТСрунтовуСФ цiлi i засоби дiяльностi. Цей рiвень залежить вiд свiтогляду особи, етичних знань i переконань.
По-друге, виключно важливим рiвнем, що забезпечуСФ внутрiшнСФ ухвалення моральних цiлей i засобiв, внутрiшню готовнiсть до СЧх реалiзацiСЧ, СФ культура етичних вiдчуттiв. Етична культура припускаСФ не тiльки вiдмiннiсть добра i зла, але i багатство емоцiйноСЧ сфери, сприяти до морального резонансу, до спiвчуття i спiвпереживання. РЖ, нарештi, рiвень, на якому реалiзуються поставленi i прийнятi етичнi цiлi, а правила перетворюються на активну життСФву позицiю, - це культура поведiнки. Культура поведiнки характеризуСФ здiбнiсть до вибору i до практичноСЧ дiяльностi.[13]
Незалежно вiд виду юридичноСЧ дiяльностi стрижньовим принципом професiйноСЧ моралi юриста (прокурора) СФ справедливiсть. Без цiСФСЧ етичноСЧ якостi дiяльнiсть в правовiй областi втрачаСФ свiй сенс. Вiд прокурорiв вимагаСФться разом з цим: обСФктивнiсть, безстороннiсть, незалежнiсть, дотримання прав людини i презумпцiСЧ невинностi.
Позначенi вище принципи займають виключно важливе мiiе в структурi професiйноСЧ дiяльностi прокурора. Виражаючи суть професiйноСЧ дiяльностi, цi принципи СФ стратегiСФю його поведiнки.
На вiдмiну вiд норм суспiльноСЧ моралi, iмперативнiсть яких повинна розглядатися з урахуванням конкретних обставин, принципи юридичноСЧ етики - справедливiсть, безстороннiсть, обСФктивнiсть, незалежнiсть i дотримання прав людини - виражають безумовнi етичнi вимоги, проходження яким обовязково для прокурора у всiх ситуацiях.
Чим вище професiйна майстернiсть, тим вище етичнi норми, але i чим етичнi норми, тим вище професiйна майстернiсть юриста.[11]
Вiд прокурора професiйна етика вимагаСФ непiдкупностi, вiрностi духу i буквi закону, дотримання рiвностi всiх перед законом. Одним з гуманних принципiв права СФ презумпцiя невинностi - вимога вважати обвинувачений невинним до тих пiр, поки провина його на доведена судом. РЖз законнiстю не сумiснi норми юридичноСЧ етики, що порушують, методи дiзнання - використання анонiмних доносiв як доказ проти обвинуваченого, примушення до визнання провини погрозами i силою, використання такого вимушеного визнання в доказi винностi. Вiд працiвника правоохоронних органiв професiйна етика вимагаСФ гуманного вiдношення до правопорушника, уявлення йому максимальних можливостей захисту, використання сили закону не тiльки для покарання, але i для перевиховання злочинця.
Для прокурора вимоги моралi мають особливий вплив. З правосуддям завжди повязано уявлення про високоморальнi принципи: справедливостi, гуманiзмi, чесностi, правдивостi i так далi Професiйну мораль не можна, проте, зводити лише до специфiчного заломлення загальних норм моральностi в тiй або iншiй дiяльностi. У будь-якiй професiйнiй моралi не може бути якихось особливих етичних норм, якi б не витiкали iз загальних етичних принципiв. Так, як специфiчнi норми моралi юриста часто приводять правило про неприпустимiсть розголошування даних попереднього слiдства, про адвокатську таСФмницю i так д?/p>