Етичнi засади дiяльностi працiвникiв прокуратури
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
стi нацiональноСЧ гордостi i так далi Вони складнi за своСЧм змiстом, багатообразнi по своСФму прояву i представляють швидшим сплав особистого i суспiльного. Слiд пiдкреслити також, що у вiдмiннiсть, наприклад, вiд iнтимних вiдчуттiв, якi рухомi i динамiчнi, вiдчуття морально-полiтичнi стiйкiшi, стабiлiзованi.
НевiдСФмною етично-полiтичною якiстю спiвробiтникiв прокуратури СФ справжнiй iнтернацiоналiзм, який реалiзуСФться в пошанi до iнших народiв, нетерпимостi до нацiональноСЧ i расовоСЧ ворожнечi.
Етичнi якостi, яким придiляСФться особлива увага, i якi прийнято називати власне моральними: чеснiсть, правдивiсть, скромнiсть, вiдчуття власноСЧ гiдностi, умiння поводитися. Ганебнiсть, брехливiсть, нескромнiсть, амбiтнiсть, статева розбещенiсть - вiрний шлях до етичноСЧ деформацiСЧ спiвробiтника.[18]
Видiляються якостi, що характеризуСФ культуру спiлкування спiвробiтникiв прокуратури як на службi, так i поза нею. До спiвробiтникiв прокуратури суспiльство предявляСФ цьому сенсi особливо жорсткi вимоги. Те, що воно може пробачити робочому, студентовi, продавцевi, представникам багатьох кругах професiй, нiколи не прощаСФться СЧм. РЖ недаремно, як вже указувалося вище, вимога високоСЧ культури спiлкування спецiально зафiксована в службово-директивних документах.
Важливим структурним елементом етичноСЧ культури особи СФ культура етичних вiдносин. Етичнi вiдносини це особливий вид суспiльних вiдносин, якi практично - не iснують в чистому виглядi, але СФ складовою частиною будь-яких людських вiдносин, що пiддаються етичнiй оцiнцi. Етичнi вiдносини прийнято класифiкувати за змiстом, формою, i за способом звязку мiж людьми.[15]
Отже, моральну культуру можна визначити як спосiб засвоСФння, передачi i розвитку моральних цiнностей. РЖз цього випливаСФ, що моральна культура суспiльства iснуСФ в iсторiСЧ людства, по-перше, як сукупнiсть (система) моральних цiнностей (правил, норм, принципiв, iдеалiв), що усвiдомлюються на теоретичному та буденному рiвнях. Рiвень розвитку моральноСЧ культури визначаСФться залежно вiд орiСФнтацiСЧ СЧСЧ на загальнолюдськi, класовi чи нацiональнi моральнi цiнностi; по-друге, як обСФктивацiя цих уявлень, поглядiв, переконань, тобто моральноСЧ свiдомостi через поведiнку, дiяльнiсть, вчинки людей, що оцiнюються з позицiй гуманiзму, золотого правила моральностi; нарештi, по-третСФ, як система моральних вiдносин, що встановлюються внаслiдок втiлення моральних уявлень через моральнi дiСЧ. Вони вiдображають певний рiвень розвитку суспiльних звязкiв (мiж iндивiдами, мiж iндивiдом та групою чи суспiльством, мiж групами, прошарками, класами - i таке iнше). Основи СЧх оцiнки - рiвень розвитку свободи i вiдповiдальностi, автономiзацiСЧ особистостi. З цього випливаСФ, що моральна культура СФ важливою характеристикою субСФкта (на рiвнi соцiальноСЧ системи, спiльноти, особистостi) у певнiй сферi його дiяльностi - економiчнiй, правовiй, мистецькiй, науковiй, релiгiйнiй тощо.
2.3 Професiйно-моральна деформацiя та СЧСЧ фактори
Юридична дiяльнiсть, будучи направленою на вирiшення високоморальних завдань, сприяСФ розвитку i змiцненню у прокурора необхiдних моральних якостей. Разом з тим юридична дiяльнiсть, особливо за умови надiлу владними повноваженнями, може стати ТСрунтом для його професiйноСЧ деформацiСЧ.
Професiйна деформацiя СФ не що iнше, як спотворення характеру i результатiв професiйноСЧ дiяльностi певних спiвробiтникiв, СЧх службових i позаслужбових вiдносин в колективi, розвиток у таких осiб негативних рис характеру. Це загальне визначення професiйноСЧ деформацiСЧ повнiстю застосовне i до характеристики професiйноСЧ деформацiСЧ прокурора. Тiльки у прокурорськiй роботi вона вiдчуваСФться гострiше, вiдбиваСФться на людських долях, робить вельми негативний вплив на авторитет, пiдриваСФ його.
Будь-якiй професiйнiй дiяльностi властивi такi елементи, як предмет, субСФкт, змiст, цiлi i завдання, форми, засоби i методи СЧСЧ здiйснення, результати, що досягаються при цьому.
Деформацiйнi процесi можуть проявляти себе стосовно кожного з таких елементiв.
У iсторiСЧ украСЧнськоСЧ держави, особливо в радянський перiод його розвитку, дуже гостро деформацiйнi процеси виявлялися в областi боротьби iз злочиннiстю. У цей перiод в свiдомiсть суспiльства наполегливо забивалася думка про те, що спiвробiтники органiв ЧК, НКВД, МВС, КДБ, прокуратури достовiрно народнi суддi нiколи не помиляються, що людина випадково потрапити в мiлiцiю не може. Звiдси i вiдношення до такоСЧ особи тiльки як до злочинця зi всiма витiкаючими з цього факту наслiдками. Про таке явище, як презумпцiя невинностi i чути влада iмущi не хотiли.
Причини професiйноСЧ деформацiСЧ лежать в областi як обСФктивних, так i субСФктивних чинникiв.
Окрiм характерноСЧ для УкраСЧни практично завжди нелегкоСЧ економiчноСЧ обстановки, до обСФктивних чинникiв формування таких деформацiйних процесiв вiдносяться психологiчнi i фiзичнi перевантаження трудового процесу, недолiки в управлiнськiй дiяльностi, належне оперативно-технiчне оснащення, несприятливi житлово-побутовi умови i так далi.
СубСФктивнi ж чинники лежать в площинi неналежного службово-професiйного рiвня спiвробiтникiв , в несприятливому морально-психологiчному клiматi в колективi (зарозумiлiсть, недбале вiдношення до виконання службових обовязкiв), в невмiннi рацiонально органiзувати робочий час, вiдвернутися вiд негативних емоцiй в позаслужбових вiдносинах i в сiмСЧ, з?/p>