Етичнi засади дiяльностi працiвникiв прокуратури
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
? вiдповiдальна в силу того, що вiн знаходиться на передньому краСЧ боротьби зi злочиннiстю, зустрiчаСФться часом з активною протидiСФю осiб, зацiкавлених у тому, щоб спрямувати слiдство хибним шляхом. За цих умов слiдчий надiляСФться широкими владними повноваженнями, тобто правом одноособово вирiшувати багато питань, що виникають у процесi слiдства, за винятком тих, якi вирiшуються з санкцiСЧ прокурора. Отже, на користь обСФктивностi i оперативностi, можливостi гласностi, прилюдноСЧ критики дiй слiдчого обмеженi.[10]
Слiдчий - спецiалiст-юрист, обовязком якого СФ розслiдування вчинених злочинiв i, у разi доведення вини обвинуваченого, пiдготовка матерiалiв кримiнальноСЧ справи для розгляду справи в судi. вiд якостi роботи слiдчого залежить не тiльки дотримання прав та свобод людини пiд проведення розслiдування, але й досягнення його основноСЧ мети: прийняття справедливого рiшення у справi, що виявляСФться у виявленнi та притягненнi до кримiнальноСЧ вiдповiдальностi винних у вчиненнi злочину чи, навпаки, в реабiлiтацiСЧ невинних. [11]У даний час посади слiдчих СФ у штатах органiв прокуратури, внутрiшнiх справ, Служби безпеки УкраСЧни тощо. Проведення слiдства рiзними органами визначено нормативними актами в залежностi вiд тiСФСЧ чи iншоСЧ категорiСЧ справ. Дiяльнiсть слiдчого полягаСФ у встановленнi фактичних обставин справи, СЧх оцiнцi, визначеннi ступеня вини обвинуваченого в залежностi вiд зiбраних доказiв i предявленнi йому обвинувачення, виявленнi причин i умов, що сприяли вчиненню злочинiв i вiдповiдному реагуваннi на них.
Особливостями цiСФСЧ дiяльностi СФ те, що слiдчий як процесуальна фiгура найбезпосереднiшим чином стикаСФться з досконалим злочином i особою, пiдозрюваною (обвинуваченим) в скоСФннi злочину. При цьому, як правило, вiн випробовуСФ активну протидiю з боку зацiкавлених осiб, нерiдко вимушений дiяти в умовах конфлiктних ситуацiй, ухвалювати рiшення в умовах риски, вирiшувати складнi евристичнi завдання.
Зважаючи на обмежену гласнiсть слiдства, в його руках на певний перiод сконцентрованi всi основнi процесуальнi функцiСЧ: кримiнальне переслiдування (звинувачення), захист (пошук не тiльки викривальних, але i реабiлiтовуючих доказiв); дозвiл справи (звинувачення або припинення справи). Для реалiзацiСЧ всiх цих функцiй слiдчий надiлений дуже великими правами i широкими владними повноваженнями, що дозволяють йому самому, як правило, вирiшувати всi питання, що виникають при розслiдуваннi, i самостiйно ухвалювати рiшення.
Саме тому - до слiдчого предявляються високi етичнi вимоги. РЖдейна зрiлiсть i гарт, моральна стiйкiсть i чистота, свiдомiсть суспiльноСЧ значущостi своСФСЧ дiяльностi i цивiльноСЧ вiдповiдальностi за СЧСЧ результати - все це допомагаСФ слiдчому знайти правильний шлях в найскладнiшiй i заплутанiшiй ситуацiСЧ, дiяти завжди згiдно закону i етичному боргу .
Важливим тут СФ те, що реалiзацiя владних повноважень слiдчим здiйснюСФться в рамках процесуальних норм, що дають йому право вибору як поступити. Слiдчий завжди маСФ певний тактичний простiр. (Наприклад, вiн маСФ право, але не зобовязаний, застосувати один з мерiв припинення). Тому цiнностi-норми грають iстотну роль в дiяльностi слiдчого i вплив на них його моральних установок очевидно. При цьому цiнностi-норми завжди виступають в СФдностi належного i реального (сутнього), тобто як винен, як мiг поступити слiдчий i як вiн поступив в данiй конкретнiй ситуацiСЧ.
У цiнностях-цiлях виражаються етичнi орiСФнтацiСЧ i прагнення слiдчого. Добросовiсна дiяльнiсть слiдчого завжди направлена на благо суспiльства, служить високому цiлям боротьби iз злочиннiстю. Правовим i етичним критерiями такоСЧ дiяльностi СФ точного i неухильного виконання слiдчим законiв. Дотримання всiх принципiв i норм кримiнального процесу повинне вважатися основним не тiльки як професiйний обовязок слiдчого, але i як його основний етичний обовязок. В цiлому ж пiд етичним боргом слiдчого розумiють сукупнiсть моральних обовязкiв, виконання яких покликане забезпечити встановлення обСФктивноСЧ iстини по кожному злочину, що розслiдуСФться, реалiзацiю цiлей попередження i викорiнювання злочинiв, виховання громадян у дусi пошани i виконання законiв. Цiнностi-якостi слiдчого виявляються у виглядi стiйких елементiв його моральноСЧ свiдомостi i доведення (як професiйного, так i повсякденного). Цi якостi слiдчого повиннi характеризуватися наступними компонентами: прагненням до iстини, до торжества справедливостi; гуманiзмом, що виражаСФться в дбайливому, поважному, людському вiдношеннi до особи, у поСФднаннi з непримиренним вiдношенням до злочинностi; принциповiстю, строгiстю, коректнiстю; твердiстю у вiдстоюваннi своСФСЧ позицiСЧ, що поСФднуСФться з постiйними сумнiвами усерединi себе i, як наслiдок, прагненням все перевiрити, щоб уникнути помилки; розумiнням того, що твоСЧ помилки - це трагедiя людей i колосальний моральний збиток всьому суспiльству.
При розглядi моральних засад дiяльностi слiдчого необхiдно видiлити три види правил, якi визначають поведiнку слiдчого при виконаннi ним своСЧх функцiональних обовязкiв у кримiнальному процесi:
сутнiсть, форма, змiст слiдства; все це визначаСФться процесуальними законами i основними положеннями матерiального права (кримiнального, цивiльного, адмiнiстративного тощо);
методи, прийоми i тактика розслiдування, якi дозволяють максимально ефектно, швидко i повно розкрити злочин i викрити винних;
допустимiсть, законнiсть засто?/p>