Етичнi засади дiяльностi працiвникiв прокуратури
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?яти фiзичнi i психологiчнi стреси (у нас зазвичай розряджаються спиртним).
Форми професiйноСЧ деформацiСЧ носять вiдкритий i прихований характер. Першi проявляють себе частiше всього:
у бездушному вiдношеннi до людей, в зловживаннi по вiдношенню до ним, особливо до пiдозрюваних i звинувачених, своСЧми владними повноваженнями;
у надмiрнiй пiдозрiлостi (звинувачувальний ухил царюСФ i сьогоднi);
у вiдсутностi самокритичностi, в увiруваннi своСФСЧ бездоганностi;
у надмiрному використаннi принципу мета виправдовуСФ засобу, що розумiСФться все ще часто у дусi Рад, - спочатку загальне, а потiм приватне, окреме;
у зловживаннi жаргоном злочинного свiту пiд виглядом вироблення професiйного сленгу;
у неохайному зовнiшньому виглядi i так далi.
Що стосуСФться профiлактики деформацiйних процесiв, то бачиться вона перш за все в найширших державних заходах економiчного i соцiального плану. Кожному ясно, наприклад, що матерiальне благополуччя в сiмСЧ СФ одна з найважливiших умов для плiдноСЧ роботи . Але сподiватися тiльки на такi державнi заходи в сьогоднiшнiх умовах означаСФ взагалi нiчого не добитися. Людина завжди була славна своСФю працею, а також своСЧм вiдношенням до всiх соцiокультурних цiнностей, у тому числi i до людей, що оточують його. Прокурору, дiяльнiсть якого дуже часто повязана з вирiшенням доль iнших людей, потрiбно памятати про це завжди. До людей, - як справедливо вiдмiтив один з видних юристiв минулого столiття професор РЖ.РЖ.Карпец, - не можна бути байдужим, не можна, iгноруючи СЧх долi i розсовуючи всiх лiктями, робити карСФру[18]
Професiйна дiяльнiсть прокурора, обСФктом якоСЧ виступають живi люди, утворюСФ складну систему взаСФмоперехiдних, взаСФмозумовлених моральних стосункiв. До цiСФСЧ системи належать перш за все:
а) ставлення спецiалiстiв до обСФкта працi (слiдчий - обвинувачений);
б) стосунки з колегами;
в) ставлення до суспiльства. [10]
Конкретизацiя ж загальних моральних принципiв i норм таких стосункiв вiдповiдно до особливостей того чи iншого виду професiйноСЧ дiяльностi являСФ собою професiйну мораль. Вона виникаСФ у звязку з суспiльним розподiлом працi, що поклав початок вiдокремленню соцiально-професiйних груп. З СЧх утворенням виникла потреба в регулюваннi стосункiв мiж професiоналами та професiоналiв з клiСФнтами. Спочатку це було невелике коло професiй, котрi у процесi подальшоСЧ спецiалiзацiСЧ працi все бiльше диференцiювалися, у результатi чого виникали все новi й новi професiСЧ. Залежно вiд конкретних iсторичних умов переважала та чи iнша сфера професiйноСЧ дiяльностi.
Моральна оцiнка професiСЧ суспiльством зумовлюСФться двома чинниками: по-перше, тим, що дана професiя даСФ обСФктивно для суспiльного розвитку, по-друге, тим, що вона даСФ людинi субСФктивно, а саме в планi морального впливу на неСЧ. Будь-яка професiя, оскiльки вона iснуСФ, виконуСФ певну соцiальну функцiю. Представники цiСФСЧ професiСЧ мають своСФ суспiльне призначення, своСЧ цiлi. Та чи iнша професiя визначаСФ вибiр специфiчного середовища спiлкування, яке накладаСФ вiдбиток на людей незалежно вiд того, хочуть вони цього чи нi. Всерединi кожноСЧ професiйноСЧ групи складаються певнi специфiчнi звязки i стосунки людей.[9]
Мiж аморальною i злочинною поведiнкою межа вельми хитка i невизначена. Мiж ними пролягаСФ досить широка прикордонна смуга, яку неодмiнно проходить особа, перш нiж з право послушного громадянина вона перетвориться на злочинця. То ж вiдноситься i до службового колективу, коли у ньому починають переважати негативнi етичнi цiнностi, так званi етичнi анти цiнностi. В усякому разi будь-якому злочину передуСФ етична деформацiя особи, освiта у неСЧ на свiтоглядному рiвнi аморальних етичних установок. Кiнець кiнцем це приводить до етичноСЧ деградацiСЧ особи (i колективу, коли в нiм подiбнi установки починають розглядатися як нормальнi).
Коли в колективi починаСФться зниження рiвня етичноСЧ культури, то в нiм створюються сприятливi умови для його подальшiй професiйно - етичнiй деформацiСЧ, якi характеризуються наступними негативними чинниками - показниками морально-психологiчного клiмату в службового колективi:
прихована критика умов працi;
неточне виконання наказiв;
груповi зборища пiд час роботи;
запiзнення i тривала вiдсутнiсть пiд час роботи;
вiдхiд з роботи ранiше покладеного часу;
розповсюдження чуток;
недбале поводження з устаткуванням i технiкою.[5]
Поява чинникiв - показникiв негативного морального психологiчного клiмату повинно викликати серйозну тривогу перш за все, звичайно, у керiвника службового колективу i у най етичнiше зрiлих його членiв. Вони служать як би червоними лампочками, застережливими про аварiю, що насуваСФться. У тому випадку, коли на них не обертають належноСЧ уваги i не приймають вiдповiдних мерiв до СЧх лiквiдацiСЧ, починаСФться професiйно-етична деформацiя спочатку окремих членiв службового колективу, а потiм i всього службового колективу. Ця деформацiя характеризуСФться наступними показниками:
формально-бюрократичнi методи керiвництва ( грубiсть, чванство, бездушне вiдношення до пiдлеглим)
зловживання владою (грубiсть по вiдношенню до громадян, приниження СЧх людськоСЧ гiдностi, ненадання ним допомоги, невиправдане застосування фiзичноСЧ сили, бойових прийомiв, спецiальних засобiв i зброСЧ);
терпимiсть до порушень службовоСЧ диiиплiни i до фактiв невиконання службово?/p>