Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
льному та мiiевому рiвнях, де органи влади i громадськi обСФднання тiснiше повязанi мiж собою.
Полiтична система США, яка заснована на суспiльному договорi влади з народом, маСФ колосальний "iнстинкт самозбереження". Вона була i залишаСФться основою i гарантiСФю збереження демократичних основ суспiльно-полiтичного ладу США. Недаремно американська iсторiя не знаСФ перiодiв авторитарного або диктаторського правлiння, i в США попри все дiСФ i навiть розвиваСФться пiдконтрольнiсть полiтичноСЧ влади суспiльству.
Спираючись на затверджену Постанову Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiд 05.11.2008 № 976 [10], необхiдно визначити прiоритетнi сфери застосування громадськоСЧ експертизи та створити експертну мережу з-помiж громадських органiзацiСЧ населення, обСФднань пiдприСФмств та iнших органiзацiСЧ громадськоСЧ експертизи на пiдставi СЧх конкурсного вiдбору . Треба доповнити чинне законодавство нормами, якi б передбачали обовязковiсть здiйснення громадськоСЧ експертизи певних видiв актiв органiв публiчноСЧ влади, а статути територiальних громад порядком формування громадських експертних iнституцiй та процедурами здiйснення громадськоСЧ експертизи.
Завдяки впровадженню цього виду громадського контролю зявиться можливiсть оцiнити ймовiрнi наслiдки управлiнських актiв до, а не пiсля СЧхнього ухвалення, врахувати кориснi пропозицiСЧ зацiкавлених осiб i зробити цi акти якiснiшими та соцiально результативнiшими.
Подальшi науковi розробки у сферi дослiдження та адаптацiСЧ зарубiжного досвiду здiйснення громадського контролю до умов УкраСЧни мають бути зосередженi на широкому пропагуваннi цiСФСЧ форми громадськоСЧ участi на усiх рiвнях публiчноСЧ влади та у сферi вiдносин мiж постачальниками та споживачами державних послуг.
РОЗДРЖЛ 2.
2.1 Полiтична криза. Аналiз виконання антикризових програм партiями та блоками в ходi законотворчоСЧ дiяльностi
В ходi змiстовного аналiзу та обТСрунтування висновкiв щодо вiдповiдностi законотворчоСЧ роботи партiСЧ тим обiцянкам, якi отримали виборцi, необхiдно враховувати, що кожна партiя маСФ власну iсторiю, власну позицiю та власний електорат. РЖнодi маСФ мiiе порушення балансу у дiях партiСЧ (перемiщення акцентiв з вiдповiдальностi до популiзму; крайнiй випадок популiзму спостерiгаСФться, коли партiя прагне задовольнити виборцiв будь-якою цiною, приймаючi рiшення, якi СФ безвiдповiдальними з точки зору подальшого розвитку економiки). Тому оцiнка з боку експертiв може суттСФво вiдрiзнятися вiд того, як сприймають реальнi дiСЧ тiСФСЧ чи iншоСЧ партiСЧ СЧСЧ власнi виборцi.
Крiм цього, необхiдно враховувати нерiвнiсть позицiй тих партiй, що ввiйшли в Уряд, i тих, що залишились поза його межами. Першi мають бiльше реальних повноважень та реальноСЧ вiдповiдальностi, другi бiльш орiСФнтуються на продовження полiтичноСЧ активностi, в тому числi, i емоцiйно-агiтацiйного характеру. Хоча у цьому випадку мова йде не про абсолютно рiзни типи дiяльностi, а про СЧСЧ акценти. Як однi, так i iншi мають достатньо можливостей, щоби робити реальнi кроки в напрямку реалiзацiСЧ своСЧх передвиборчих заяв. Отже, сьогоднi маСФ сенс оцiнювати не стiльки результати (яких ще фактично не може бути), а процес, дiяльнiсть як сукупнiсть конкретних крокiв
Загальний пiдхiд спираСФться на наступнi припущення: усi полiтичнi сили, спираючись на професiоналiзм своСЧх експертiв, орiСФнтували своСЧ програми у площинi вiдповiдальностi та вiдстоювання цiнностей. Тому СЧх фактичну дiяльнiсть з виконання програм доцiльно оцiнювати саме в цих умовних координатах. Пропонуються три шкали: 1) Шкала цiнностi лобiювання (останнСФ - як вiдверте або приховане iгнорування цiнностей); 2) Шкала професiоналiзм непрофесiоналiзм; 3) Шкала вiдповiдальнiсть популiзм [27, с. 108].
До цiнностей вiдноситься: свобода та вiльна праця (подальший розвиток конкурентного середовища, читки гарантiСЧ власностi, захист прав людини); людський розвиток та людська гiднiсть (iнвестицiСЧ в освiту та науку, захист та розвиток культури, охорона здоровя, вiдстоювання сiмСЧ як основи суспiльства, турбота про лiтнiх людей); нацiональне вiдродження (розвиток нацiональноСЧ трудовоСЧ етики, повага до нацiональних традицiй, iнтеграцiя всiх регiонiв та нацiональних груп); державний суверенiтет, вiдстоювання нацiональних iнтересiв; довiра та соцiальна солiдарнiсть (лобiювання: будь-яка монополiзацiя, наявнiсть пiльгових механiзмiв; адресний характер пропозицiй, частiше за все, прихований.)
До професiоналiзму можна вiднести: чiтке формулювання цiлей та СЧх вiдповiднiсть цiнностям; порозумiння обмеженостi ресурсiв, орiСФнтацiя на жорсткi бюджетнi обмеження; оптимiзацiйний пiдхiд до одночасного вирiшення суперечливих завдань; вмiння поСФднувати поточнi та довгостроковi цiлi, орiСФнтацiя на розвиток; забезпечення нацiональноСЧ конкурентоспроможностi (непрофесiоналiзм: iгнорування принципiв бюджетних обмежень; обiцянки одночасного та повного вирiшення суперечливих завдань).
Вiдповiдальнiсть: пiклування про фiнансову та макроекономiчну стабiльнiсть; прозорiсть полiтичних дiй; розкриття наслiдкiв та витрат; готовнiсть до спiвпрацi з полiтичними опонентами задля нацiональноСЧ СФдностi та розвитку (популiзм: iгнорування соцiальноСЧ небезпеки прискорення iнфляцiСЧ та виключноСЧ ролi фiнансовоСЧ i макроекономiчноСЧ стабiльностi як передумови зростання життСФвого рiвня населення; порушення iСФрархiСЧ економiчних, соцiальних та полiтичних цiлей; прихо