Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ою у липнi 1997 року, вiд iменi держав-членiв Ради РДвропи встановлюСФ, що право громадянина на участь в управлiннi державними справами СФ одним з демократичних принципiв, якi подiляються усiма державами-членами Ради РДвропи. Останнi ж переконанi, що це право найбезпосереднiше може здiйснятися саме на мiiевому рiвнi.
Одним iз дiСФвих механiзмiв громадянського контролю в СФвропейськiй спiльнотi СФ iнститут мiiевих уповноважених з прав людини. Досвiду його застосування присвячена Рекомендацiя Конгресу мiiевих i регiональних влад Ради РДвропи № 61(1999) [ 47, с. 71-72 ]. За умов зростаючоСЧ складностi адмiнiстративних систем та завантаженостi адмiнiстративних судiв, Конгрес пiдтримав створення бюро уповноваженого з прав людини та запровадження посад мiiевих i регiональних омбудсменiв. Досвiд показуСФ, що це допомагаСФ уникнути занадто тривалих i дорогих судових процедур, скоротити СЧхню кiлькiсть та вiдстань мiж громадянами й органами державноСЧ влади, а також сприяСФ кращому захисту прав людини та врахуванню потреб громадян; прозоростi та ефективностi державного управлiння.
ОднiСФю з поширених форм громадського контролю СФ звернення громадян, за допомогою яких вони у режимi зворотного звязку повiдомляють державнi та недержавнi iнституцiСЧ про виконання, невиконання або неналежне виконання ними або пiдвiдомчими СЧм органами чи установами соцiальних функцiй та вимагають вжиття вiдповiдних заходiв. На вiдмiну вiд конституцiй деяких СФвропейських держав, де встановлено, що з колективними зверненнями можуть звертатися лише "законно створенi органiзацiСЧ" ("визнанi законом корпорацiСЧ та обСФднання") або СЧх "установчi органи" (ст. 11 основного закону АвстрiСЧ, ст. 28 конституцiСЧ БельгiСЧ, ст. 27 конституцiСЧ Люксембургу, ст. 47 конституцiСЧ РумунiСЧ) [ 59, с. 76-82 ], законодавство УкраСЧни не висуваСФ таки вимоги. Конституцiя УкраСЧни взагалi не передбачаСФ жодного обмеження права на звернення таким правом надiляються iноземцi та особи без громадянства. необмеженим СФ коло адресатiв звернень (установ, пiдприСФмств та посадових осiб), не регламентоване й коло питань, що можуть бути СЧх предметом.
Значний iнтерес для УкраСЧни становить досвiд громадського контролю, якiй здiйснюСФться через громадську участь у канадському штатi Саскачеван [ 33 ], мунiципальне законодавство якого мiстить ряд вимог до мунiципалiтетiв, що стосуються СЧхньоСЧ пiдзвiтностi перед громадськiстю та залучення до процесiв ухвалення рiшень. Обовязковi громадськi слухання на мунiципальному рiвнi з питань планування розвитку СФ в Канадi звичайною справою. Таким чином громадяни знають про те, що вiдбуваСФться, та беруть безпосередню участь у процесi управлiння. Всi мунiципалiтети мають проводити вiдкритi для громадськостi засiдання. Звiти та накази, пiдписанi комiтетом не мають чинностi, якщо СЧх не було ухвалено на вiдкритому засiданнi ради. Громадськi слухання носять форму дiалогу з громадянами, а роль представникiв громадян та СЧх груп можуть виконувати третi особи. Результати консультацiй часто оформляються у формi письмового офiцiйного звiту, який подаСФться у формi письмового офiцiйного звiту, який подаСФться до органу, що ухвалюСФ рiшення, i СФ доступним для широкоСЧ громадськостi.
Громадськi ради СФ одним iз дiСФвих механiзмiв громадськоСЧ участi, зокрема механiзмом громадського контролю у розвинених краСЧнах свiту. Вони являють собою реальну силу, яка СФ виразником голосу громадськостi та забезпечуСФ прозорiсть роботи державних органiв. Завдяки зусиллям громадських рад робота державних органiв усiх рiвнiв стаСФ бiльш ефективною, дедалi бiльше громадян залучаються до СЧхньоСЧ роботи. РД чимало зарубiжних прикладiв, коли громадськi ради виконують функцiСЧ громадськоСЧ експертизи та громадського контролю дiяльностi органiв державноСЧ влади. Прикладом громадських рад з контрольними повноваженнями СФ Наглядовi комiтети БолiвiСЧ, якi здiйснюють контроль використання мунiципальних ресурсiв. Громадськi ради можуть формуватися за рiзними схемами: шляхом обрання до СЧхнього складу представникiв громадськостi та владних органiв, шляхом призначення до СЧхнього складу вiдповiдних фахiвцiв.
Громадська експертиза маСФ бути механiзмом громадськоСЧ експертноСЧ дiяльностi з аналiзу й оцiнки впливу нормативних та iнших управлiнських рiшень влади усiх рiвнiв на умови життя i реалiзацiю прав та законних iнтересiв широких верст громадян i конкретних соцiальних груп. Ця експертиза маСФ бути комплексним дослiдженням громадськостi якоСЧ-небудь проблеми, процесу або явища. З iншого боку, проведення громадськоСЧ експертизи навряд чи СФ можливими без залучення експертiв, а за пiдсумками СЧСЧ проведення маСФ бути винесено обТСрунтований висновок, який би вiдповiдав чинному законодавству. Хоч би що не стало предметом громадськоСЧ експертизи, орiСФнтуватися вона маСФ на дотримання прав людини, нацiонального й мiжнародного законодавства, вiдповiдностi iнтересам соцiальних груп.
Залежно вiд предмету дослiдження експертиза може бути:
1) нормативно-правових актив;
2) програм перспективного розвитку любих напрямiв;
3) iнших значущих рiшень органiв державноСЧ влади.
Причому громадська експертиза може здiйснюватися як стосовно проектiв вказаних актiв, так i тих, що набрали законноСЧ чинностi. Громадська експертиза дозволяСФ громад костi i владi ефективно взаСФмодiяти, переходячи вiд взаСФмних звинувачень до конструктивного дiалогу. Результати громадськоСЧ експертизи матимуть бiльш значущi наслiдки на регiона