Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?т переходу вiд авторитаризму до демократiСЧ. Польща наш найближчий сусiд у РДвропi i ми з поляками маСФмо багато спiльних рис, чи, точнiше маСФмо значно бiльше спiльного, нiж особистого. З цим можна посперечатися, хоча б у тiй частинi, що стосуСФться ментальностi народiв i стартових умов щодо проведення реформ.
Головним чином ми вiдрiзняСФмося вiд полякiв не територiСФю, не чисельнiстю населення, не структурою економiки, та ще багато чим. Головною вiдмiннiстю СФ зовсiм iнше мислення, iншi установки i цiнностi, якi сповiдають бiльшiсть полякiв. Вони нiколи не були такими соцiалiзованими, на вiдмiну вiд нас, i нiколи не втрачали вiдчуття власника, хазяСЧна своСФСЧ землi, свого маСФтку. Тому для полякiв нiколи не повставало питання захисту приватноСЧ власностi. На цьому тлi абсолютно природно приживаються ринковi вiдносини i суспiльство й не мислiть iншого життя поза рамками приватних вiдносин. Тому в Польщi так вдало проходили й продовжуються демократичнi реформи, що польське суспiльство СФ громадянським, тобто, його основу становлять свiдомi громадяни, власники, приватнi пiдприСФмцi, якi й продукують таку владу, котра була б провiдником СЧх iнтересiв, служила б i була пiдконтрольна СЧм. У нас дещо iнша ситуацiя, i, вiдповiдно, завдання перед суспiльством значно складнiшi. Нам ще тiльки належить створити основи певного громадянського договору про рамочнi параметри i напрямки еволюцiйного розвитку суспiльства.
Тут варто погодитися з вченим i економiстом Ернардо де Сото в тому, що "...мы с вами здесь, в Перу, и там, в России (вiд себе додам - i в УкраСЧнi) похожи тем, что пытаемся составить кодексы законов и наделить отдельных бюрократов полномочиями следить за их соблюдением. В Париже чиновники, ответственные за ремонт балконов, руководствуются не вчера изданными инструкциями, а архитектурными уложениями, восходящими к временам барона Османа; им нет дела до того, законопослушный вы гражданин или нет, платите ли вы налоги и не балуетесь ли наркотиками. Общественный договор в этой стране был заключен несколько поколений назад. В России же нет такого согласия о вещах, которые являются основополагающими. Если человек покупает яхту, возникает вопрос не о том, правильно ли он ее зарегистрировал и не имеет ли его шкипер нужные права на управления ею, а том, не нарушил ли он закон несколько лет назад, если у него есть такие деньги. Богатство одних не всем обществом воспринимается как часть национального достояния, а для других частных лиц оно объект вожделения" [22, с.10]. Колись наш перший Президент Л.М. Кравчук, коментуючи питання моральностi державних керiвникiв казав, що "посади туди янгола з неба i в нього поступово вiдпадуть крила, почорнiСФ шкiра, а на головi почнуть прорiзатися маленькi рiжки" [27, с. 45].
Ясно, що увiйшовши у елiтнi кола керiвникiв люди неминуче змiнюються i чим бiльше вони знаходяться при владi, чим вище посiдають, тим бiльше вiдриваються вiд потреб своСЧх виборцiв, того самого народу, заради щастя якого вони принесли себе в жертву керiвний посадi. Отже, людей при владi, треба постiйно тримати пiд наглядом громадськостi i час вiд часу робити кадрову ротацiю. Але сама по собi ротацiя нiчого не варта, якщо принципи СЧСЧ будуть залишатися такими, як зараз. Нi для кого не секрет, що й донинi головним принципом, за яким здiйснюСФться призначення на державну службу СФ приналежнiсть до якийсь полiтичноСЧ партiСЧ або до певного кола людей (родина, корпорацiя). Тобто, визначальним у вирiшеннi кадрових питань, був i залишаСФться принцип особистоСЧ вiдданостi. Всi намагання ввести конкурснi правила прийому на службу, вивести державну службу з пiд полiтичного впливу, й iншi новацiСЧ, спрямованi на приведення державноСЧ служби до стандартiв прийнятих в розвинутих краСЧнах свiту, поки що нiчим не закiнчилися. Проект Закону "Про державну службу" [ 7 ], який передбачаСФ СЧСЧ побудову на принципах верховенства, законностi, патрiотизму, доброчесностi, професiоналiзму, полiтичноСЧ нейтральностi, лояльностi, публiчностi, прозоростi, стабiльностi, вiдповiдальностi, рiвного доступу до державноСЧ служби, залишаСФться поки лише проектною пропозицiСФю, перспектива якоСЧ залежить тепер вiд ВерховноСЧ ради i Президента УкраСЧни, також, до речi, як i проект Закону "Про Кабiнет Мiнiстрiв УкраСЧни" (точнiше iснують два проекти один поданий вiд Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни, другий вiд Секретарiату Президента).
Отже, не слiд вважати, що успiх справи створення дiйсноСЧ публiчноСЧ служби в УкраСЧнi знаходиться виключно в законодавчiй площинi. Видатний германський полiтик Отто фон Бiсмарк говорив, що з поганими законами i хорошими чиновниками в принципi можна управляти державою. Але якщо навпаки, то не допоможуть навiть i й найлiпшi закони. Треба розумiти, що економiчнi, адмiнiстративнi, регуляторнi реформи нiколи не пiдуть, якщо паралельно з ними не будуть робитися вiдповiднi кроки у напрямку демократизацiСЧ суспiльства, забезпечення прав i свобод людей, згiдно з дiючою КонституцiСФю.
Громадський контроль як iнструмент громадськоСЧ оцiнки виконання органами влади та iншими пiдконтрольними обСФктами СЧхнiх соцiальних завдань СФ невiдСФмною складовою системи публiчного управлiння та незамiнним чинником розвитку соцiуму в умовах розбудови демократичноСЧ, соцiальноСЧ, правовоСЧ держави. Неабиякий iнтерес для УкраСЧни на шляху до СЧСЧ СФвроiнтеграцiСЧ становить СФвропейська полiтика у сферi громадського контролю.
РДвропейська хартiя мiiевого самоврядування [ 23, с. 56-59 ], яку було ратифiковано УкраСЧн