Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
остей та специфiки мiста (селища, села).
Запропонованi принципи й алгоритми не декоративноСЧ, а реальноСЧ участi народу i громад в iнiцiюваннi i розробцi змiн до КонституцiСЧ УкраСЧни здатнi не тiльки спрямувати у законне русло конституцiйний процес та закласти цим мiцний фундамент для розвитку справдi незалежноСЧ, правовоСЧ демократичноСЧ держави. Вони можуть i повиннi бути застосованi i до розробки НацiональноСЧ стратегiСЧ розвитку УкраСЧни, документу, якiй спiткала та сама доля, що й Конституцiю УкраСЧни, коли рiзнi центри влади змагаються в монополiСЧ на iстину. А РЖстина може бути тiльки одна i вона полягаСФ в тому, що справдi народними СФ тi нацiональнi iнтереси, якi громади спроможнi визначити i захистити самотужки.
Важливе мiiе в першому роздiлi, згiдно методичних рекомендацiСЧ щодо написання магiстерських робiт, повинно займати викладання методик аналiзу визначених проблем, якi будуть використовуватися у наступних частинах роботи. Цi iдеСЧ я запозичив з лекцiй та робiт видатних викладачiв АкадемiСЧ БакаСФва та Князева В.М.[14, 30].
Структура наукового мислення передбачаСФ наявнiсть субСФкта, озброСФного теоретичною установкою мислення та зовнiшнього фiзичного унiверсуму в якостi обСФкта дослiдження. В самому обСФктi вiдокремлюСФться предмет дослiдження - частина обСФкту, яка безпосередньо дослiджуСФться. Зазвичай в якостi предмету дослiдження виступаСФ явище, яке маСФ безпосереднСФ та актуальне значення. Дещо уторовано можна сказати, що предметом дослiдження СФ пiдвищена температура людського тiла та нежить, а обСФктом дослiдження - хвороба як комплексне явище.
До того ж необхiдна ще й ланка опосередкування мiж обСФктом та субСФктом. В якостi такоСЧ ланки опосередкування виступаСФ методологiя дослiдження принципи, способи та засоби, якими здобуваСФться наукове знання. Потрiбно вiдокремлення наступних загальнонаукових методiв дослiджень, якi використовуються на емпiричному та теоретичному рiвнях пiзнання.
Емпiричний рiвень пiзнання характеризуСФ отримання початкового, фактологiчного знання безпосередньо з досвiду, завдяки таким методам: спостереження, порiвняння, опису, вимiрювання, аналогiСЧ, експерименту.
Спостереження один з основних методiв отримання первинноСЧ iнформацiСЧ про дослiджуваний обСФкт. Це активний, цiлеспрямований, систематичний, тАЬспоглядально-зосередженийтАЭ процес вiдтворення обСФкту, що спираСФться переважно на дiяльнiсть органiв чуття.
Порiвняння метод встановлення елементiв тотожностi та вiдмiнностi мiж дослiджуваними обСФктами. На цьому методi основний ряд емпiричних наук, наприклад, порiвняльнi анатомiя, ембрiологiя, лiнгвiстика тощо.
Опис переведення чуттСФво даноСЧ iнформацiСЧ на штучну мову у знаково-символiчну форму, зручну для подальшоСЧ рацiональноСЧ обробки.
Вимiрювання процедура визначення кiлькiсних, числових параметрiв i властивостей обСФкта засобом застосування певноСЧ одиницi вимiрювання або еталону.
Аналогiя висновок за ознакою подiбностi явищ, процесiв, властивостей.
Експеримент активний вплив на обСФкт шляхом створення штучних або екстремальних умов для вивчення його властивостей i закономiрностей у тАЬчистомутАЭ виглядi. Експеримент застосовуСФться також для визначення нових i потенцiйних властивостей обСФкта. За способом реалiзацiСЧ експеримент може бути мисленим або практичним. За сферами реалiзацiСЧ природничо-науковим, технiчним, соцiальним (економiчним, власне соцiальним, полiтичним, культурним тощо).
На теоретичному рiвнi пiзнання здiйснюСФться перехiд вiд явища до сутностi, законiв та закономiрностей iснування обСФкта iз застосуванням наступних методiв: абстрагування; аналiз; синтез; iндукцiя; дедукцiя; формалiзацiя; iдеалiзацiя; моделювання; iсторичний пiдхiд; логiчний аналiз; гiпотетико-дедуктивний метод; системний пiдхiд; структурно-функцiональний аналiз; сходження вiд абстрактного до конкретного.
Метод абстрагування передбачаСФ вiдокремлення певноСЧ риси дослiджуваного предмету в якостi критерiю для систематизацiСЧ iнформацiСЧ про цей предмет. Найбiльш розповсюджена методологiчна помилка при застосуваннi методу абстрагування полягаСФ у певнiй пiдмiнi понять: замiсть визначення критерiю систематизацiСЧ риса, що вiдокремлюСФться розглядаСФться як головна, сутнiсна риса дослiджуваного предмету. КритерiСФм для такого визначення СФ позанауковi ознаки "наочностi", "очевидностi" тощо. Насправдi висновок щодо того, що певна риса предмету СФ головною, а iнша - другорядною маСФ стати результатом, а не передумовою дослiдження.
Метод аналiзу передбачаСФ розклад iнформацiСЧ про предмет дослiдження на складовi елементи. Метод синтезу навпаки, означаСФ зведення розрiзнених елементiв iнформацiСЧ про предмет дослiдження до новоСЧ цiлiсноСЧ системи з метою отримання нового знання. Часто-густо метод синтезу застосовуСФться по вiдношенню до результатiв використання методу аналiзу.
Методи iндукцiСЧ та дедукцiСЧ можуть бути обСФднанi пiд спiльною назвою методу редукцiСЧ (зведення). Дедукцiя означаСФ здiйснення загального висновку на пiдставi часткового факту, зведення цiлого до часткового. Якщо у доктора Ватсона палець у крейдi (частковий факт), значить вiн весь день провiв у бiльярдному клубi (загальний висновок), - розмiрковував Шерлок Холмс, застосовуючи свiй знаменитий "дедуктивний метод". РЖндукцiя, навпаки, означаСФ здiйснення часткового висновку iз бiльш загальноСЧ посилки, тобто зве?/p>