Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство



i вибори в парламент в березнi 2006 року, налагодження певного дiалогу мiж рiзними полiтичними силами краСЧни, спроби вийти на цивiлiзованi форми спiвпрацi iнститутiв Президента, ВерховноСЧ Ради i Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни. Можна продовжити цей перелiк i вписати ще немало демократичних досягнень, але звертаючись до вищевикладеного списку проблем кожен з нас без зайвих зусиль може побачити, що бiльшiсть перерахованого в ньому залишаСФться актуальним i зараз, а деякi й набули значно гострiшого суспiльно-полiтичного значення. Отже, навряд чи варто в теперiшнiй ситуацiСЧ похвалятися якими окремими, з точки зору дiяльностi органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових (та й любих взагалi) програм, локальними успiхами, бо рiшучого перелому , той самоСЧ духовноСЧ революцiСЧ (Вiрю! ЗнаСФмо! Можемо!) i задекларованого стрибку у свiт свободи вiд минулого, так поки не вiдбулося.

Очевидно, в своСФму намаганнi якомога швидше вiдхреститися вiд свого соцiалiстично-тоталiтарного минулого i статусу республiки у складi колишнього СРСР та проголосити себе вiдкритим демократичним суспiльством захiдного зразка, нашi полiтичнi елiти, органi державноСЧ влади та й ми разом з ними дещо помилилися.

На цей час Москва втратила важелi реального впливу на елiти колишнього СРСР, оскiльки росiйськi прiоритети СФ важкозрозумiлими для самих росiян. РДвропейський Союз цiлеспрямовано консолiдуСФ потенцiал СтароСЧ РДвропи, використовуючи iмпульс державотворення колишнiх сателiтiв Кремля. Азiйський свiт зберiгаСФ традицiйнi етноконфесiйнi орiСФнтацiСЧ, гуртуСФться та займаСФ позицiСЧ Китаю, ЯпонiСЧ та СаудiвськоСЧ АравiСЧ.

Ключовою характеристикою росiйськоСЧ економiчноСЧ системи залишаСФться СЧСЧ орiСФнтацiя на використання сприятливоСЧ експортноСЧ конюнктури для сировинних галузей. Головною пересторогою на шляху росiйськоСЧ економiки до постiндустрiального свiту СФ вкрай незначнi внутрiшнi iнвестицiСЧ в наукоСФмкi сектори нацiональноСЧ економiки.

Значна частина експортного виторгу у 2007 роцi (близько 45 з 304 млрд. доларiв) "осiла" у Стабiлiзацiйному фондi [34, с.34]. Майже 60% реалiзованих в РосiСЧ науково-дослiдних розробок фiнансувалися державою (в краСЧнах РДС менше 30%). СуттСФвим СФ вiдставання РосiСЧ за кiлькiстю наукових публiкацiй на душу населення (2-3 рази менше нiж у Польщi, РЖндiСЧ, БразилiСЧ та Пiвденнiй КореСЧ, у 6 разiв менше нiж в Нiмеччинi та РЖспанiСЧ). Пiсля розпаду Радянського Союзу катастрофiчно впала кiлькiсть запатентованих росiянами винаходiв та вiдкриттiв. Наразi кiлькiсть патентiв на душу населення в РЖспанiСЧ приблизно у 10 разiв бiльша нiж в РосiСЧ, в Пiвденнiй КореСЧ в 60 разiв, в Нiмеччинi в 100 разiв [34, с.37].

Вище полiтичне керiвництво РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ останнiм часом дуже обережно становиться до залучення iноземних iнвесторiв в розробку нових родовищ вуглеводiв, до того ж з огляду на логiку росiйськоСЧ економiки ми бачимо:

  1. 1999-2001 рр. основним завданням Путiна було виведення краСЧни з фiнансовоСЧ кризи було збалансовано грошову полiтику, припинилися неплатежi;
  2. у 2001-2003 рр. було здiйснено структурнi реформи (використовуючи високi свiтовi цини на нафту); знижено ПДВ, зменшена кiлькiсть податкiв, впроваджено 13%-ний податок на доходи фiзичних осiб, в цiлому податкове навантаження зменшилося на 5-5,5%;
  3. 2003-2004 роки Путiн присвятив урегулюванню вiдносин з великим бiзнесом;
  4. 2005-2007 роки характеризувалися посиленням ролi держави в економiцi й спробам зробити бiзнес соцiально вiдповiдальним.

Всi цi роки економiчне зростання було повязане майже виключно з високими свiтовими цiнами на нафту. Тодi як в галузях реального сектора темпи зростання СФ суттСФво нижчими. За даними експертiв, в 2007 роцi обробна промисловiсть РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ виросла на 5,8 %, а в 2008 роцi темпи зростання склали 1,4%. Не випадково, що за цих умов з кожним роком зростаСФ частка збиткових пiдприСФмств. 38,5% росiйськоСЧ промисловостi закiнчило 2004 рiк зi збитками, бiльше 50% всiх промислових пiдприСФмств оцiнювались експертами як нерентабельнi [48].

"Доходов будет менше чем расходов, тесть бюджет в этом году будет дефицитным. Дефицит будет покрываться за счет наших собственных возможностей: роботы на внутреннему рынке, зимствованей из Резервного фонда. В нем у нас сегодня 4,8 трлн. рублей...", - зявил Путин во вступительном слове на совещании по економическим вопросам 17 февраля 2009 года. При этом премьер подчеркнул, что правительство не намерено отказываться от реализации важнейших социальных и инвестиционных программ.

"Считаю, что такая "экономия" не поможет преодолеть экономический спад, а, наоборот, только усугубит его. Поэтому бюджетный дефiцит не должен превишать уровня, который специалисты Минфина и Центрального банка страны считают безопасным для нашей экономики", - сказал глава правительства [19].

Головну загрозу економiчноСЧ системи РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ складаСФ старiння основних фондiв, недостатнi iнвестицiСЧ в розвиток реального сектору економiки. Закрiплення "сировинного" статусу держави може поставити СЧСЧ пiд остаточний контроль транснацiональних корпорацiСЧ. Це вимагаСФ вiд органiв державноСЧ влади прийняття радикальних рiшень щодо подальшоСЧ трансформацiСЧ економiки.

Наразi енергетичний тиск залишаСФться ключовим елементом росiйськоСЧ зовнiшньоСЧ полiтики на пострадянському просторi. "Енергетична стратегiя РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ до 2020 року" вiдкрито визначаСФ енергоносiСЧ як "iнструмент проведення внутрiшньоСЧ i зовнiшньоСЧ полiт