Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
i перспективи нафтового ринку.
Довгостроковi перспективи розвитку СФдиного СФвропейського простору не виглядають оптимiстичними. Бюджет РДвропейського Союзу (без бюджетiв держав-членiв РДС) склав у 2008 роцi 106,6 млрд. СФвро (99,724 млрд. 2007р., 97,503 млрд. 2006р.), тобто з огляду на рiвень iнфляцiСЧ фактично знижуСФться [60]. Бiльшiсть краСЧн РДвросоюзу не можуть вирiшити проблему бюджетного дефiциту. На самiтi РДС було офiцiйно визнано кризу СФдиноСЧ СФвропейськоСЧ бюджетноСЧ полiтики та неготовнiсть краСЧн донорiв РДвропейського Союзу збiльшувати вiдрахування у спiльний бюджет. Саме глибина й складнiсть внутрiшньо-СФвропейськоСЧ соцiально-економiчних проблем викликала заяви керiвництва РДвропейськоСЧ КомiсiСЧ про 10-рiчний мораторiй на нове розширення РДС [34, с. 46-47].
Одним з головних факторiв низькоСЧ результативностi процесу прогресу iнтеграцiСЧ нацiональних економiк краСЧн РДвропи в СФдиний господарський комплекс, СФ виключна обережнiсть СФвропейських елiт у здiйсненнi будь-яких економiчних реформ, що можуть призвести до погiршення рiвня життя населення. Стандарти життя в краСЧнах "староСЧ" РДвропи СФ одними з найвищих у свiтi i будь-яке (навiть тимчасове) СЧх зниження одразу позначаСФться на ступенi електоральноСЧ довiри до правлячих партiй.
Набувають все бiльшоСЧ гостроти власне СФвропейськi протирiччя, якi ставлять пiд сумнiв життСФздатнiсть РДС як самостiйного свiтового центру сили. Ключовими серед них СФ наступнi:
1. Нерiвнiсть економiчного потенцiалу локомотивiв СФвроiнтеграцiСЧ ФранцiСЧ й Нiмеччини та краСЧн-неофiтiв зi СхiдноСЧ та ЦентральноСЧ РДвропи.
2. Позицiя США.
3. Зростання енергетичних проблем.
4. РЖсламський фактор.
Провал референдумiв про загальноСФвропейську конституцiю у ФранцiСЧ та Нiдерландiв продемонстрував СФвропейськiй спiльнотi передчаснiсть формування наддержавних iнституцiй.
З огляду на вищезазначене, вирiшення завдання входження УкраСЧни до загальноСФвропейського економiчного, полiтичного, соцiокультурного простору в найближчий та середнiй перспективi виглядаСФ вкрай проблемним.
"Для невеликих держав СхiдноСЧ й ЦентральноСЧ РДвропи, якi все ще залишаються економiчно уразливими, РДвропа, що складаСФться з нацiональних держав, якi знову завзято виборють власнi iнтереси, виглядаСФ жахливо. Але цей жах може дуже швидко поширитися на всi СФвропейськi держави. Реалiзацiя нацiонального егоСЧзму i РДвропi небезпечна витiвка, неконтрольована за своСЧми наслiдками. Стурбованiсть громадян СхiдноСЧ РДвропи полягаСФ у небажаннi втрачати мiльярднi субсидiСЧ РДвросоюзу. Але головне не втратити можливiсть стати частиною СФдиноСЧ РДвропи, що обiцяСФ набагато вищi перспективи. РДС даСФ невеликим краСЧнам ... такий ступiнь полiтичноСЧ стабiльностi й безпеки, якi вони нiколи ще в сучаснiй iсторiСЧ не досягали..." [46].
Таким чином, головною пересторогою, яка не дозволяСФ визначити РДвропейський Союз як самостiйного впливового геоекономiчного актора ХХРЖ столiття СФ соцiокультурна, ментальна неготовнiсть громадян "СтароСЧ" РДвропи поступитись своСЧми традицiйними нацiональними привiлеями на користь наддержавних структур. Десятирiччя поступових цiлеспрямованих iнтеграцiйних крокiв в економiчнiй, соцiальнiй, полiтичнiй та воСФнно-полiтичнiй сферах не призвели до формування навiть конфедеративноСЧ держави. Кожна з держав, використовуючи переваги вiльного загальноСФвропейського ринку товарiв i послуг, здiйснюСФ власну соцiальну, енергетичну, зовнiшньоекономiчну полiтику. Знаковими у цьому контекстi СФ принципово рiзнi позицiСЧ щодо вiйськовоСЧ операцiСЧ США в РЖраку. Показове зближення Нiмеччини та РосiСЧ в енергетичнiй сферi викликало занепокоСФння не лише краСЧн СхiдноСЧ РДвропи, але й ФранцiСЧ та ВеликобританiСЧ. Не iснуСФ консолiдованоСЧ позицiСЧ щодо термiнiв, напрямiв та перспектив подальшого розширення РДС.
Для повного осмислення розподiлу функцiй у системi державного управлiння мiж органами виконавчоСЧ влади, керiвних органiв державноСЧ служби на прикладi деяких зарубiжних краСЧн та контролю у державнiй службi створенi "Додаток А", "Додаток Б" та "Додаток Г" [38].
Таким чином, загальнонацiональний курс УкраСЧни на поступове наближення до економiчних та полiтичних стандартiв РДС й вступу до Союзу СФвропейських держав на основi взаСФмовигiдного партнерства залишаСФться головним стратегiчним вектором не лише соцiально-економiчноСЧ трансформацiСЧ, але й державотворчого процесу взагалi. З огляду на складнiсть внутрiшньо-економiчних проблем, украСЧнський СФвроiнтеграцiйний проект може перейти у площину практичноСЧ реалiзацiСЧ не ранiше 2020 року.
1.2 Конституцiйна реформа основна антикризова програма для подолання владноСЧ кризи в органах державноСЧ влади
Як вiдомо, нинi проекти змiн до КонституцiСЧ УкраСЧни i навiть новi варiанти Основного Закону розробляються за iнiцiюванням рiзних конфлiктуючих центрiв державноСЧ влади, включаючи iнiцiативу президентськоСЧ влади. В бiльшостi громадян вже не викликаСФ сумнiву, що кожен iз проектiв змiн або ж новоСЧ КонституцiСЧ пишуться "пiд себе i з дальнiм прицiлом на закрiплення своСЧх iнтересiв в очiкуваннi i президентських, i парламентських виборiв. Схема за незначними вiдмiнностями доволi проста (а може й запозичена ще з перiоду радянськоСЧ доби): група пiдiбраних поважних та iменитих "вчених" i полiтикiв отримують чiтке завдання що саме розробити i обТСрунтувати. Надалi все це проходить через "всенародне обговорення" i пiдтримку (не забуваються i "пропозиц?/p>