Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ьоекономiчнi звязки.
Важливою передумовою й одночасно необхiдною основою поглиблення економiчного спiвробiтництва iз зарубiжними партнерами СФ розвиток правовоСЧ бази для такого спiвробiтництва. Так, у РДвропейському Союзi щорiчно приймаСФться до 500 законодавчих актiв, спрямованих на вдосконалення правового режиму, що обслуговуСФ його господарський механiзм.
Однак формування законодавчоСЧ бази цього виду економiчноСЧ дiяльностi ще далеко не завершено. Як свiдчить практика, дiя прийнятих законiв нерiдко стримуСФться тим, що будучи за своСФю суттю правовими документами загального характеру, вони вимагають доповнень i конкретизацiСЧ багатьох своСЧх положень у виглядi новоСЧ серiСЧ законiв, постанов i угод, що стосуються зовнiшньоекономiчноСЧ сфери та мiжнародноСЧ дiяльностi украСЧнськоСЧ держави. крiм того, слiд укласти низку мiждержавних двох - або багатостороннiх угод iз зарубiжними краСЧнами, мiжнародними органiзацiями й центрами, якi з одного боку, розблокували б суперечностi, що накопичилися у взаСФмовiдносинах УкраСЧни з цими державами, а з iншого стимулювали б i полегшували рiзноманiтнi дiловi контакти украСЧнських пiдприСФмств iз зарубiжними. Йдеться про такi угоди, як митна, валютна, платiжна й тарифна, про уникнення подвiйного оподаткування, про взаСФмне акцiонування тощо.
Ключовим елементом зовнiшньоекономiчного механiзму СФ валютна полiтика, яка являСФ собою сукупнiсть заходiв держави та центрального банку у сферi валютних вiдносин (валютнi обмеження, регулювання валютних курсiв, iмпортнi депозити) з метою впливу на платiжний баланс, валютний курс та конкурентоздатнiсть нацiонального виробництва.
Крiм зазначених загальних завдань, УкраСЧнська держава маСФ вирiшувати в галузi валютних вiдносин i ряд специфiчних проблем, що випливають iз конкретноСЧ ситуацiСЧ, яка склалося сьогоднi:
- забезпечення стабiльностi гривнi вiдносно провiдних валют свiту;
- залучення iноземноСЧ валюти в краСЧну i використання СЧСЧ як засобу стабiлiзацiСЧ нацiональноСЧ економiки;
- створення державного валютного фонду й ринку валюти.
На жаль, валютнi проблеми вирiшуються в УкраСЧнi вкрай повiльно i наштовхуються на великi труднощi. Слабкий експортний потенцiал не забезпечуСФ достатнiх валютних надходжень у краСЧну, а наявнiсть кризи примушуСФ експортерiв приховувати валюту за кордоном, оскiльки у них немаСФ гарантiй вiльного розпорядження своСЧми валютними коштами й необхiдних стимулiв до СЧх iнвестування в нацiональну економiку. Розбалансованiсть механiзму валютних операцiй не даСФ змоги звести валютний та платiжний баланси УкраСЧни.
Найскладнiшим i неоднозначним за своСЧми економiчними наслiдками елементом проведення реформи в УкраСЧнi СФ введення валютноСЧ конвертованостi. Конвертованiсть це один з дiйових заходiв стабiлiзацiСЧ нацiональноСЧ грошовоСЧ системи, посилення СЧСЧ впливу на розвиток ринкових вiдносин, забезпечення структурноСЧ передумови економiки, СЧСЧ конкурентоздатностi та прискорення iнтеграцiСЧ у свiтове господарство. Нинi для валютних операцiСЧ використовують обмiннi курси iноземних валют, вираженi у валютi УкраСЧни. Вони встановлюються Нацiональним банком УкраСЧни на основi результатiв торгiв на мiжбанкiвському валютному ринку УкраСЧни.
Включення валютних стабiлiзаторiв у зовнiшньоекономiчний механiзм забезпечило б значною мiрою створення умов для зниження курсу вiльно конвертованоСЧ валюти вiдносно украСЧнськоСЧ гривнi, формування передумов для СЧСЧ повноСЧ конвертованостi, реемiграцiСЧ валютних коштiв в УкраСЧну, залучення iноземноСЧ валюти в краСЧну тощо.
Важливим фактором пiдвищення дiловоСЧ активностi як серед нацiональних товаровиробникiв i експортерiв, так i серед зарубiжних iнвесторiв СФ формування сучасноСЧ податковоСЧ системи на експортно-iмпортнi операцiСЧ, прибуток спiльних пiдприСФмств. Законом УкраСЧни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"[ 6 ], прийнятим ще Верховною Радою УРСР, передбачаСФться встановлення постiйноСЧ величини податкiв на пятирiчний строк з метою забезпечення стабiльностi податкового режиму, причому для одного i того ж виду товару застосовуСФться СФдина ставка податку незалежно вiд субСФкта зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi. Забороняються також рiзнi види додаткових, утому числi мiiевих чи вiдомчих податкiв.
Значну роль у стимулюваннi експорту вiдiграють податковi та iншi пiльги, якi надаються виробникам за певних умов. Це можуть бути вiдстрочки, знижки, часткове чи повне звiльнення вiд податкiв тощо. В УкраСЧнi пiдставою для пiльгового оподаткування СФ перевищення доходiв вiд експорту продукцiСЧ над сумою затрат на iмпорт, а також експорт наукоСФмкоСЧ продукцiСЧ. Надаються пiльги за строками амортизацiСЧ для стимулювання експорту готовоСЧ продукцiСЧ, у вивозi якоСЧ заiнтересована УкраСЧна.
Враховуючи жорстку конкурентну боротьбу на свiтових ринках, важливо також стимулювати малий бiзнес у його прагненнi включитися в мiжнародну господарську дiяльнiсть шляхом надання малим i середнiм пiдприСФмствам податкових пiльг. Доцiльно було б на певний термiн, наприклад пять рокiв, звiльнити вiд оподаткування iмпортне технологiчне устаткування. яке закуповуСФться у цiльовому порядку. Ще одним важливим iнструментом державного впливу на зовнiшньоекономiчнi звязки СФ кредити та субсидiСЧ. Кредитування експортно-iмпортних операцiй, великих будiвельних проектiв СФ невiдСФмною частиною мiжнародноСЧ дiловоСЧ практики, що прискорюСФ процес кругообiгу капiталу.
Нинi стаСФ дедалi очевидним то?/p>