Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
никiв. МотивуСФться це тим, що урядова пiдтримка надаСФться тiльки i виключно за умови збереження у цих галузях робочих мiiь та не скорочення зарплат, але чому допомога надаСФться саме найприбутковiшим галузям?
Отже, розпочну з Закону УкраСЧни "Про першочерговi заходи щодо запобiгання негативним наслiдкам фiнансовоСЧ кризи та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв УкраСЧни" [ 5 ]. У законi передбачено створити "стабiлiзацiйний фонд", кошти якого пiдуть на розвязання проблем у фiнансовому секторi краСЧни, та вирiшити низку iнших завдань. Проте будь-якому управлiнцю добре вiдомо, що створювати резервний фонд потрiбно за рахунок частини прибуткiв, якi отриманi в часи пiдйому економiки й успiшного розвитку тiСФСЧ чи iншоСЧ компанiСЧ, та використовувати його пiд час виникнення тих чи iнших бiзнесових проблем. Створювати ж резервний фонд пiд час кризи економiки та проблем на пiдприСФмствi просто безглуздо, бо хоч як би ви назвали та виокремлювали частину наявних доходiв, якi до того ж мають тенденцiю до скорочення (у тому числi i за рахунок iнфляцiСЧ), використовувати СЧх доведеться на поточнi проблеми. Те саме з економiкою краСЧни загалом. Так, наприклад, навiть росiйськi можновладцi, завдяки наполяганням колишнього радника Президента РосiСЧ Андрiя РЖларiонова, створили досить великий стабiлiзацiйний фонд, який даСФ змогу розвязувати наявнi проблеми [ 48, 49 ]. Я не даю оцiнку, наскiльки якiсно й ефективно вони зараз його використовують, але вiн у них СФ.
Якщо ж Уряд вже витратив додатковi доходи державного бюджету, у тому числi отриманi вiд приватизацiСЧ державного майна, на роздачу популiстських соцiальних пiльг населенню, не пiдкрiплених вiдповiдним зростанням продуктивностi працi та скорочення неефективних витрат, повязаних зi споживанням матерiальних, у тому числi енергетичних ресурсiв, то створювати "стабiлiзацiйний (резервний) фонд" пiд час кризи не маСФ сенсу, бо йтиметься про тi самi поточнi доходи й тi ж самi джерела СЧх отримання. РЖ завдання зараз полягаСФ лише в СЧх правильному спрямуваннi та економному використанню у межах процедур, передбачених Бюджетним кодексом УкраСЧни [ 16 ]. Мiж iншим, якщо вже згадувати Бюджетний кодекс УкраСЧни, то запропонована iдеологiя джерел формування та напрямкiв використання "стабiлiзацiйного фонду" вiдповiдаСФ нинiшньому механiзмовi формування та використання спецфонду державного бюджету. Тобто можна було б просто внести змiни до державного бюджету на 2008 рiк, передбачити вiдповiднi норми в держбюджетi 2009 року i використовувати цi кошти в рамках чинного бюджетного законодавства.
Можна було б докладно розiбрати кожний з напрямiв використання стабiлiзацiйного фонду, але я запiнюсь лише на деяких пропозицiях. Кошти стабiлiзацiйного фонду пропонуСФться використати на поповнення статутних капiталiв державних банкiв. Для банкiвських фахiвцiв СФ очевидним, що метою збiльшення капiталу банку СФ отримання бiльшого кредитного плеча (маючи 100 грн. банкiвського капiталу, ти маСФш можливiсть залучити депозити фiзичних та юридичних осiб i спрямувати на кредитування 1000грн, тобто в 10 разiв бiльше. Якщо ти збiльшив капiтал банку до 200 грн., то вiн уже маСФ можливiсть залучити кошти й видавати кредитiв на суму 2000 грн.). Але проблема зараз не в нарощуваннi обсягiв кредитування, а в тому, що дуже мало кредитоспроможних клiСФнтiв. Навiть за наявного капiталу банки мають проблему як ефективно використати кредитнi ресурси. Тобто головна проблема занадто мало клiСФнтiв, котрi можуть не тiльки отримати цi кредити й за СЧхнiй рахунок виробити продукцiю, а й потiм продати СЧСЧ платоспроможним покупцям i отримати вiд них кошти.
Таким чином, збiльшення капiталiв державних банкiв жодним чином не вирiшуСФ СЧхнi проблеми. РЗм потрiбнi, як i всiм iншим банкам, кредитоспроможнi позичальники. А для цього необхiдний платоспроможний попит, i його маСФ сформувати держава за рахунок наявних коштiв державного бюджету, механiзму державних гарантiй та казначейських векселiв.
До речi, обваливши курс нацiональноСЧ валюти, центробанк знецiнив весь сукупний капiтал банкiв, у тому числi й державних, який сформований у гривнi, уже майже на 50 вiдсоткiв. Який сенс у цьому збiльшеннi капiталу державних банкiв за рахунок коштiв державного бюджету, якщо один з органiв державноСЧ влади, знецiнюСФ його своСЧми дiями?
Ще однiСФю iдеСФю вищезгаданого закону СФ норма, яка передбачаСФ фактично нацiоналiзацiю тих чи iнших банкiв, до того ж шляхом "викупу додатковоСЧ емiсiСЧ СЧх акцiй". Те, що держава СФ неефективним власником комерцiйноСЧ власностi, i так добре вiдомо, тому заглиблюватися з цього приводу не маСФ сенсу. Безвiдповiдальнiсть цiСФСЧ iдеСЧ полягаСФ в тому, що держава хоче звалити на свою шию ще й проблеми приватних власникiв банкiв. Але проблеми у цих банкiв можуть бути повязанi або з нестачею лiквiдностi i тодi на допомогу може прийти Нацiональний банк, або з поганою якiстю кредитного портфелю i тодi вже потрiбно розбиратися з конкретними причинами, що зумовили погiршення ситуацiСЧ з поверненням кредитiв. Якщо цi простроченi кредити СФ наслiдком нерозумноСЧ кредитноСЧ полiтики менеджменту банку, який видав незабезпеченi кредити неперевiреним позичальникам, i загальний обсяг таких кредитiв дуже великий, тодi потрiбно не нацiоналiзувати цей банк, а вводити тимчасову адмiнiстрацiю (що зараз i стали робити) та шукати приватних iнвесторiв, якi погодяться на його санацiю i вкладуть необхiднi для цього кошти, або розпочати процедуру банкрутства, забе?/p>