Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
iйних органiв (постiйних комiсiй, рад тощо з мiжгалузевих питань) або робочих груп для вирiшення конкретноСЧ мiжгалузевоСЧ проблеми.
Проблема консультацiй може бути розвязана шляхом створення вiдповiдноСЧ законодавчо закрiпленоСЧ системи, що передбачала б механiзми обовязкового залучення громадськостi до цих процесiв та врахування СЧСЧ думки з наступним оголошенням результатiв консультацiй.
На сьогоднiшнiй день потрiбно вiдпрацювати наступнi варiанти дiй:
- посилення iнституцiйноСЧ спроможностi громадських рад при органах державноСЧ влади;
- розробка та широке громадське обговорення Закону УкраСЧни "Про вiдкритiсть i прозорiсть органiв державноСЧ влади та органiв мiiевого самоврядування";
- створення при органах виконавчоСЧ влади центрiв комунiкацiй влади i громадськостi з метою надання якiсних iнформацiйних послуг та забезпечення проведення консультацiй з громадськiстю щодо вироблення та реалiзацiСЧ державноСЧ полiтики;
- посилення iнституцiйноСЧ спроможностi структурних пiдроздiлiв органiв державноСЧ влади;
- проведення системного навчання державних службовцiв з метою пiдвищення СЧх комунiкативного рiвня знань i навичок;
- розробка новiтнiх технологiй ефективних комунiкацiй та iнформування на базi вивчення досвiду краСЧн з розвинутою демократiСФю та закрiплення СЧх регламенту у нормативних документах, створення системи контролю та вiдповiдальностi за СЧх дотриманням;
- встановлення системи громадського контролю за дiяльнiстю органiв державноСЧ влади з метою забезпечення ефективного врахування громадськоСЧ думки в процесi прийняття та реалiзацiСЧ державноСЧ полiтики.
2.4 РЖнформацiйно-аналiтичне забезпечення iнiцiювання та запровадження антикризових програм органiв державноСЧ влади
Проблема iнформацiйно-аналiтичного забезпечення органiв державноСЧ влади особливоСЧ актуальностi набула в умовах кризи. Порiвняно з вiдповiдною практикою держав Заходу, з СЧх традицiйно розвинутою системою соцiальних комунiкацiй, тiсно повязаних з механiзмами державного, в УкраСЧнi цей аспект вирiзняСФться цiлим рядом ускладнень:
По-перше, структури, до функцiй яких входить iнформацiйно-аналiтичне забезпечення державних органiв, мали надавати допомогу в органiзацiСЧ державотворення фактично з нуля. Тобто вони, особливо в першi роки iснування новоСЧ держави, стикаються з необмеженим колом питань, вирiшення яких потребуСФ вiдповiдноСЧ iнформацiйноСЧ пiдтримки, повязаноСЧ з вивченням зарубiжного досвiду, аналiзом специфiки власних суспiльних, економiчних, полiтичних, культурних процесiв, з пошуком оптимальних шляхiв оперативного розвязання завдань державного будiвництва;
По-друге, дiяльнiсть створюваних iнформацiйно-аналiтичних структур, орiСФнтованих на забезпечення роботи державних органiв, не могла спиратися на iнформацiйну iнфраструктуру загальносуспiльного призначення внаслiдок фактичноСЧ вiдсутностi останньоСЧ в державi. УкраСЧна , на жаль, реально не могла використовувати ресурси колишньоСЧ союзноСЧ системи, сформованоСЧ спiльними зусиллями радянських республiк, колишнiх союзних банкiв даних, що могли мати прикладне значення для вироблення ефективноСЧ внутрiшньоСЧ i зовнiшньоСЧ полiтики нашоСЧ краСЧни;
По-третСФ, помiтно ускладнюСФ дiяльнiсть iнформацiйно-аналiтичних структур в УкраСЧнi кризова економiчна ситуацiя. Слабке матерiально-технiчне забезпечення не даСФ можливостi впроваджувати сучаснi технологiСЧ обробцi та аналiзу потокiв iнформацiСЧ;
По-четверте, працiвники органiв державноСЧ влади до сих часiв мають низку компютерну грамотнiсть та використовують компютерi лише як друкарськi машинки та калькуляторi.
РД й iншi проблеми. Необхiднiсть СЧх розвязання зумовлюСФться тим, що в УкраСЧнi державнi органi одразу реально вiдчули гостру потребу в iнформацiСЧ, матерiалах аналiзу процесiв державотворення й виявлення певноСЧ активностi в органiзацiСЧ необхiдних структур. Однак, рiвень матерiально-технiчного забезпечення iнформацiйно-аналiтичних структур змусив шукати виходи в умовах iснуючих дуже скромних можливостей. Цi процеси розвиваються в двох напрямах: формування пiдроздiлiв для аналiзу оперативноСЧ та вузькоспецiальноСЧ iнформацiСЧ безпосередньо при державних вiдомствах, установах i створення мiжвiдомчих iнформацiйно-аналiтичних структур при органiзацiях, що мають власнi iнформацiйнi ресурси чи доступ до подiбних ресурсiв загальнодержавного значення.
Не зовсiм виправданими видалися сподiвання на кооперативний принцип координацiСЧ зусиль iнформацiйно-аналiтичних структур при виконаннi трудомiстких або термiнових замовлень:
- спiвробiтники iнформацiйно-аналiтичних структур працюють за власними планами, виконують роботу, що вiдповiдаСФ СЧхнiй професiйнiй пiдготовцi (а iнодi виконують роботу, яка не зовсiм не повязана з iнформацiйно-аналiтичною роботою);
- квалiфiкацiйнi вимоги до працiвника, якiй займаСФться iнформацiйно-аналiтичним забезпеченням роботи органiв державноСЧ влади, включають, як свiдчить практика, досить високий рiвень компютерноСЧ грамотностi, вiдповiдну орiСФнтацiю в актуальних питаннях суспiльного життя, вмiння оперативно знайти у великих обсягах iнформацiСЧ потрiбний матерiал i проаналiзувати його, мати здiбностi до продуктивного спiлкування з людьми рiзноСЧ полiтичноСЧ орiСФнтацiСЧ, професiСЧ, свiтоглядiв тощо.
У дiяльностi iнформацiйно-аналiтичних структур СФ й iншi проблеми. Серед них набуваСФ особливоСЧ актуальностi необхiднi