Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
);
2.5 Розробка дiСФвих заходiв економiСЧ всюди i у всьому (конкретно для кожного мiнiстерства, вiдомства, центрального органу виконавчоСЧ влади, персоналу тощо);
2.6 Затвердження заходiв по енергозбереженню;
2.7 Пошук та формування фiнансових ресурсiв для проведення антикризових заходiв.
3. Стратегiчне планування та розроблення полiтики
Дiяльнiсть мiнiстерства повинна здiйснюватися на основi стратегiчного плану. Стратегiчне планування це процес вироблення довгостроковоСЧ стратегiСЧ розвитку галузi, що фокусуСФться на довгостроковiй перспективi дiяльностi мiнiстерства (та уряду загалом) у певному секторi державного управлiння i визначаСФ цiлi та засоби, за допомогою яких цiлi можуть бути досягнути, та очiкуванi результати розвитку.
Вiдповiдно до стратегiчного плану потрiбно розробляти державну полiтику в певному секторi державного управлiння. Процес розроблення полiтики повинен проходити етапи:
3.1 Виявлення проблеми. На цьому етапi вiдбуваСФться аналiз подiй i фактiв, що свiдчать про iснування суспiльних проблем, СЧх осмислення та полiтичну iнтерпретацiю.
3.2 Розроблення можливих варiантiв заходiв для вирiшення суспiльних проблем. На цьому етапi повинно бути розроблено й розглянуто кiлька якiсних альтернативних варiантiв полiтики.
3.3 Вибiр, затвердження та органiзацiя виконання державноСЧ полiтики. Роль мiнiстра у цьому питаннi ключова. Мiнiстр (самостiйно чи у складi уряду) повинен обрати оптимальний варiант вирiшення проблеми i легiтимiзувати його.
4. Монiторинг i контроль державноСЧ полiтики.
Результати монiторингу СФ основою для оцiнювання полiтики, тобто для визначення СЧСЧ корисностi для суспiльства загалом, окремих суспiльних груп i галузей. Монiторинг та оцiнювання дають змогу оперативно виявити новi суспiльнi проблеми, розробляти пропозицiСЧ щодо СЧх вирiшення та органiзувати розроблення i затвердження новоСЧ державноСЧ полiтики або змiн до наявноСЧ. Структурно-органiзацiйна схема розроблення та здiйснення державноСЧ полiтики мiнiстерством повинна виглядати таким чином:
4.1 Аналiтичнi пiдроздiли апарату мiнiстерства на основi монiторингу стану i змiн у своСЧй галузi повиннi виявляти проблеми, розробляти варiанти СЧх вирiшення i за потреби органiзовувати СЧх обговорення, а також розроблення проектiв полiтичних документiв.
4.2 Мiнiстр надаСФ розробленi мiнiстерством пропозицiСЧ на вищих рiвнях державноСЧ влади (Кабiнет Мiнiстрiв УкраСЧни, Верховна Рада) для ухвалення вiдповiдних рiшень або сам ухвалюСФ такi рiшення в межах своСФСЧ компетенцiСЧ.
4.3 Апарат мiнiстерства конкретизуСФ ухваленi норми, перетворюючи СЧх на конкретнi заходи, i органiзуСФ здiйснення цих заходiв.
4.4 Система мiнiстерства (передусiм урядовi органи) реалiзовуСФ державну полiтику, виконуСФ закони та iншi правовi акти.
4.5 Контрольно-аналiтичнi пiдроздiли мiнiстерства розробляють i здiйснюють монiторинг змiн, що вiдбуваСФться у вiдповiднiй галузi в результатi виконання державноСЧ полiтики та, в разi потреби, звертають увагу на проблеми, що потребують вирiшення.
Можна видiлити такi основнi складовi економiчноСЧ безпеки:
1. Фiнансова складова вважаСФться провiдною й вирiшальною, оскiльки фiнанси за ринкових умов господарювання СФ двигуном будь-якоСЧ економiчноСЧ системи. До фiнансовоСЧ складовоСЧ економiчноСЧ безпеки входять такi елементи, за якими оцiнюСФться стан загрози: аналiз загрози негативних дiй щодо полiтико-правовоСЧ складовоСЧ економiчноСЧ безпеки; оцiнка поточного рiвня забезпечення фiнансовоСЧ складовоСЧ економiчноСЧ безпеки; оцiнка ефективностi запобiгання можливiй шкодi вiд негативних дiй, повязаних з антикризовими явищами; планування комплексу заходiв i розробки рекомендацiй щодо фiнансовоСЧ складовоСЧ економiчноСЧ безпеки за рахунок бюджетних та корпоративних ресурсiв; оперативна реалiзацiя рекомендацiй нацiональноСЧ програми з антикризових явищ в фiнансово-господарськiй дiяльностi.
2.РЖнтелектуальна i кадрова складова визначаСФ в першу чергу iнтелектуальний та професiйний склад кадрiв. На початковiй стадiСЧ цiСФСЧ складовоСЧ маСФ здiйснюватися оцiнювання загроз негативних дiй i можливоСЧ шкоди вiд таких дiй. В подальшому маСФ бути визначений можливий негативний вплив антикризових факторiв за наявностi працiвникiв чи структурних пiдроздiлiв, якi не здатнi приносити максимальну користь своСФму органу державноСЧ влади.
У сучаснiй спецiальнiй лiтературi вiдсутня СФднiсть поглядiв на процес антикризового управлiння державою, тобто послiдовнiсть дiСЧ, якi повиннi бути здiйсненi з метою виведення держави зi стану кризи. Базуючись на викладених вище теоретичних засадах, проблемах та шляхах СЧх подолання, антикризове управлiння державою, на мою думку, маСФ здiйснюватись поетапно. Змiст кожного етапу процесу антикризового управлiння полягаСФ у нижчезазначеному.
1 етап дiагностика кризового стану. Може здiйснюватися безпосередньо спiвробiтниками аналiтичних пiдроздiлiв або зовнiшнiми незалежними експертами. Але найкращим варiантом я вважаю спiльну комiсiю з державних службовцiв та незалежних недержавних аудиторiв, бiзнес-консультантiв та iнших професiйних фахiвцiв (бухгалтерiв, фiнансових аналiтикiв, тощо). При цьому спецiалiсти та посадовi особи держави повиннi сприяти роботi експертiв, створювати сприятливi умови роботи. Створена аналiтична група повинна бути пiдпорядкована особi, що iнiцiюСФ дiагностику, i маСФ вiдповiдний правовий статус та визначенi в Законi (наказi) повноваження. На ць