Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµктивних дослiджень [ 44 ], сайтi Центру сприяння iнституцiйному розвитку державноСЧ служби при Головному управлiннi державноСЧ служби УкраСЧни [ 45 ], Програмi останнього уряду [ 11 ] та останнiх антикризових заходах державноСЧ влади.
Головна мета реформування Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни забезпечення конституцiйного статусу Кабмiну як вищого органу в системi виконавчоСЧ влади. Концептуальною основою реформування повинно бути утвердження основоположного напряму його дiяльностi формування державноСЧ полiтики, тобто визначення курсу реалiзацiСЧ внутрiшньоСЧ та зовнiшньоСЧ полiтики держави. Для пiдвищення вiдповiдальностi й ефективностi роботи Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни потрiбно, щоб:
- уряд дiяв вiдповiдно до стратегiСЧ, визначеноСЧ у Програмi дiяльностi та обовязково звiтував про виконання/невиконання положень програми та вiдповiдав за своСЧ дiяння або бездiяльнiсть;
- Кабiнет Мiнiстрiв УкраСЧни зосередився лише на вирiшеннi стратегiчно-полiтичних питань;
- урядовi рiшення ухвалювалися колегiально на засiданнях Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни;
- усi проекти урядових рiшень попередньо розглядали в урядових комiтетах.
У системi органiв виконавчоСЧ влади не повинно бути органiв, якi б не були безпосередньо чи опосередковано пiдпорядкованi уряду. Щоб зосередитися на питаннях вироблення полiтики, Кабiнет Мiнiстрiв УкраСЧни повинен максимально делегувати або передати iншим легiтимним способом своСЧ повноваження адмiнiстративного характеру органам виконавчоСЧ влади нижчих рiвнiв. Для ефективного здiйснення функцiй, повязаних з керiвництвом органами виконавчоСЧ влади, за Кабiнетом Мiнiстрiв УкраСЧни повиннi бути закрiпленi повноваження щодо призначення i звiльнення з посад мiнiстрiв, СЧх заступникiв, керiвникiв органiв виконавчоСЧ влади нижчих рiвнiв та скасування актiв органiв виконавчоСЧ влади нижчих рiвнiв.
Основна дiяльнiсть членiв Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни повинна зосереджуватися на роботi в урядi та ВерховноСЧ Ради УкраСЧни, у тому числi в парламентських комiтетах. Участь у засiданнях Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни повиннi брати лише члени уряду. РЖнших осiб можна запрошувати на засiдання уряду тiльки пiд час розгляду конкретних питань. Засiдання Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни повиннi бути закритими для забезпечення вiльного та вiдвертого обговорення питань. Повноцiнним iнструментом полiтичного узгодження проектiв урядових рiшень повиннi стати урядовi комiтети. Процедуру заочного вiзування проектiв урядових рiшень потрiбно замiнити на обговорення та узгодження за допомогою внутрiшньоСЧ компютерноСЧ мережi, тодi кожен учасник матиме можливiсть подавати своСЧ зауваження та пропозицiСЧ до проекту i бачитиме пропозицiСЧ та зауваження iнших учасникiв. Для цього потрiбно створити внутрiшнi компютернi мережi та перейти на електронний документообiг.
Необхiдно усунути дублювання в дiяльностi Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни i мiнiстерств. Основну роботу з пiдготовки проектiв законiв та актiв Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни повиннi виконувати мiнiстерства з власноСЧ iнiцiативи мiнiстрiв. Враховуючи, що Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни мусить зберiгати iнституцiйну память i наступництво в роботi, очолювати Секретарiат повинен державний службовець (Державний секретар Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни). Призначення та звiльнення з посади керiвника апарату повинен здiйснювати Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiдповiдно до законодавства про державну службу. Державний секретар Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни, як i iншi державнi службовцi, не повинен звiльнятися в разi формування нового складу Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни.
Реформування мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчоСЧ влади (надалi - ЦОВВ) повинно спрямовуватися на: перегляд статусу та кiлькiсного складу ЦОВВ, уточнення СЧхнiх функцiй; забезпечення провiдноСЧ ролi мiнiстерств як головних субСФктiв розроблення полiтики у вiдповiдних секторах державного управлiння; чiтке розмежування полiтичного й адмiнiстративного керiвництва у мiнiстерствах.
З урахуванням власного та мiжнародного досвiду сьогоднi життСФво необхiдно видiлення в структурi мiнiстерств "полiтичного блоку", до якого мають увiйти мiнiстр, один або кiлька його полiтичних заступникiв та патронатна служба (полiтичний кабiнет), та блоку "професiйноСЧ державноСЧ служби", очолюваного державним секретарем, який повинен призначатися на професiйнiй основi й бути достатньо захищеним законом. Державний секретар мiнiстерства повинен бути пiдзвiтний i пiдконтрольний мiнiстру. Кiлькiсть департаментiв у мiнiстерствах потрiбно суттСФво скоротити. Внутрiшня структура апарату мiнiстерства мусить визначатися на основi ключових функцiй (основних напрямiв роботи) мiнiстерства. Пiдроздiли апарату мiнiстерства з обслуговування (канцелярiя, вiддiл персоналу, бухгалтерiя та iншi, обСФднанi у секретарiат) повиннi утворюватися за однотипною структурою для всiх мiнiстерств. Однiм з центральних питань у реформуваннi мiнiстерств повинна стати змiна пiдходiв до територiальноСЧ органiзацiСЧ виконавчоСЧ влади. За загальним правилом бiльшiсть мiнiстерств не потребуватимуть територiальноСЧ мережi власних пiдроздiлiв (органiв), оскiльки основне завдання мiнiстерства як полiтичного органу забезпечення дiяльностi мiнiстра: розроблення державноСЧ полiтики, проектiв нормативних актiв та iн.
Окремо вiд мiнiстерств повиннi функцiонувати ЦОВВ. Вплив Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни на них маСФ бут