Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ому етапi роботи необхiдно:
1) здiйснити комплексний аналiз результатiв полiтичноСЧ, економiчноСЧ та фiнансовоСЧ дiяльностi уряду та реального стану справ в УкраСЧнi, вивчити динамiку найважливiших обсягiв (ВВП, доходiв та витрат бюджету тощо);
2) оцiнити розмiри та перiодичнiсть виникнення дефiциту бюджету;
3) визначити обсяг, структуру i час погашення зовнiшнього та внутрiшнього боргу УкраСЧни;
4) визначити основнi причини виникнення та поглиблення кризи;
5) оцiнити масштаб i можливi наслiдки подальшого поглиблення кризових явищ, ймовiрнiсть i термiни виникнення ситуацiСЧ середини 90-х рокiв;
6) здiйснити аналiз i прогнозування розвитку ринковоСЧ ситуацiСЧ для визначення сприятливого зовнiшнього середовища для подолання кризи;
7) оцiнити внутрiшнi можливостi краСЧни щодо локалiзацiСЧ та подолання кризових явищ.
2 етап визначення мети i завдань антикризового управлiння. Результати проведеноСЧ дiагностики дозволяють визначити глибину кризи , яка охватила державу, а от же визначити мету та завдання антикризового управлiння. Розрiзняють поточнi (актуальнi) та наступнi завдання антикризового управлiння. Поточне (актуальне) завдання визначаСФться пiсля проведення дiагностики кризи та вiдповiдаСФ певнiй фазi кризи. Поточнi (актуальнi) завдання СФ головними або першочерговими, СЧх виконання свiдчить про зменшення глибини кризи i припускаСФ перехiд до виконання наступних завдань антикризового управлiння (за ступенем черговостi), аж до повного виходу з неСЧ. Тобто кожне наступне завдання у наведеному ланцюгу завдань стаСФ актуальним пiсля реалiзацiСЧ завдань попереднього етапу.
3 етап визначення субСФкта антикризовоСЧ дiяльностi. На цьому етапi роботи необхiдно визначити субСФкт, який бере на себе вiдповiдальнiсть за розробку i реалiзацiю антикризових процедур, встановити його повноваження стосовно розробки та впровадження антикризовоСЧ програми. Проблематичною, на мою думку, визначаСФться розробка заходiв щодо виведення УкраСЧни з кризи тими ж особами (або командою осiб), дiяльнiсть або бездiяльнiсть яких зумовила СЧСЧ появу. Тому, як правило, успiшна нормалiзацiя дiяльностi можлива за умови змiни вищого керiвництва держави або, як мiнiмум, шляхом залучення до розробки антикризовоСЧ програми людину яка вважаСФться фахiвцем, визначаСФться своСЧм досвiдом i професiоналiзмом в сферi державного управлiння.
Антикризовий керуючий повинен володiти такими рiдкiсними якостями: високий професiоналiзм; досвiд практичноСЧ дiяльностi; спроможнiсть до активних, не популiстських рiшень щодо виведення держави з кризи; мати високу вiдповiдальнiсть за доручену справу; вмiння працювати в командi та прислухатися до думки фахiвцiв. Крим особистих якостей, ефективнiсть дiяльностi антикризового керуючого визначаСФться певними чинниками, якi мають бути створенi для нього:
- повна передача повноважень i вiдповiдальностi за результати дiяльностi в перiод проведення антикризових процедур;
- доступ до всiСФСЧ iнформацiСЧ, що стосуСФться антикризовоСЧ дiяльностi.
4 етап оцiнка часових обмежень процесу антикризового управлiння, якi визначаються часом, наявним у краСЧни до виходу з кризи i адмiнiстративного обмеження повноважень iснуючого керiвництва (можливо навiть введення надзвичайного стану). Часовi обмеження антикризових процедур визначаються iнтенсивнiстю поширення кризових явищ. Розумiння цього обумовлюСФ недопущення подальшого поглиблення кризи, оскiльки подолання бiльш глибокоСЧ кризи повязане з бiльш значними витратами i труднощами.
5 етап оцiнка ресурсного потенцiалу антикризового управлiння. Основними видами ресурсiв СФ: технiчнi, технологiчнi, кадровi, просторовi, iнформацiйнi, фiнансовi тощо. Оцiнюючи ресурсний потенцiал держави у процесi антикризового управлiння, необхiдно звернути увагу на таки його характеристики:
- достатнiсть ресурсiв для вирiшення поставлених завдань та комплектнiсть ресурсного потенцiалу;
- гнучкiсть i адаптованiсть ресурсного потенцiалу, що визначаСФ спроможнiсть держави до iнновацiй;
- перспективнiсть ресурсного потенцiалу або наявнiсть життСФздатного ядра (можливiсть вивiльнення лiквiдних коштiв, можливiсть одержання додаткових зовнiшнiх фiнансових ресурсiв або одержання вiдстрочки повернення (пролонгацiя) отриманих ранiше).
6 етап розробка антикризовоСЧ програми, яка являСФ собою сукупнiсть заходiв, що мають бути вжитi для досягнення визначених цiлей та задач антикризового управлiння, СЧСЧ змiст обумовлюСФться результатами проведеноСЧ дiагностики, часовими та ресурсними обмеженнями антикризового процесу. У складi програми зазвичай видiляються окремi антикризовi полiтики, тобто сукупнiсть дiй, засобiв та iнструментiв досягнення певних завдань.
Чiтке ранжирування тих, чи iнших антикризових заходiв за термiном не СФ вiдправним i життСФздатним. У практичному життi неможливо чiтко визначити день "Х", що СФ межею СЧх застосування. Залежно вiд фази кризи, жорсткостi часових та ресурсних обмежень в антикризовiй програмi держави маСФ бути знайдене оптимальне поСФднання оперативних, тактичних i стратегiчних рiшень. Рацiональне спiввiдношення мiж оперативними, тактичними i стратегiчними щодо виведення держави з кризи пропонуСФться визначити залежно вiд характеру прояву часових i ресурсних обмежень антикризового процесу.
7 етап впровадження антикризовоСЧ програми i контроль за СЧСЧ виконанням. Найважливiшою управлiнською функцiСФю на ета