Дiяльнiсть органiв державноСЧ влади щодо iнiцiювання та запровадження антикризових програм
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
В·печуючи iнтереси вкладникiв (це самий вiрний вихiд).
Якщо ж ситуацiя з простроченими кредитами виникла у звязку з погiршенням платоспроможностi клiСФнтiв, якi вже досить давно, якiсно i вчасно обслуговують своСЧ кредитнi зобовязання , то потрiбно формувати механiзми СЧх вiдстрочення та розстрочення i надання вiдповiдного рефiнансування центральним банком, саме повязаного iз забезпеченням додатковоСЧ лiквiдностi, якоСЧ може бракувати у звязку з цим вiдстроченням та розстроченням заборгованостi. Але в цьому випадку маСФ iтися не про розвязання проблем окремо взятого банку, а про загальну грошово-кредитну полiтику й вiдповiдний iнструментарiй центрального банку в умовах економiчноСЧ кризи, i тут може виникнути необхiднiсть у деяких змiнах законодавства (процедура вiдчуження заставного майна).
Керiвники та власники великих пiдприСФмств прийшли до Уряду, ВерховноСЧ Ради та Президента УкраСЧни [ 8, 35 ] по допомогу. Перед тим вони роками отримували величезнi прибутки, але не вкладали достатньо грошей у модернiзацiю власних виробництв. Таким чином, чимала провина за нинiшнiй стан провiдних галузей лежить саме на украСЧнських олiгархах власниках металургiйних заводiв, автомобiлезбiральних пiдприСФмствах, банкiрах, будiвельних компанiях. Кошти вивозилися до офшорiв, купувались вiлли та футбольнi клуби. Уряд сьогоднi на практицi зовсiм не допомагаСФ малому та середньому бiзнесу, нiчого не чути про антикризовi програми пiдтримки молодi та приватних пiдприСФмств, хоча гасла про це були [ 11 ]. А зараз надприбутковi галузi чомусь рятують за рахунок тих самих платникiв податкiв, надають СЧм дешевi кредити, щоб вони мали 100% рентабельнiсть.
Замiсть велетнiв металургiСЧ, збудованих в часи голодомору, можна збудувати мiнi-металургiйнi заводи для переробки металобрухту по всiй краСЧнi, а не лише на Сходi УкраСЧни. Щодо шахтарiв: нам слiд забувати про шахти, як це зробила Францiя, Бельгiя та Великобританiя, а в 2008 роцi i Нiмеччина. Шахтарi можуть будувати дороги та мости, що СФ бiльш безпечним зайняттям для них i СЧхнiх родичiв та всiх громадян УкраСЧни (чи будемо доручати своСЧ дороги македонцям та туркам?), в самому Донецьку досi недобудоване метро i це за наявностi тисяч шахтарiв. Нашi автозаводи навчилися збирати корейськi, китайськi, росiйськi, нiмецькi та iншi iноземнi автомобiлi. РЖмпорт СЧх вже перевищив iмпорт природного газу, а украСЧнського автомобiля досi не iснуСФ (Славута СФ продовженням радянськоСЧ ТаврiСЧ, а Сенс це корейський Ланос з украСЧнським двигуном). Навiть для швидкоСЧ медичноСЧ допомоги, армiСЧ, мiлiцiСЧ та спецслужб держава завозить автомобiлi (добре, що СФ росiйський УАЗ, адже свiй ЛуАЗ ми поховали), львiвський ЛАЗ губернатор пропонуСФ придбати китайцям.
Криза з грецькоСЧ перекладаСФться не як катастрофа, а як вихiд, рiшення [18 , с. - 192]. РЖснують усi передумови для створення УкраСЧни як процвiтаючоСЧ незалежноСЧ держави:
1. Наявнiсть промислових, сировинних i водних ресурсiв, чорноземiв, що даСФ змогу повнiстю забезпечити населення продуктами харчування;
2. Потенцiйна здатнiсть кадрiв до висококвалiфiкованоСЧ i наукоСФмноСЧ працi, яка може бути реалiзована у короткий час за рахунок активiзацiСЧ сильних ринкових стимулiв до працi;
3. Вигiдне географiчне положення, вихiд до моря, сприятливий клiмат, рiзноманiтна й мальовнича природа (екологiчний туризм).
Серед комплексу невiдкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення УкраСЧни у свiтове господарство i мiжнародне спiвробiтництво першочергове завдання маСФ формування зовнiшньоекономiчних звязкiв, тобто виходячи з принципiв мiжнародного подiлу працi, геополiтичного становища УкраСЧни, характеру розвитку СЧСЧ продуктивних сил, iснуючих науково-технiчного та ресурсного потенцiалiв, механiзм зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi повинен забезпечити реалiзацiю головноСЧ стратегiчноСЧ мети в сферi зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики iнтеграцiю народногосподарського комплексу УкраСЧни у свiтову господарську систему, що передбачаСФ досягнення таких цiлей:
- формування повноцiнноСЧ ринковоСЧ системи господарства, яка базувалася б на загальноприйнятих у свiтовiй практицi принципах, нормах та економiчних механiзмах;
- використання можливостей свiтового ринку для структурноСЧ перебудови нацiонального господарства;
- перетворення зовнiшньоекономiчноСЧ сфери в активний фактор динамiчного та високоефективного економiчного зростання.
В основу функцiонування механiзму зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi повиннi бути покладенi принципи демократизацiСЧ, демонополiзацiСЧ та деiдеологiзацiСЧ зовнiшньоекономiчних звязкiв, якi передбачають максимальне скорочення адмiнiстративних обмежень на експорт та iмпорт, пiдвищення ролi митного та валютного регулювання мiжнародних господарських звязкiв, надання субСФктам зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi широкоСЧ самостiйностi згiдно з мiжнародною практикою.
Одночасно зовнiшньоекономiчна полiтика маСФ вiдповiдати нацiональним iнтересам держави, забезпечувати взаСФмну вигоду з iноземними партнерами, стимулювати конкуренцiю мiж учасниками зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi з метою пiдвищення якостi продукцiСЧ та послуг на украСЧнському ринку.
Практичнi заходи щодо створення нового механiзму зовнiшньоекономiчних звязкiв передбачають вирiшення трьох основних проблем:
- формування необхiдноСЧ законодавчоСЧ бази;
- створення вiдповiдного економiчного середовища;
- розвиток iнституцiйних структур, що регулюють зовнiшн