Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°ктивний РЖнтерес технiчнi аспекти художнього процесу. Особливiстю вивчення дизайну на другому етапi(5-7 класи) полягаСФ в тому, що основою занять СФ рiзноманiтнi практичнi роботи, якi дають змогу розкрити художньо-образнi аспекти цього виду творчостi, його технiчну сторону, цьому найбiльше сприяють завдання на виконання обСФмних композицiй. У цей перiод школярi освоюють специфiку художньо-проектноСЧ дiяльностi, спрямованоСЧ на пластичне та конструктивне узагальнення форми, вичленовування в нiй того найхарактернiшого, що формуСФ в пiдлiткiв творче, образне сприйняття предметно-просторового середовища, вiдчуття форми, конструктивне мислення. При цьому ускладнення технiчних аспектiв завдань не повинне знижувати художнiй рiвень, створювати вузли пiдвищеноСЧ трудностi. [23]
На наступному етапi (8-9 класи спецiалiзованих шкiл, шкiл з поглибленим вивченням образотворчого мистецтва) вивчення дизайну може стати провiдною дiяльнiстю, оскiльки учнi цього вiку готовi до повноцiнного освоСФння художньо-проектноСЧ дiяльностi. У 8-9 класах зростаСФ значення теоретичного матерiалу, а практична дiяльнiсть розвиваСФться в напрямi ускладнення технологiСЧ та активного освоСФння дизайнерськоСЧ творчостi. Завдання повиннi бути направленими на розвиток у школярiв здiбностi до проектування, формування дизайнерського мислення, зокрема таких його складових як вiдчуття доцiльностi, рацiональностi, вiдчуття стилю. Якщо в 5-7 класах освоСФння художньо-проектноСЧ дiяльностi виходило на рiвень проектування обСФкту, речi, вписаноСЧ в середовище, то на третьому етапi на рiвень художньоСЧ органiзацiСЧ самого середовища.
Головним напрямом прилучення учнiв до дизайну в 10-11 класах школи СФ професiйна орiСФнтацiя. Слiд вiдзначити, що коли на попереднiх етапах учнi не набули навичок з художньо-проектноСЧ дiяльностi, то в органiзацiСЧ практичноСЧ роботи зi старшокласниками можуть виникати труднощi. Учнi старших класiв критично ставляться до власноСЧ творчостi i це часто приводить СЧх до розумiння невiдповiдностi своСЧх можливостей вимогам, що ставляться до творiв мистецтва. Керiвництво процесом залучення старшокласникiв до художньо-проектноСЧ дiяльностi повинне враховувати iнтерес школярiв до теоретичного матерiалу. Проте обмеження в процесi визначення дизайну тiльки сприйняттям, ознайомлення з теорiСФю СФ недостатнiм для повноцiнного опанування цього виду мистецтва. Для формування початкових професiйних навичок у старшокласникiв необхiднi спецiалiзованi курси (теоретичнi i практичнi) i що для освоСФння проектноСЧ майстерностi практичний курс повинен складатися з чотирьох частин: "вправ, спрямованих на розвиток художньо-образного мислення, творчоСЧ уяви i фантазiях, здатностi до асоцiацiСЧ; вправ на закрiплення вивчених способiв композицiСЧ i формування уявлень учнiв про роль цих засобiв у образному устроСЧ авторського твору; вправ, спрямованих на розвиток просторового мислення, навичок моделювання тривимiрних обСФктiв, оволодiння матерiалом; завдань, спрямованих на засвоСФння простих методiв проектування нескладних за пунктуацiСФю i конструкцiСФю виробiв, оволодiння основами конструктивно-пластичного аналiзу форми, розвиток здiбностi конструювання обСФмiв i форм у гармонiйнiй СФдностi та цiлiсному пластичному сприйняттi, навчання основ професiйноСЧ проектноСЧ графiки".
Використання широкого арсеналу форм i методiв знайомства школярiв з художньо-проектною дiяльнiстю можливе в умовах позашкiльноСЧ роботи, зокрема студiй. В таких умовах педагог може в бiльшiй мiрi проявити свою iндивiдуальнiсть, авторську методику, врахувати iнтереси школяра. Характерною рисою студiйноСЧ роботи СФ гнучкiсть, вiдхiд вiд шаблону. У знайомствi з цим видом мистецтва перевага може надаватися рiзним напрямам художньо-проектноСЧ дiяльностi: артдизайну, промисловому, архiтектурному дизайну, етнодизайну, дизайну одягу та iн. Для порiвняння японськi спецiалiсти з дитячоСЧ художньо-проектноСЧ творчостi, видiляють три основнi напрями: декорацiйний дизайн, iнформацiйний дизайн та дизайн речей, причому важливiшим з цих напрямiв вважаСФться дизайн речей. Нацiленiсть методик розвитку дитячоСЧ художньо-проектноСЧ творчостi в ЯпонiСЧ "формулюСФться своСФрiдною трiадою: серце голова руки, тобто сфери почуттiв, iнтелекту i майстерностi". [22]
Специфiка студiйноСЧ роботи даСФ можливiсть для iндивiдуального розвитку творчих здiбностей школярiв. Активному освоСФнню матерiалу, творчiй самореалiзацiСЧ учнiв буде сприяти дотримання методичних принципiв; широке охоплення обСФктiв для творчостi; розкриття iндивiдуальних здiбностей учнiв; рух вiд знань до творчоСЧ дiяльностi; використання рiзноманiтних матерiалiв, в тому числi нетрадицiйних, недорогих. На жаль, у вiтчизнянiй практицi спостерiгалися лише поодинокi спроби окремих ентузiастiв органiзувати студiСЧ дитячоСЧ художньо-проектноСЧ творчостi. Для вирiшення цього питання необхiдна пiдтримка та допомога Спiлки дизайнерiв УкраСЧни. Сьогоднi у сферi пiдготовки дизайнерiв-педагогiв iснуСФ багато проблем, зокрема покращення матерiально-технiчноСЧ бази та дизайнерсько-iнструментального забезпечення навчального процесу. Для пiдготовки фахiвцiв у цiй галузi актуальним СФ завдання забезпечення випереджуючого розвитку освiти з тим, щоб вона була авангардом проектноСЧ культури, а не вiдстаючою СЧСЧ ланкою.
Реалiзацiя виховних можливостей дизайну в умовах роботи з учнiвською молоддю та раннСФ визначення професiйних нахилiв у цiй сферi можливi при наявностi цiлi?/p>