Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? потребу кожного. Така особистiсть, завдяки високосформованому творчому складу мислення, шляхом безпосереднього активного втручання у навколишнiй свiт, створюСФ невiдомi до цього суспiльне значимi матерiальнi й духовнi обСФкти вiдбуваСФться процес справжньоСЧ духовноСЧ творчостi. Творець переробляСФ художнi образи з точки зору свого розумiння i через образотворчi засоби втiлюСФ СЧх у витворi мистецтва, виражаючи внутрiшнСФ СЧх багатство i змiст. "Я розкриваю в моделi найбiльш значимi риси, писав А.Матiсс, вiдшукую тi лiнiСЧ СЧСЧ обличчя, якi сповiщають, властиву кожнiй людинi iндивiдуальнiсть". А для цього потрiбно вмiти мислити творчо, постiйно перебувати у цьому процесi. Систематична свiдома й несвiдома переробка творцем образiв дiйсностi полягаСФ у частковому вiдборi тих елементiв, якi надають належноСЧ виразностi художньому образу. [2]
На нашу думку, творчий склад мислення маСФ бути на належному рiвнi сформованостi незалежно вiд професiйноСЧ спрямованостi особистостi, а це означаСФ, що кожна людина маСФ хоча б на шкiльному рiвнi оволодiти основами образотворчоСЧ грамоти. Крiм того, розвинений творчий склад мислення у особистостi СФ необхiдним ще й з тiСФСЧ причини, що художник залишаСФ мистецький твiр завжди незавершеним. Незавершення пробуджуСФ активнiсть людини, яка пiзнаСФ через мистецтво. Твiр мистецтва СФ незавершеним тому, що сам процес пiзнання складаСФ одну з важливих властивостей мистецтва перебувати постiйно у русi, iснувати у живому сприйманнi того, хто пiзнаСФ. Жива участь того, хто пiзнаСФ, робить мистецтво, твiр мистецтва постiйно перемiнним залежностi вiд того, хто сприймаСФ, i умов, у яких це сприймання вiдбуваСФться .
Отже, у процесi художньоСЧ творчостi здiйснюСФться формування такоСЧ важливоСЧ якостi, як творчий склад про що свiдчать результати художньоСЧ творчостi майбутнiх учителiв.
За останнСФ десятилiття поняття "дизайн" мiцно ввiйшло в наше життя. Поступово приходить розумiння того, що вiн здатний активно впливати на естетичне почуття i комфортнiсть iснування кожноСЧ людини, але його потенцiал цим далеко не обмежуСФться. Ще належним чином не оцiненi можливостi дизайну в народнiй освiтi, у , розвитку iнтелекту його засобами. Мiж тим, виконуючи водночас кiлька можливих функцiй: вiдображуючу, виховну, пiзнавальну, комунiкативну, гедонiстичну, вiн СФ школою творчого та дiлового мислення. [4]
Новiтнi дослiдження дають пiдТСрунтя стверджувати, що викладання пропедевтики дизайну значно пiдвищуСФ творчий потенцiал особистостi, що формуСФться, розвиваючи не тiльки абстрактне, комбiнаторне, асоцiативне, логiчне мислення, але i пiдвищуючи загальний коефiцiСФнт успiшностi.
Навчання засобами дизайну стрiмко прискорюСФ формування iнтелекту, оскiльки використовуСФ всi три типи власне мислительноСЧ дiяльностi: наочно-дiловий, чуттСФво-образний, поняттСФво-логiчний. Воно розвиваСФ просторово-часове уявлення, формуСФ моральну культуру та соцiально-екологiчний свiтогляд.
Дизайн синтезуСФ духовне та матерiальне i виступаСФ системою культурно-естетичних звязкiв. Побутовi речi знаряддя працi несуть у собi дух i суть людськоСЧ культури. Отже, дизайн СФ репрезентований вид мистецтва, яки виконуСФ роль iсторичноСЧ трансляцiСЧ. Як могутнiй засiб комунiкацiСЧ, вiн обСФднуСФ людей у суспiльнi групи за законам стилю, напрямку, моди.
Дизайн говорить своСФю мовою, звертаючись до всiх без винятку за допомогою гарного зручного одягу компактних та естетичних електроприладiв; крiсел, що стимулюють вiдпочинок та працю; комфортабельних засобiв транспорту тощо. На всiх впливають вiзуальнi комунiкацiСЧ дизайну: дорожнi знаки, вивiски магазинiв, пiктограми рекламнi плакати, також обкладинки, оформлення книг. Все це потрапляСФ в поле зору кожноСЧ людини, сприяючи вихованню смаку.
Щоб розiбратися в цьому морi графiчноСЧ iнформацiСЧ, що таким потоком линула на нас, необхiдно мати сталi естетичнi орiСФнтири. При тому, розумiти, що таке "добре", а що "погано", необхiдно всiм, не тiльки дизайнерам графiкам та художникам-конструкторам. Вихiд один: залучення до свiту символiв та iнструментальних засобiв дизайну на всiх ступенях народноСЧ освiти: у вищих та середнiх навчальних закладах, дитячих установах.
Треба сказати, що i дотепер бiльшiсть людей вважають дизайн чимось другорядним i, вiдповiдно, йому вiдводиться в навчальних планах доволi скромне мiiе, а часом цього мiiя не знаходиться взагалi, наприклад, у педагогiчних навчальних закладах. Це призводить до того, що нерiдко вчитель (у тому числi й вчитель малювання) опиняСФться в скрутi пiд час оформлення виставок та iнтерСФрiв навчальних кабiнетiв, а також, в першу чергу, при формуваннi системних естетичних орiСФнтирiв у дiтей.
На жаль, розумiння того, що дизайн це вимога часу та iнструментарiй для розвязання багатьох проблем; народноСЧ освiти, приходить дуже повiльно.
2. РЖнтеграцiя дизайну та мистецтва в розвиток художньо-естетичноСЧ культури школярiв
2.1 Теоретичнi засади довузiвськоСЧ дизайнерськоСЧ освiти. Звязок дизайну iз шкiльними диiиплiнами
Важливим аспектом дизайнерськоСЧ освiти СФ знайомство учнiвськоСЧ молодi з цим видом художньоСЧ дiяльностi. Саме в цьому вiцi активно формуються естетичнi потреби, смаки, йде вибiр майбутньоСЧ професiСЧ. Причому залучення школярiв до знань про дизайн важливе як для майбутнiх фахiвцiв, так i споживачiв продукту цього виду дiяльностi. Аналiз сучасноСЧ практики показуСФ, що у державi вiдсутня налагоджена система профорiСФнтац?/p>