Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ня в конструктивiзмi, що виник до початку 20-х рокiв XX столiття одночасно в рiзних краСЧнах. Конструктивiсти намагалися довести, що технологiчно i функцiонально виправдана конструкцiя уже володiСФ вищою художньою якiстю i цiлком може задовольнити естетичнi потреби сучасноСЧ людини, для якого характерний утилiтаризм у пiдходi до всiх явищ дiйсностi.
Утвердження естетичностi утилiтарноСЧ технiчноСЧ форми знайшло практичне перетворення в архiтектурi i художнiй промисловостi. У 20-i роки художники вiдкрили в iнженернiй конструкцiСЧ високi можливостi емоцiйного впливу. Теоретики конструктивiзму оспiвували красу машин, залiзобетонна конструкцiя стала синонiмом нового архiтектурного стилю. Однак у своСЧй теоретичнiй i практичнiй дiяльностi конструктивiсти допустили деякi помилки: схематизм в органiзацiСЧ побуту, недооблiк природньо-клiматичних умов, недооцiнку ролi великих мiст та iн. Неправильнiсть цих позицiй була вчасно розкрита i намiчена дiйсна лiнiя роботи художника в промисловостi з використанням позитивних сторiн досвiду конструктивiстiв.
На перший план тепер висувалася задача роботи художника на виробництвi, категорично вiдкидалося утопiчне положення про замiну iнженера художником.
Спочатку прагнення втiлити в промислових виробах новi естетичнi цiнностi носило характер чисто романтичноСЧ мрiСЧ про прекраснi, зробленi технiчнi форми.
Таким чином, пiд впливом суспiльних i економiчних факторiв, нових художнiх поглядiв i прогресу iндустрiального виробництва складалися новi вiдносини мiж мистецтвом i промисловiстю.
У 1957 р. була створена Мiжнародна рада органiзацiй iндустрiального дизайну. До СЧСЧ завдань входить сприяння розвитку художнього конструювання в усьому свiтi, вироблення погодженого розумiння соцiальних цiлей i задач дизайну, пiдвищення рiвня професiйноСЧ пiдготовки художникiв-конструкторiв. На Генеральнiй асамблеСЧ, що вiдбулася в Лондонi в 1969 р., визначене формулювання дизайну. Вiдповiдно до неСЧ дизайн це творча дiяльнiсть, метою якоСЧ СФ формування гармонiчного предметного середовища, що найбiльш повно задовiльняСФ матерiальнi i духовнi потреби людини.
Слiд зазначити, що проникнення дизайну в наше життя не обмежуСФться розробкою тiльки машин, побутових виробiв, приладiв. Художники-конструктори в спiвдружностi з архiтекторами працюють над естетикою зовнiшнього вигляду житлових i суспiльних будинкiв, промислових пiдприСФмств, над СЧх внутрiшнiм оформленням (iнтерСФром), удосконаленням нашого одягу власне кажучи, над всiма утворами людських рук. [7]
Потрiбно вiдзначити i таку дуже важливу функцiю художнього конструювання: воно рiднить матерiальне виробництво з мистецтвом i тим самим збагачуСФ духовний свiт людини. В даний час, створюючи нову рiч, художник-конструктор намагаСФться додати СЧй форму, найбiльш вiдповiдним СЧСЧ функцiям i значенню. При цьому вона повинна не тiльки добре виконувати свою функцiю, але й органiчно формою, кольором, матерiалом вписуватися в навколишнСФ середовище.
1.2 Дизайн як фiлософiя творення гармонiйного середовища людини. Краса i користь
Людина творить для себе предметне середовище, яке необхiдне СЧй для доброго життя, допомагаСФ СЧй розвиватися i пiдвищувати себе. Без такого середовища людина мало що просунулась би до цивiлiзованого життя, до якiсного розвитку.
РЖснуюче природне середовище СФ гармонiйне i сформоване так, що забезпечуСФ людинi iснування, але людина мусила затрачати багато зусиль для захисту вiд негоди, звiрiв, пошуку СЧжi тощо. Щоби розширити своСЧ життСФвi можливостi i проявити свою дiяльну здатнiсть, вона почала створювати для себе вiдповiдне предметне середовище: в першу чергу, житло, засоби працi, зброю для полювання на звiра i т.д.
Отже, людина творить свiй предметний свiт, який, очевидно, допомагаСФ СЧй розширювати своСЧ можливостi, втiлювати свою дiяльну здатнiсть i удосконалюватись. [13]
На жаль, людина довго йшла до творення свого предметного середовища (шляхом проб та помилок), поки не навчилася на гiркому досвiдi висовувати правильнi рiшення щодо оптимального влаштування свого життя.
Таким чином, людинi потрiбна була вiдповiдна фiлософська мудрiсть, яка могла б систематизувати життя людини, привести в струнку систему СЧСЧ особисте i колективне iснування. Розглянемо три характернi явища, якими вона користуСФться у життi: мислення, почуття i дiСЧ. Фiлософiя стала невiдСФмною частиною суспiльного й полiтичного життя, породженням i водночас джерелом характеру рiзних людських громад, у яких процвiтали рiзнi фiлософськi системи. Сама суть фiлософiСЧ полягаСФ у турботi про погодження всiх частин людського iснування, щоби привести його теоретичне поняття до повноСЧ СФдностi.
У новiтнi часи на розвиток суспiльств вплинула науково-технiчна революцiя. Розвиток науки i технiки викликали глибокi змiни в усiх галузях життя, а особливо у виробництвi, що всебiчно вплинуло на життСФвi процеси суспiльства. Вiдбулись суттСФвi змiни у розподiлi працi у сферi проектування, у виробництвi речей, у галузi знань, послуг, iнформацiСЧ. На цiй основi зростаСФ проблема вироблення фiлософських систем та наукових концепцiй про необхiднiсть цiлiсного творення, свiдомого контролю та управлiння новим формуванням штучного середовища життСФдiяльностi людини.
Таким цiлiсним пiдходом до формування предметного середовища вважаСФться "проектна культура", що недавно почала проявлятися в дiяльностi людини в розвинутих краСЧнах. Проектна культура це цiлi