Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?иду мистецтва. Третiй напрям маСФ профорiСФнтацiйний характер i СФ по сутi довузiвською пiдготовкою дизайнерських кадрiв. Органiзацiя таких спецiалiзованих шкiл (класiв) вимагаСФ вiдповiдноСЧ бази i рiвня викладачiв. Тому СЧх створення доцiльне при навчальних закладах дизайнерського профiлю або при патронатi творчоСЧ спiлки. [18]
У сучаснiй художнiй педагогiцi не вироблено СФдиноСЧ точки зору з питань змiсту методiв викладання дизайну в школi. Результати аналiзу лiтератури, практики, а також шкiльних програм свiдчать, що сьогоднi iснують двi тенденцiСЧ в освоСФннi художньо-проектноСЧ дiяльностi. В першiй залучення до дизайну вiдбуваСФться переважно через теоретичне закрiплення знань, вiзуальне ознайомлення з прикладами естетичного освоСФння оточуючого середовища. Практичний досвiд, в основному, приходиться на позаурочну, позашкiльну роботу в гуртках, студiях та iн. У другiй теоретичний та практичний матерiал взаСФмно доповнюють один одного i представляють собою самостiйний роздiл в програмi. Ми вважаСФмо, що сучасним вимогам в бiльшiй мiрi вiдповiдаСФ другий напрям. Разом з тим виникаСФ завдання визначення оптимального спiввiдношення теоретичноСЧ i практичноСЧ дiяльностi з освоСФнням цього виду мистецтва в конкретному вiцi.
Розвязання проблеми удосконалення вивчення дизайну в школi ми бачимо в змiнi змiсту та методiв навчання на основi врахування специфiки художньо-проектноСЧ дiяльностi, вiкових особливостей його опанування, оптимального спiввiдношення теоретичноСЧ та практичноСЧ дiяльностi. Це дозволить на нашу думку вибудувати систему естетичного виховання учнiв засобами цього виду мистецтва. Система повинна передбачати послiдовний ввiд школяра у свiт дизайну: вiд пiзнання мови до вивчення сучасного стану цього виду мистецтва, осмисленого вiдношення до художньо органiзованого предметного середовища, вiд формування елементарних умiнь зображати конкретнi обСФкти до понять про художньо-проектну дiяльнiсть та посильних практичних навичок. [18]
Для виявлення специфiки освоСФння учнями дизайну i динамiки формування у них навичок художньо-проектноСЧ дiяльностi важливо вивчити особливостi залучення до цього виду мистецтва школярiв рiзного вiку. Виявлення вiкових етапiв опанування дизайну i визначення ступеня доступностi, привабливостi тих чи iнших форм його вивчення, вiдповiдностi цього матерiалу психофiзiологiчним та iнтелектуальним можливостям учнiв рiзного вiку дозволить простежити формування понять про цей вид мистецтва, починаючи з першого класу школи, та обгрунтувати найбiльш оптимальнi методи його освоСФння. На основi видiлення ведучих сензитивних типiв дiяльностi, вивчених у психологiСЧ та педагогiцi (Б. АнаньСФв, Л. Виготський, А. ЛеонтьСФв) i ведучих типiв художньоСЧ дiяльностi (Б. Юсов), ми розглянули питання схильностi учнiвськоСЧ молодi до освоСФння дизайну. Умовно можна видiлити чотири вiковi етапи, кожен з яких характеризуСФться своСЧми особливостями. Психолого-педагогiчнi дослiдження показують, що у процесi розумового розвитку учня тiсно взаСФмодiють три основнi форми мислення: наочно-дiйова, наочно-образна i логiчна. Залежно вiд вiку кожна з цих форм мислення може переважати, i в звязку з цим пiзнавальний процес набуваСФ вiдповiдного характеру.
У молодшому шкiльному вiцi переважаСФ наочно-дiйове мислення, яке на кiнець цього етапу переходить у наочно-образне. Молодшi школярi особливий iнтерес виявляють до навколишнiх речей, до СЧх будови й активно включаються в роботу з художнiми матерiалами, якi дають змогу "дiяти", тобто розфарбовувати, рiзати, лiпити, конструювати. У звязку з цим художня дiяльнiсть дiтей повинна спрямовуватись на розширення знань дитини про форму предметiв, просторовi спiввiдношення мiж явищами, оволодiння практичними навичками. Заняття з дизайну привчають молодших школярiв до бачення свiту у просторовому, функцiональному аспектi, що вiдповiдаСФ iнтересам самих дiтей i завданням СЧхнього подальшого розвитку. Виходячи iз сказаного, ми розглядаСФмо ознайомлення учнiв 1-4 класiв з художньо-проектною дiяльнiстю як перший етап опанування цього виду мистецтва. Домiнуючим елементом на цьому етапi виступають знайомство з обСФктами, створеними в процесi дизайнерськоСЧ творчостi, розвиток умiнь СЧх зображати, створення нескладних обСФмних форм з паперу, пластилiну. При цьому треба уникати (в умовах школи) ускладнених завдань, бо в молодших школярiв елементи малюнка та конструктивностi ще недостатньо повязанi, розвинутi й не зумовлюють процес створення форми. Разом з тим, перший етап СФ необхiдним, оскiльки даСФ можливiсть глибше освоювати дизайнерську дiяльнiсть в пiдлiтковому вiцi. Вивчення дизайну учнями 5-7 класiв школи маСФ свою специфiку, зумовлену переходом до вищих ступенiв сприйняття i мислення, змiною спiввiдношення мiж наочно-образним i абстрактним мисленням на користь останнього. Наочно-образнi компоненти мислення при цьому не зникають, вони зберiгаються й розвиваються, продовжуючи вiдiгравати iстотну роль у загальнiй структурi мислення. У молодших пiдлiткiв зростаСФ структурна цiлiснiсть сприйняття (вмiння мислено оперувати образом у просторi, правильно оцiнити й передати в малюнку чи макетi обСФм. У цьому вiцi завершуСФться дозрiвання психофiзiологiчноСЧ бази занять образотворчим мистецтвом. Багато якi функцiональнi показники дiяльностi (робота очей, здатнiсть до сприйняття кольору, простору та iнших аспектiв видимого свiту) набувають цiлком дорослих форм. Стають доступними й викликають ?/p>