Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?но-технiчним пiдходом до масових занять мистецтвом та вiдiрванiстю вiд культурно-iсторичних традицiй. Тобто на протязi десятилiть у школi молодь отримувала однобоку та досить бiдну в художньому-вiдношеннi систему освiти та пiдготовки до життя. Що прикро, були вихованi поколiння громадян з прихильно-поблажливим ставленням до занять мистецтвом, якi вважають нормальним iснуючий стан. Як результат в системi шкiльноСЧ освiти предмету "Образотворче мистецтво" та "Трудове навчання" була вiдведена другорядна роль. Певнi обнадiйливi змiни в цьому питаннi намiтилися в кiнцi 80-х початку 90-х рокiв. Зявилися новi шкiльнi програми, в якi був введений нацiональний змiст, передбачено бiльш широке знайомство учнiв з рiзними видами художньоСЧ дiяльностi, зокрема художньо-проектною. Одночасно до цiСФСЧ проблеми була привернута увага громадськостi, зявився ряд публiкацiй. Проте успiхи були незначними. На тлi економiчноСЧ скрути та деформацiй в суспiльному життi все виразнiше простежуСФться проблема цiлiсностi художньоСЧ свiдомостi пiдростаючого поколiння, вiдiрваностi естетичних iдеалiв молодi вiд офiцiйноСЧ культури. В таких умовах проявляСФться пiдвищений iнтерес до виховання засобами мистецтва, оскiльки воно неодноразово доводило "свою творчу могутнiсть i велич тодi, коли осягало всi сфери реального життя й людськоСЧ свiдомостi". Тому сьогоднi актуальним стаСФ саме досягнення СФдностi естетичного, розумового, морального, суспiльно-полiтичного, фiзичного розвитку школярiв.
Педагогiчно доцiльне вивчення дизайну дасть можливiсть наблизитися до вирiшення проблеми перетворення предметiв образотворче мистецтво та трудове навчання з "рудиментiв сучасноСЧ освiти" в його головне завдання, завдання розширення контактностi людини, СЧСЧ дiалогу з навколишнiм свiтом, з минулим i теперiшнiм в iмя майбутнього. В школi учнiв частiше знайомлять з мистецтвом минулого, в меншiй мiрi сучасному. Але якщо ми ставимо перед художньою освiтою завдання забезпечення нацiотворчоСЧ функцiСЧ, то у навчаннi повинен бути присутнiй прогностичний елемент, тобто знайомство з напрямами художньоСЧ дiяльностi, якi в бiльшiй мiрi виражають цю iдею. Саме дизайн, вводячи в художню сферу новий досвiд, здiйснюючи переоцiнку цiнностей, ставлячи новi проблеми дозволяСФ вирiшити це питання. Вiн даСФ змогу розкрити складну взаСФмодiю мистецтва, технiки, формувати естетичне ставлення до дiйсностi. Проектна дiяльнiсть володiСФ здатнiстю направляти естетичнi прагнення, здiбностi дiтей в оточуючу СЧх реальнiсть. Повноцiнне включення матерiалу про дизайн даСФ можливiсть гармонiйно поСФднати рiзнi види художньоСЧ дiяльностi, що СФ важливим, оскiльки, як вiдзначають науковцi, в розвитку здiбностей зображальна, декоративна та конструктивна дiяльнiсть незамiннi разом. РЖнтегративний характер дизайнерськоСЧ дiяльностi, комплексний пiдхiд до розвязання проблем повноцiнного знайомства учнiвськоСЧ молодi з проектною культурою дозволяють забезпечити звязок як мiж рiзними видами художньоСЧ дiяльностi, так i мiж рiзними диiиплiнами. Розвиток науки i технiки, глибокi змiни в життСФвому середовищi, проблеми екологiСЧ, збереження культурноСЧ спадщини обумовлюють обСФктивну необхiднiсть певного рiвня дизайнерськоСЧ освiченостi. Вона стаСФ важливим аспектом взаСФмодiСЧ "людина оточуюче середовище", оскiльки споживач, формуючи його, орiСФнтуСФться на своСЧ потреби i смаки. Таким чином освiченiсть в галузi дизайну стала сьогоднi необхiдним елементом культури людини. Безперечно, знайомство з проектною культурою повинно проходити в учнiвському вiцi, на стадiСЧ формування естетичних потреб та смакiв. Розробляючи систему виховання школярiв засобами дизайну, важливо врахувати зарубiжний досвiд, зокрема ЯпонiСЧ, для якого характерним СФ виховання почуттiв дитини, виховання вiдчуття спiлкування на рiвнi людини i рiч, людина i оточення, ВеликобританiСЧ, де ставлять завдання "створення оточення, що даСФ iндивiду можливiсть вiдкривати дещо в собi самому, проявляти своСЧ задатки, усвiдомлюючи значимiсть власних i чужих iдей, впевнитися у можливостi здiйснювати вплив на оточення". [22]
Вивчення досвiду включення дизайну в систему шкiльноСЧ освiти, аналiз лiтератури з цiСФСЧ проблеми показують, що iснують рiзнi пiдходи до вирiшення цього питання. Умовно можна видiлити три основнi напрями:
- включення певного матерiалу про дизайн в програму образотворчого мистецтва та трудового навчання;
- вивчення цiлiсного курсу дизайну як окремого предмета (можливо факультативно) додатково до iснуючих диiиплiн;
- замiна урокiв образотворчого мистецтва, працi диiиплiнами, якi дозволяють комплексно освоювати дизайнерську дiяльнiсть.
У рамках першого напрямку знайомство з дизайном вiдбуваСФться як на рiвнi включення в програму окремих тем, так i видiлення окремого блоку художньо-проектноСЧ дiяльностi (школи з поглибленим вивченням образотворчого мистецтва).
Зважаючи на малу кiлькiсть годин, що видiляСФться на вивчення цього виду мистецтва, доцiльним СФ обСФднання дизайну та архiтектури в СФдиний блок художньо-проектноСЧ дiяльностi, бо, доповнюючи один одного, вони дають можливiсть розкрити специфiку цiСФСЧ дiяльностi та забезпечити систематичнiсть, послiдовнiсть та, комплекснiсть вивчення матерiалу. Другий напрям вiдкриваСФ бiльше можливостей для успiшного вивчення учнями специфiки дизайнерськоСЧ дiяльностi. Бiльша кiлькiсть годин дозволяСФ вибудувати на шкiльному рiвнi систему освоСФння цього ?/p>