Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?юСФ фундамент переходу до освоСФння систем компютерного проектування.
Таким чином, дизайнерська освiта в умовах школи повинна обСФднувати всi навчальнi предмети, правда для реалiзацiСЧ цiСФСЧ ролi, звичайно ж, потрiбнi чималi зусилля зi сторони всього педагогiчного колективу. Потрiбнi хорошi вчителi, особливо диiиплiн дизайн-циклу, навчальнi програми i навчальнi посiбники. Важливе значення в цьому процесi маСФ i середовище, в якому здiйснюСФться дизайнерська освiта.
2.2 Декоративно-ужиткове мистецтво та дизайн на уроках трудового навчання як засiб творчого розвитку учнiв
Студенти педагогiчних вузiв, майбутнi вчителi трудового навчання повиннi усвiдомлювати величезне значення вивчення декоративно-ужиткового мистецтва та основ дизайну на уроках працi, роль яких полягаСФ в розвитку художньоСЧ спостережливостi, зоровоСЧ памятi, виховання широкоСЧ художньо-естетичноСЧ культури i художнього смаку, спостереження оточуючоСЧ дiйсностi i творчого СЧСЧ перетворення, творчоСЧ iнiцiативи. Разом з тим, художня творчiсть СФ не лише унiкальним засобом передачi виразностi i краси, але й надiлена багатогранним духовним змiстом естетичного пiзнання, осмислення, творення прекрасного i пiднесеного в життi та мистецтвi. Цей змiст несе в собi значний потенцiал естетико-виховного впливу.
На перший погляд здаСФться, що трудове навчання, в основi якого лежать практичнi заняття з обробки найпоширенiших матерiалiв: металу, деревини, тканин та харчових продуктiв, за своСФю культурологiчною насиченiстю не може жодною мiрою суперечити iз багатьма iншими предметами. Насправдi ж, воно маСФ величезнi потенцiйнi можливостi культурного i мистецького розвитку школярiв, хоч на практицi цi можливостi реалiзуються далеко на повнiстю.
Свiт декоративних образiв, яскравих кольорiв, простих i доступних творiв декоративно-прикладного мистецтва захоплюСФ дiтей, викликаСФ насолоду, одухотворяСФ СЧх, пiдносить до стану натхнення, створюючи тим самим психологiчний комфорт. Подальше глибоке спiлкування зi свiтом прекрасного активiзуСФ емоцiСЧ, викликаСФ до життя творчу уяву, стимулюСФ фантазiю, пробуджуСФ духовне вiдчуття, формуСФ елементи образного мислення. Нагромаджений емоцiйний досвiд пробуджуСФ в людинi художника з високою культурою i гамою вiдчуттiв, веде до удосконалення iнтелекту. [17]
Художня праця включаСФ учня в творчу дiяльнiсть, яка стимулюСФ формування стiйкого iнтересу до працi, формуСФ естетичне розумiння навколишнього середовища, надаСФ можливiсть набуття спецiальних художнiх вмiнь та навичок, розвиваСФ власнi особистiснi якостi.
Через творчу працю, яка даСФ максимальну можливiсть розкрити всi сторони людськоСЧ особистостi, йдуть найактивнiшi процеси творчоСЧ матерiалiзацiСЧ духу, самовиявлення i самоствердження людини. Трудовi процеси, якi лежать в основi майстерностi, викликають до дiСЧ уяву, фантазiю, без яких не iснуСФ емоцiйноСЧ культури людини, формують цiннi риси характеру: почуття власноСЧ гiдностi, цiлеспрямованiсть, наполегливiсть у подоланнi труднощiв, вмiння створювати чудовi вироби.
Щоб визначити тi додатковi можливостi, якi створюСФ трудове навчання для занять учнiв мистецтвом та вивченням основ дизайну необхiдно врахувати, що предметами декоративно-ужиткового мистецтва якi вивчаються на уроках СФ речi, призначенi для практичного використання, СЧх декоративнiсть визначаСФться формою речi, матерiалом, з якого вона виготовлена, а також художньою обробкою i оздобленням: розписом, рiзьбленням, нанесенням рельСФфу, покриттям лаком тощо. Це означаСФ, що початковим етапом роботи СФ матерiальне творення предмета шляхом лiплення (глина), вирiзання, виточування, випилювання, збивання, склеювання, зварювання (метал, деревина), ткання, вязання, розкроювання, вишивання (тканини, волокнистi матерiали) тощо. [17]
Вже на цьому початковому етапi творення проявляються двi складовi частини декору формоутворення i текстура матерiалу. Ясна рiч, що той, хто зовсiм не знайомий з властивостями i технологiСФю обробки дерева, металу, тканини чи iншого матерiалу або ж не маСФ вiдповiдних iнструментiв i обладнання, той не може перейти до завершальних етапiв декорування. Умови шкiльних майстерень, тi теоретичнi знання (з основ технiки, матерiалознавства i принципiв конструювання) та практичнi вмiння (виконання ескiзiв, володiння iнструментами, правильне чергування технологiчних операцiй), якi складають змiст трудового навчання, повнiстю або частково вирiшують цi проблеми.
Таким чином, трудове навчання здатне забезпечити технiчну сторону занять народними ремеслами чи декоративно-ужитковим мистецтвом, причому, без додаткових матерiальних витрат.
Цей, на перший погляд, чисто зовнiшнiй звязок трудового навчання i мистецького розвитку школярiв не СФ випадковим або штучним, вiн вiдбиваСФ обСФктивну генетичну взаСФмодiю працi й народного мистецтва, на яку вказують всi дослiдники iсторiСЧ культури. Десятки тисяч рокiв тому людська культура зароджувалася саме на основi трудовоСЧ дiяльностi й була синкретичною, тобто нероздiленою. Мистецтво в тi часи не тiльки не подiлялося на види, але навiть не вiдокремлювалося вiд виробничоСЧ дiяльностi людини, було одним iз СЧСЧ складових елементiв, тiсно переплiталося з вiруванням i обрядами.
Праця вiдiграла величезну роль у розвитку мистецтва, бо вона не лише вдосконалювала органи вiдчуття: зiр, слух, тактильнi рецептори, але й формувала тiло людини, на володiннi яким ТСрунтуються, так званi, музичнi спiви, танцi, театральн