Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
твердiстю "Г" i "М" вiтчизняного виробництва (або "Я" i "У" iмпортнi); туш чорна; лiнiйка; трикутник; лекало; циркуль i рейсфедер лiнiйний, що застосовуСФться для проведення тушшю прямих i ламаних лiнiй рiзноСЧ товщини в межах 1 . . . 1,5 мм; папiр формату 12; може бути застосований рапiдограф.
Ритм це рiвномiрне чергування розмiрних елементiв, порядок сполучення лiнiй, обсягiв, площин. Ритм дiСФ на нашi почуття. Ми сприймаСФмо його не тiльки вiзуально, але й на слух. Кiнь, що скаче, ритмiчно вiдбиваСФ такт. Ритмiчнi стукiт колiс паровоза, музика танцю. Чим ритмiчнiший вiрш, тим легше вiн читаСФться i запамятовуСФться. Джерело звуку сприймаСФться як ритмiчний тому, що витримано однаковий iнтервал мiж звуками, ударами.
Однак ритм властивий не тiльки руховi, але i статичному предметовi. Наприклад, в архiтектурi ритмiчний розподiл вiкон по вертикалi i горизонталi. Ритм можна спостерiгати й у площинному зображеннi: орнамент на шпалерi, на килимах, на тканинах.
Коли ми дивимося на нерухоме зображення на тому або iншому спорудженнi (орнаментальний фриз) або на предметi (орнамент на вазi), з чергуванням яких-небудь повторюваних елементiв, площинне, обСФмне, лiнiйних, вiдчуття ритму даСФ сприйняття умовного руху, око наш як би випливаСФ за цим розмiрним повтором елементiв.
Закономiрне чергування обсягiв, членувань, поверхонь, граней, а також упорядкована змiна характеристик елементiв форми усе це використовуСФться як специфiчний засiб композицiСЧ як для окремих предметiв i споруджень, так i для СЧхнiх комплексiв. Найпростiший прояв ритму з характерним повторенням у композицiСЧ однакових форм при рiвних iнтервалах можна спостерiгати в розташуваннi колон античних храмiв, у рiвномiрному розташуваннi однотипних верстатiв у цеху, у розташуваннi кнопок на приладах i т.д.
Ритм може бути спокiйним i неспокiйним, може бути спрямованим в одну сторону (орнаментальна облямiвка) або сходитись до центру (вiзерунок у центрi скатертини, скриньки, розетки пiд люстрою), спрямованим як по горизонталi, так i по вертикалi. Частi членування в горизонтальному напрямку, як i у вертикальному, можуть створювати враження занепокоСФння. Членування по горизонталi будуть вiзуально знижувати висоту речi, а вертикальнi, навпаки, роблять неСЧ вище.
Бажане враження вiд предмета можна створити правильним використанням усiх можливостей ритму, зокрема, продуманим i вiдчутим чергуванням елементiв, обсягiв, колiрних плям або яких-небудь деталей, що як би направляють рух ока вiдповiдно до обраного ритму.
Як засiб композицiСЧ ритм використовуСФться в художньому конструюваннi в тих випадках, коли вiн обСФктивно визначений конструктивною основою. Прояв ритму в технiцi досить рiзноманiтний, вiн може грати активну органiзуючу роль у композицiСЧ, стаючи iнодi головним стрижнем композицiСЧ. Широко використовуСФться колiрний ритм, зокрема на виробництвi: колiр примiщень, устаткування, робочих мiiь, спецодягу, комунiкацiй. Колiрний ритм створюСФ своСФрiдний колiрний клiмат.
Ритм, як властивiсть композицiСЧ звязана з особливостями психологiСЧ зорового сприйняття. З усiх ознак форми найбiльш значимим для ритмiзацiСЧ СФ розмiр, потiм iнтервал.
Вiзьмемо аркуш паперу, проведемо рамочку на вiдстанi до двох сантиметрiв вiд краю i розграфимо його прямими лiнiями по вертикалi i горизонталi через визначений iнтервал так, щоб лiнiСЧ не виходили за межi рамки. Вийде членування ритмiчне, але нецiкаве, примiтивне. Потiм проведемо не по однiй лiнiСЧ, а по трьох разом на вiдстанi друг вiд друга 2...3 мм, а мiж першими i наступними трьома лiнiями зробимо вiдстань 1 . . . 1,5 див. Зявиться бiльш цiкавий ритм. А якщо в тих мiiях, де вертикалi i горизонталi перетинаються, зафарбувати квадратики, що утворяться, тоном, ритм стане ще бiльш виразним.
Ритм можна будувати не тiльки на прямих, але i ламаних, хвилястих лiнiях.
Ознайомивши з лiнiйною побудовою ритму, можна перейти до бiльш складних його видiв. За основу можна взяти природний аналог яка-небудь нескладна рослина, наприклад, квiтка, плiд, листок або комаха. РЗх потрiбно замалювати з натури з усiма подробицями, а потiм спростити малюнок так, щоб залишилася контурна схема замальовки, тобто трансформувати природну форму до технiчноСЧ, зберiгши СЧСЧ природний ритм. Потiм з цих елементiв скласти ритмiчний ряд, ритмiчну сiтку.
Працюючи над цим завданням, потрiбно прагнути до закiнченоСЧ ритмiчноСЧ композицiСЧ, щоб не виникло враження випадкового обриву. Допустимо, що за основу орнаментального ритму ви взяли метелика. Половина метелика попадаСФ в рамку вашого зображення, а друга не мiститься. Щоб цього не сталося, потрiбно насамперед перевiрити усi в чернетцi на малому розмiрi, а чистовик бажано розмiтити по горизонталi i вертикалi. РЖнакше композицiя ритму буде виглядати випадковим фрагментом цiлого.
Практичне завдання 2: Пошук рiвноваги.
Матерiали й iнструменти: олiвець мякий ЗМ - 4М; акварельнi фарби; гуаш; кистi круглий i плоский, мякий i твердi; папiр формату 12.
Рiвновага це такий стан форми, при якому всi елементи збалансованi мiж собою. Вона залежить вiд розподiлу основних мас композицiСЧ щодо СЧСЧ центра. Розподiл навантажень, точок опори щодо центра ваги повинне давати ясну зорову iнформацiю про стiйкiсть. Прикладом може бути фрезерний верстат. Композицiйна рiвновага досягнута в ньому насамперед формою деталей, кольором, тоном i пластикою.
Рiвновага так само, як i ритм, властива i рослинному, i тваринi свiтовi. Гляньте на пiрам?/p>