Главная / Категории / Типы работ

Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?арактер форми.

При колiрному рiшеннi того або iншого виробу промисловостi треба враховувати функцiСЧ його, мiiе установки, спосiб використання, умови роботи. Наприклад, верстат у цеху, автомобiль або автобус на вулицi, пилесос або пральна машина в квартирi вимагають рiзного пiдходу при виборi колiрноСЧ гами. Питання кольору будь-якого виробу не вирiшуються iзольовано вiд колiрних спiввiдношень всього iнтерСФра або природного оточення.

Проектуючи новий вирiб, художник-конструктор користуСФться рiзноманiтними фарбами, застосовуСФ рiзнi колiрнi сполучення. Колiрне рiшення виробу дозволяСФ краще розкрити конструктивнi, естетичнi i пластичнi його властивостi. Колiр пiдкреслюСФ риси зовнiшньоСЧ характеристики, що вiдповiдаСФ конструкцiСЧ виробу, i разом з тим формуСФ естетичне представлення про красу предмету. За допомогою кольору можна видiлити головне, найбiльш важливе, наприклад, краще зосередити увагу оператора, що працюСФ за пультом керування. Вiдомо, що в спектрi сонячного променя сiм основних квiтiв: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синiй, фiолетовий. Усi цi кольори мають дуже багато вiдтiнкiв. З трьох основних квiтiв червонi, жовтi i синього можна скласти всi iншi кольори. Змiшуючи фарби цих квiтiв, можна одержати зелений колiр (синя фарба з жовтоСЧ), жовтогарячий (жовта з червоноСЧ), фiолетовий (червона iз синьоСЧ) i iншi промiжнi кольори.

ВипускаСФться велика кiлькiсть фарб рiзних квiтiв i вiдтiнкiв. Для найбiльш повного i правильного використання СЧх необхiдно знати основнi закони кольорознавства. Усi кольори подiляються на ахроматичнi i хроматичнi. До першого вiдносяться бiлий, чорний i весь вiдтiнки сiрого кольору. Хроматичними називають усi спектральнi кольори, а також пурпурнi з усiма СЧх вiдтiнками, тобто червоно-фiолетовi або малиновi тони, яких у спектрi немаСФ i якi виходять тiльки в результатi змiшання в рiзних пропорцiях спектральних квiтiв.

Ахроматичнi кольори розрiзняються мiж собою тiльки ступенем яскравостi, оскiльки пiгмент у них вiдсутнiй. Хроматичнi кольори володiють трьома властивостями: колiрним тоном, яскравiстю i насиченiстю. До того ж вони подiляються на теплi (червоний, жовтогарячий, жовтий з вiдтiнками) i холоднi голубий, синiй з вiдтiнками. Зелений, фiолетовий i червоний кольори можуть бути i теплiй i холодними в залежностi вiд того, який вiдтiнок у них переважаСФ. Якщо до зеленого кольору додати бiльше жовтих тонiв, а до фiолетового червоних, то цi кольори будуть теплими, якщо ж додати до них блакитнi або синi тони, холодними.

Теплi i холоднi кольори, помiщенi поруч, пiдсилюють один одного. Хроматичнi кольори також добре видiляються на тлi ахроматичних. Так, червоного, жовтогарячого, жовтий кольору на сiрому тлi будуть здаватися яскравiше.

Тонiв колiрноСЧ палiтри, що нам пропонуСФ промисловiсть гуаш, акварель, олiйнi фарби цiлком достатньо для того, щоб одержати потрiбнi нам кольори, а з квiтiв колiрну гармонiю.

У природi гармонiя кольору безперечна. Вивчаючи неСЧ на прикладах природних аналогiв, дослiджуючи умови, що привели до цiСФСЧ гармонiСЧ, людина шукаСФ ключ до наукового рiшення колiрноСЧ гармонiСЧ штучного середовища.

Ми ознайомилися з короткою характеристикою кольору, його роллю в промисловiй естетицi. Тепер потрiбно розiбратися в тiм, як практично опанувати основами кольорознавства, щоб можна було легко оперувати кольором у роботi.

Для виконання завдання пiдбираСФмо вiдповiднi по своСФму колiрному розфарбуванню природнi аналоги (сiмейство метеликiв або жучкiв, декоративнi птахи або рибки, квiти). Адже в деяких птахiв, метеликiв можна зустрiти всю гаму квiтiв, тонке спiввiдношення хроматичних i ахроматичних сполучень. Пiд кожним зарисованим природним аналогом необхiдно зробити викладення тих кольорiв, з яких вiн складаСФться, i на цiй основi виконати колiрнi розтягнення. Для цього беремо червону фарбу, наносимо СЧСЧ на папiр на ширину 10см i розтираСФмо плоским пензлем. Потiм у червоний колiр маленькими дозами вводимо наступний один по одному, тобто жовтогарячий колiр i, поступово послаблюючи червоний, доводимо його до чисто жовтогарячого.

У такий спосiб для будь-якого кольору можна скласти безперервний ряд вiдтiнкiв.

Щоб фарба лягала рiвномiрно i мала бархатисту поверхню, потрiбно по сирому слiдi, поки фарба не висохнула, пройти поролоновою губкою i вирiвняти всю поверхню. Губкою йдуть слiдом за кистю, не повертаючи назад, iнакше кольори змiшаються i вийде бруд.

Цей же червоний колiр тим же способом розтягуСФмо з наступними спектральними квiтами, жовтогарячим, жовтим, зеленим, блакитним, синiм i фiолетовим. РЖ так кожен спектральний колiр розтягуСФмо один з одним, потiм з бiлим i з чорним кольором.

Пiсля того як фарба висохнула, по заздалегiдь заготовленому шаблонi розмiром 15 X 60 мм у тiй же послiдовностi, у якiй йшло розтягнення, вирiзуСФмо прямокутнi зразки i наклеюСФмо СЧх вертикальними рядами на вiдстанi до 2 мм один вiд одного на бiлому паперi. Так наклеюСФмо зразки розтягнень всiх квiтiв спектру.

Вiдстань мiж вертикальними рядами повинне бути не бiльш 2 см. Першими один по одному йдуть зразки чистого кольору, а наступнi повиннi переломлюватися вступним кольором. Проробивши таку роботу, побачимо, як той самий колiр по-рiзному сприймаСФться. Усього в кожнiм вертикальному рядi повинне бути не менш дванадцяти зразкiв. РЗх може бути також двадцять чотири, тридцять шiсть, сорок вiсiм (кiлькiсть еталонiв кратна дванадцяти). ПорозумiваСФться це тим, що за основу беремо м