Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ЛоуСЧ, який мав технiчну освiту. ЛоуСЧ американський дизайнер, публiцист, один з засновникiв професiйного дизайнерського руху в США. З 1926 року вiн проектував для промислових компанiй АнглiСЧ та США. В 1929 роцi створив новий варiант вiдомоСЧ копiювальноСЧ машини "Гастенер", 1934р. програму оформлення холодильника "Колдспот" для фiрми "Сiрс енд Робек", яка вважаСФться класичним приклад роботи дизайнера в галузi побутових виробiв. Багато уваги придiляв промисловiй графiцi для фiрм "Пенсiльванiя рейлроуд", "Кока-кола", "Лакi страйк", "Шелл". З великих дизайнерських програм кiнця 30-х рокiв видiляСФться проект локомотивiв для ПенсiльванськоСЧ залiзноСЧ дороги. Виконував проекти для Управлiння з дослiджень космiчного простору та космiчних станцiй "Шаттл".
Творчiсть ЛоуСЧ приклад поСФднання художнього та iнженерного конструювання. ЛоуСЧ вiдрiзняСФ бездоганна графiка, тонке почуття матерiалу, легкiсть СФдиноСЧ стилiстичноСЧ проробки деталей. Вiн розробив особистi принципи нацiонального стайлiнга, тiсно звязав його з комерцiйною рекламою. ЛоуСЧ вважав, що тiльки авторитетний i досягший успiху дизайнер може звернути увагу публiки та ринку збуту до проектованого виробу, зробити його комерцiйно вигiдним. Сам ЛоуСЧ здобув вiдомiсть, яка може бути порiвняна з вiдомiстю кiнозiрки.
Пояснюючи особливостi сучасного дизайну, ЛоуСЧ пiдкреслював, що в ньому органiчно поСФднанi праця художника, iнженера, економiста, фахiвця з маркетингу. В дизайнi треба особливу увагу звертати на психологiю споживання, тому що вироби можуть бути добре спроектованi, виробленi, мати розумну цiну i не продаватися.
Попит виникаСФ лише тодi, коли покупцi вважають, що вироби СЧм дiйсно потрiбнi. ЛоуСЧ ввiв в професiональну термiнологiю поняття "МАYА" (в перекладi воно розшифровуСФться, як "максимально нове та доступне для покупця"), яким вiн вимiряв успiх справжнього дизайну. На його погляд, дизайнер сучасний суспiльний дiяч особливого типу, мета дiяльностi якого - помiчати погане, вiдкидати його i полiпшений вирiб продавати. Творчiсть ЛоуСЧ протягом багатьох рокiв сприймалась як символ дизайну.
ЛоуСЧ був одним з тих, хто створив аеродинамiчний стиль в американському дизайнi. Цей стиль виразно. Цей стиль виразно вiдображав загальний поступ до прогресу по аналогiСЧ з розвитком авiацiСЧ, автомобiлебудуванням, кораблебудуванням.
Отже можна визначити певний перелiк вимог та знань, якими повинен володiти дизайнер:
- Досконало розумiтися на технiчних кресленнях i на всьому процесi конструювання та проектування .
- МаСФ володiти знаннями щодо матерiалiв, декоративно захисних покриттiв.
- Повинен знати всi сучаснi технологiСЧ, високi технологiСЧ.
- МаСФ знати технологiСЧ ремiсничого мистецтва з вiдповiдними матерiалами.
- Повинен володiти знаннями щодо охорони працi i безпеки життСФдiяльностi.
- Повинен володiти основами прикладноСЧ механiки, опору матерiалiв.
- МаСФ володiти необхiдними знаннями щодо планування виробництва.
- МаСФ володiти основами ергономiки.
Як бачимо, цi знання базуються на вивченнi iнженерно-технiчних диiиплiн. Треба чiтко усвiдомлювати, що знання та умiння з iнженерно-технiчних диiиплiн дозволяють дизайнеру впевнено себе почувати, володiти ситуацiСФю i бути ефективним у взаСФмодiях з виробництвом i проектантами, орiСФнтуючись на своСЧ фаховi знання та умiння, культурний рiвень, екологiчну свiдомiсть, професiйну концепцiю, i головне на всебiчне врахування людського чинника.
Проблеми дизайнерськоСЧ освiти в УкраСЧнi набувають навiть не стiльки академiчний, скiльки практичний iнтерес: вони впритул стикаються з пошуками тих конкретних засобiв, котрi б дозволили в стислi термiни досягти економiчних зрушень.
Вiд iнженерноСЧ дiяльностi в технiцi i художньоСЧ в мистецтвi дизайн, як проектна дiяльнiсть вiдрiзняСФться тим, що дизайнер iз самого початку повинен бути зорiСФнтований на СФдину морфологiю матерiально-предметного свiту, на створення в нiй рiзноманiтних просторовочасових форм i структур, користуючись усiма засобами, нагромадженими людством в цiй областi, рiвно ж як i iснуючими в природi. [8]
Сьогоднi дизайн-школи повиннi стати не тiльки центром професiоналiзму, не тiльки генераторами нових iдей i методiв проектування, але також, i це напевно, найбiльш головне, пiонерами кардинальних зрушень в самiй педагогiцi. Педагогiчний досвiд дизайну СФ не що iнше, як спроба перебороти традицiйну концепцiю навчання для придбання нових знань, вмiнь та навичок, необхiдних для вирiшення принципово нових задач, що не мають в минулому будь-яких аналогiв i прототипiв.
3.2 Культурно-естетичне значення дизайну одягу для пiдготовки майбутнiх педагогiв
Дизайн, як явище культури на початку третього тисячолiття став тiСФю сферою художньоСЧ унiверсальностi культури i людини, яка найбiльш синтетична, калейдоскопiчна, найбiльш проблематична i разом з тим самодостатня. Цiлiснiсть дизайну в культурному вимiрi можна виразити як СФднiсть формоутворюючих потенцiй естетичного, етичного, практичного i пiзнавального субСФктiв. Дизайн це динамiчне перехрестя мистецтва, науки i практики.
Знайомство з теорiСФю i практикою дизайну одягу переконуСФ нас у тому, що ця галузь культури за своСЧми формоутворюючими принципами надзвичайно архаСЧчна. Почуття естетичного невичерпне i в дизайнi, i в модi. На наш погляд, дизайн одягу може справляти значний вплив на формування естетичних смакiв майбутнiх