Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
i дiСЧ тощо) та технiчнi (живопис, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво) види мистецтва. [14]
В свою чергу, виправлення рiзних видiв мистецтва також вдосконалювало можливостi людського органiзму, сприяло його переходу на новi щаблi трудовоСЧ майстерностi. ВзаСФмопiдсилення трудовоСЧ та мистецькоСЧ дiяльностi вiдiграло важливу роль у iсторичному розвитку людини як бiологiчного виду й члена суспiльства. Подiбне поСФднання працi й мистецтва маСФ високу результативнiсть i в процесi розвитку кожноСЧ сучасноСЧ дитини.
Л.С.Виготський писав: "РЖснуСФ дуже поширена думка, що творчiсть СФ справою обраних, i що тiльки той, хто обдарований особливим талантом, повинен його розвивати в собi i може вважитися здатним до творчостi. Це положення не СФ правильним... Якщо розумiти творчiсть у СЧСЧ iстинному психологiчному розумiннi, як творення нового, легко прийти до висновку, що творчiсть СФ справою кожного бiльшою чи меншою мiрою, вона ж СФ оптимальним i постiйним супутником дитячого розвитку. Основний закон дитячоСЧ творчостi полягаСФ в тому, що СЧСЧ дiяльнiсть слiд бачити не в результатi, не в продуктi творчостi, але у самому процесi. Важливо не те, що створюють, важливо те, що вони дiють, творять, вправляються в творчiй уявi i СЧСЧ втiленням".
Органiзацiя занять декоративно-ужитковим мистецтвом та ознайомлення з основами дизайну на уроках працi багато в чому вирiшуСФ дану проблему, адже вправлятися в декоруваннi предметами на доступному рiвнi, тут може кожен учень. Оскiльки дiти почувають себе бiльш розкуто, легше переживають невдачi, i в кiнцевому результатi це позитивно впливаСФ на СЧх творчий розвиток.
ВзаСФмодiя трудового навчання i культурно-мистецькоСЧ дiяльностi не дорога з одностороннiм рухом, у, великому виграшi тут залишаСФться i сам навчальний предмет. В чому ж це проявляСФться?
РЖУ
РЖд
По-перше, завдяки урiзноманiтненню практичноСЧ дiяльностi школярiв, забезпечуСФться помiтне розширення пооперацiйного складу СЧх трудових умiнь, вдосконалюються психомоторнi функцiСЧ дитячого органiзму. По-друге, засвоСФнi учнями на заняттях мистецтвом принципи поСФднання функцiональних i декоративних якостей речей, переносяться на всi види СЧх дiяльностi: виготовляючи в подальшому навiть суто технiчнi обСФкти, школярi не забувають про основи художнього конструювання, докладають всiх зусиль до того, щоб цi вироби виглядали естетично-досконалими. По-третСФ, заняття багатьма видами декоративно-ужиткового мистецтва з фiзiологiчноСЧ точки зору СФ доступним як для хлопчикiв, так i для дiвчаток, що знiмаСФ багато проблем в органiзацiСЧ урокiв працi у мало комплектних сiльських школах. По-четверте, на основi залучення школярiв до народного мистецтва i нацiональноСЧ культури пiдвищуСФться статус трудового навчання як шкiльного предмета, вiн приСФднуСФться до реалiзацiСЧ державноСЧ комплексноСЧ програми естетичного виховання. На цьому фонi простiше буде органiзувати вiдсiч необТСрунтованим звинуваченням трудового навчання i школи в цiлому у технократичних збоченнях, забезпечити стабiльнiсть навчальних планiв i програм.
Ведення занять народними ремеслами та декоративно-ужитковим мистецтвом дозволить вирiшити ще одну актуальну проблему. Сьогоднi, в звязку iз значним погiршенням матерiально-технiчного постачання шкiл, багато вчителiв скаржаться на скрутне становище з забезпеченням занять iз трудового навчання необхiдними матерiалами: деревиною, металом тощо. Перехiд до художньоСЧ обробки матерiалiв значно скорочуСФ потребу в них з двох причин. Перша полягаСФ в тому, що призначенi для художньоСЧ обробки вироби з металу, дерева чи тканини (скриньки, декоративнi панно, хусточки тощо), здебiльшого мають невеликi розмiри i розрахованi на малу витрат матерiалiв, друга повязана з тим, що ручна технологiя оздоблення СФ досить трудомiсткою i не вимагаСФ постiйноСЧ змiни обСФктiв працi.
Крiм того, продуманий синтез красивого й корисного в практичнiй дiяльностi школярiв позитивно впливав на СЧх мотивацiйну сферу, пiдвищуСФ зацiкавленiсть практичними роботами, збуджуСФ iнтерес до народноСЧ культури, а на цiй основi й до таких предметiв, як iсторiя, народознавство, рiдна мова й лiтература, географiя та iнших. Таким чином, можливостi трудового навчання у прилученнi школярiв до надбань нацiональноСЧ культури СФ багатими i своСФрiдними, бо воно СФ тим рiдкiсним предметом, який перекидаСФ мiсток мiж матерiальною i духовною культурою суспiльства. Заняття рiзноманiтними видами народних ремесел i декоративно-ужиткового мистецтва СФ органiчною формою, поСФднанням пiзнавальноСЧ i продуктивноСЧ мистецькоСЧ дiяльностi дiтей.
РЖр
Зараз прийшла пора для рiшучих змiн в шкiльнiй справi. Загальнодержавна програма "Освiта" проголосила органiзацiю занять народними промислами i декоративно-ужитковим мистецтвом одним iз найважливiших завдань шкiльного курсу трудового навчання.
3. Мистецтвознавчо-педагогiчний аспект дизайну в системi вищоСЧ освiти
3.1 Звязок диiиплiн iнженерно-технологiчного спрямування i дизайну
На протязi всього перiоду формування освiтньоСЧ системи щодо пiдготовки фахiвцiв з дизайну, починаючи з 19 сторiччя, iснували рiзнi пiдходи до розумiння змiсту i обсягiв навчання студентiв iнженерно-технологiчним диiиплiнам. Вже iз самого початку розробки теорiСЧ i методики дизайну проблеми матерiалу i технологiСЧ виробництва тих чи iнших виробiв, дизайн , який маСФ виконувати фахiвець з дизайну конкретноСЧ спецiалiзацiСЧ наприклад, "промислов?/p>