Дизайн-освiта майбутнього вчителя трудового навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
о переживання вiдбуваСФться вироблення особливого почуття активноСЧ симпатiСЧ, схильностi, прихильностi, що сприяСФ не тiльки знешкодженню негативноСЧ ентропiСЧ, але й виробляСФться товариськiсть i гуманнiсть, здатнiсть органiчно входити в життя суспiльства, що маСФ тенденцiю постiйно змiнюватись. [4]
На сучасному етапi розвитку людства дизайн набуваСФ все бiльшого значення. Формування гармонiйного середовища, яке повнiстю задовольнить матерiальнi i духовнi потреби людини, стало основною його метою. Але ще з самого початку головним принципом була СФднiсть зручностi, краси та користi. Рiзноманiтний свiт речей став обСФктом дiяльностi дизайнерiв.
1.3 Функцiональна роль творчого складу мислення у становленнi особистостi. Дизайн, як школа творчого мислення
Мистецтво приховуСФ у собi величезнi потенцiйнi можливостi для зцiлення людей вiд морально-естетичного занепаду, духовного зубожiння. Людина завдяки сприйманню мистецтва та власнiй художнiй творчостi розвиваСФ почуття, що даСФ СЧй можливiсть не бути байдужою до чужого болю, переживань, драматичних подiй тощо, допоможе вибратись з тенет примiтивiзму, духовноСЧ вiдсталостi.
Педагогiчна проблема полягаСФ в тому, щоб поСФднати творчi iнтереси i потреби майбутнiх учителiв з закономiрностями навчального процесу. При цьому в якостi умови розвитку естетичних творчих здiбностей та вмiнь СФ правильна i своСФчасна орiСФнтацiя студентiв з питань основних напрямкiв i завдань навчання. У процесi формування естетичних творчих якостей та вмiнь майбутнiх учителiв ми видiляСФмо два основних напрямки розвитку творчих здiбностей . Перший напрямок маСФ за мету розвиток iндивiдуальних здiбностей шляхом набуття практичних умiнь у процесi навчальноСЧ творчоСЧ роботи на заняттях з художнiх диiиплiн. Другий напрямок повязаний з питаннями виховного характеру i зумовлюСФ формування творчих якостей особистостi, зокрема творчого складу мислення. [2]
За художньо-творчоСЧ дiяльностi особистостi характерними СФ основнi елементи творчого процесу, якi полягають в ознайомленнi з явищами навколишнього середовища, у СЧх творчому переосмисленнi, кристалiзацiСЧ iдеСЧ на рiвнi свiдомостi та СЧСЧ усвiдомленому вираженнi зовнi. Творчий склад мислення особистостi характеризують вмiння художнього переосмислення дiйсностi та структурологiчна послiдовнiсть протiкання творчого процесу.
Навчити творчостi можна лише за умови творчого складу мислення. Воно вiдiграСФ вирiшальну роль у переробцi матерiалу дiйсностi в художнiй витвiр. Творче мислення забезпечуСФ здiйснення творчого процесу на всiх його етапах i створення, при цьому, твору мистецтва. Воно обумовлюСФ розвиток, бо СФ творчiстю думки, вираженням творчих iдей. Характеристиками творчого складу мислення СФ асоцiативне, логiчне, образне мислення. Асоцiативне мислення необхiдне для "прориву" звичайних логiчних операцiй. Воно являСФ собою звязок мiж окремими уявленнями, при якому одне з них викликаСФ iнше.
Функцiональна роль особистостi у творчому процесi полягаСФ у здатностi мислити не так як iншi, без встановлених рамок, вiдчуваючи широту простору. Саме у цьому й мiститься виражальна сила будь-якого визначного художнього твору, не виключаючи при цьому важливостi впливу емоцiйно-почуттСФвоСЧ сфери. [5]
Роботу студентiв супроводжують i впливають на неСЧ рiзнi позитивнi i негативнi емоцiйнi стани: задоволення i незадоволення процесом i результатом працi, упевненiсть i сумнiви, прагнення до мети, бадьорий i пригнiчений, радiсний або сумний настрiй, що по-рiзному може впливати на процес творчостi. Емоцiйнiсть художньоСЧ думки створюСФ особливий духовний змiст твору.
Захопленi науково-технiчною революцiСФю, заглибленi у свiт iнформатики, ми взагалi iнодi вважаСФмо логiчне мислення тим СФдиним, вартим сучасноСЧ людини, а емоцiСЧ (емоцiйно-асоцiативне мислення) чимось атавiстичним, на зразок апендикса, присвятивши усi сили розвитку в мисленнi дiтей логiчного початку, часто перестаСФмо звертати увагу на розвиток СЧх почуттiв. РЖ в результатi отримуСФмо логiку безкрилу, нетворчу, а емоцiйне життя примiтивним.
Тому ми вважаСФмо, що будь-який навчально-виховний процес маСФ включати в себе можливостi формування у особистостi творчого складу мислення шляхом художньоСЧ творчостi, що СФ необхiдним у будь-якому професiйному формуваннi. Творче мислення не протиставляСФться логiчному, а СФ його ж розвитком. Так, саме мистецтво дизайну певною мiрою розвиваСФ творчий склад мислення i СФ шляхом виховання; не стiльки предмет, якому потрiбно навчати, скiльки метод навчання будь-якому i всiм предметам. [7]
В силу того, що дизайн сприяСФ формуванню в особистостi такоСЧ якостi, як творчий склад мислення, це зовсiм не означаСФ, що творчий процес СФ теоретизованим, побудованим на манiпулюваннi поняттями i словесними формулюваннями, тобто "мудруванням у собi", Творчий процес СФ цiлеспрямованою практичною дiяльнiстю, що даСФ результат завдяки творчому складу мислення, зараз, у тих конкретних життСФвих обставинах, у наявних умовах, якi перебувають у постiйному русi й змiнах.
Художньо-творча дiяльнiсть значною мiрою полягаСФ не у простому копiюваннi дiйсностi, а у художньому СЧСЧ переосмисленнi шляхом iнтенсивноСЧ творчоСЧ роботи мозку, вiд чого особистiсть отримуСФ внутрiшнСФ задоволення.
Розвиток творчого мислення студентiв повязаний з питаннями активiзацiСЧ процесiв мислення у ходi практичноСЧ роботи над навчальними постановками, яка з часом повинна перейти у звичайну особист?/p>