Geum.ru
Главная / Категории / Типы работ

Громадянська освiта та формування нацiональноСЧ свiдомостi на уроках iсторiСЧ УкраСЧни

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



кого народу до свободи, незалежностi власноСЧ держави. Спираючись на багатий iсторичний та лiтературний матерiал вiн змальовуСФ героСЧчнi постатi князiв, гетьманiв, героСЧв нацiонально-визвольноСЧ боротьби, простих людей, для яких державнiсть УкраСЧни завжди була найвищим життСФвим сенсом. Саме вони та СЧх справи повиннi стати яскравим прикладом для учнiвськоСЧ молодi.

  • Професiйна майстернiсть. (Цей аспект охоплюСФ двi сторони питання: вiльне володiння iсторичним матерiалом, постiйне вдосконалення своСЧх знань, напружена робота над собою, а також оволодiння сучасними педагогiчними технологiями, iнтерактивними методами навчання, якi зможуть давати вагомi результати у навчаннi та вихованнi учнiв. Вчитель iсторiСЧ нiколи не стоСЧть на мiii, знаходиться в постiйному пошуку. Вiн самостiйно конструюСФ оригiнальнi педагогiчнi прийоми навчання, створюСФ власну педагогiчну лабораторiю.
  • Гуманiст очна спрямованiсть викладання якiсно новий момент в навчаннi iсторiСЧ. Адже в центрi iсторичних подiй не стояти партiСЧ, класи, рухи, а конкретнi люди з СЧСЧ постiйними життСФвими потребами. Звернення до особистостi, духовних цiнностей утвердження високих моральних норм. Як найкраще вiдповiдаСФ iдеям КонституцiСЧ УкраСЧни: тАЬЛюдина, СЧСЧ життя i здоровя, честь i гiднiсть, недоторканiсть i безпека визнаються в УкраСЧнi найвищою соцiальною цiннiстю.
  • Демократизм. В процесi навчання та виховнiй роботi даСФ можливiсть педагогу знайти свiй особистий пiдхiд до кожноСЧ дитини. Вчитель не тiльки сприймаСФ, а всебiчно пiдтримуСФ право кожного учня на власне бачення iсторичних подiй, яке може вiдрiзнятись вiд позицiСЧ педагога та авторiв пiдручникiв. РЖсторичний плюралiзм, багатоманiтнiсть вiдкривають пере учнями шляхи до подальшого пiзнання, а не до простого засвоСФння тАЬсуми знаньтАЭ. Демократизм навчання передбачаСФ всебiчну педагогiку спiвробiтництва, атмосферу дружби взаСФмоповаги та чуйностi вчителя та його вихованцiв.
  • Особистiсть педагога, його висока особиста культура запорука педагогiчного успiху. Саме вони пробуджують у учнiв iнтерес до навчального предмету, бажання продуктивно працювати, спонукають до дослiдницькоСЧ роботи. Справжнiй вчитель завжди бачить у своСЧх вихованцях перш за все особистiсть, а лише потiм учня, саме тому хотiлось нагадати i про думку В.О.Сухомлинського: тАЬЯкщо ми будемо намагатись, щоб всi сили душi дитини були поглинутi уроками, життя його стане не зносним. Вiн повинен бути тiльки школярем, але перш за все людиною з багатогранними iнтересами, запитами, прагненнямитАЭ. Зовнiшнiй вигляд, емоцiйнiсть мови, доброзичливiсть педагога часто створюють важливий позитивний образ, який СФ прикладом ля школярiв. Вiдкритiсть, щира увага вчителя до внутрiшнього свiту учнiв, розумiння СЧх народжують повагу i довiру до педагога, бажання йти за ним.

    • Принципи викладання iсторiСЧ в школi. Вiдповiдно проекту концепцiСЧ iсторичноСЧ освiти УкраСЧни визначаються основнi пiдходи i головнi принципи викладання, серед яких:

    а) (науковiсть) введення в науковiй обiг нових iсторичних матерiалiв, документiв, маловiдомих джерел, використання тiльки перевiрених посилань на публiкацiСЧ, якi мають пiд собою iсторичнi факти; застосування найновiших педагогiчних технологiй;

    б) (обСФктивнiсть) вiдхiд вiд штампiв, iдеологiчних стереотипiв, полiтичноСЧ конюнктури, вiдображення iсторичних дiячiв, полiтичних рухiв без фальсифiкацiй i мiфотворень;

    в) (демократизм) широкий простiр для творчоСЧ роботи вчителя, вибiр педагогом рiзноманiтних форм, методiв i прийомiв викладання, педагогiка спiвробiтництва, формування критично-аналiтичного мислення учнiв;

    г) (гуманiзм) виховання у молодi в процесi викладення високих моральних i духовних цiнностей, досягнення розумiння, що найвищим iдеалом суспiльства СФ життя людини, СЧСЧ права i свободи, добробут, зростаючi матерiальнi i духовнi потреби; заперечення воСФн, расовоСЧ чи нацiональноСЧ виключностi;

    д) (нацiональний компонент) постiйне звернення до великоСЧ iсторичноСЧ, культурноСЧ спадщини украСЧнського народу, його демократичних та гуманiстичних традицiй, споконвiчного прагнення до незалежностi; вивчення iсторiСЧ своСФСЧ краСЧни, рiдного краю;

    е) (цивiлiзацiйнiсть) усвiдомлення особливих та загальних закономiрностей розвитку суспiльних процесiв, пiдхiд до вивчення iсторiСЧ за планом: iсторiя рiдного краю нацiональна iсторiя iсторiя РДвропи iсторiя Американського континенту, АзiСЧ i Африки; розгляд i аналiз iсторичних явищ без iдеологiчних догм, враховуючи полiтичний, економiчний, теологiчний, географiчний i психологiчнi фактори.

    Нацiональна самосвiдомiсть СФ iнтегральним показником усвiдомлення iсторичного досвiду та суспiльного iнтересу - чинникiв, що вiдiграють вирiшальну роль у процесi самоорганiзацiСЧ людей у переломнi моменти буття. У сучаснiй школi викладання iсторiСЧ подiлено на два окремi предмети - iсторiю УкраСЧни i загальну iсторiю. Вони вивчаються паралельно i синхронно, але за рiзними пiдручниками. Проект не маСФ такого подiлу, вiтчизняну iсторiю в ньому подано на тлi всесвiтньоСЧ.[45,C.7]

    Добре вiдомо, що навчання iсторiСЧ маСФ виховний аспект. РЖ якщо вивчення всесвiтньоСЧ iсторiСЧ маСФ сприяти формуванню загальнолюдських, гуманiстичних поглядiв, то вивчення вiтчизняноСЧ iсторiСЧ формуСФ ще й громадянина, патрiота, з яким держава i суспiльство повязують перспективи свого подальшого розвитку.[42,C.31]

    Перед тим, як писати про формування нацiональноСЧ свiдомостi на уроках iсторiСЧ в сучаснiй школi, автор детальн?/p>