Громадянська освiта та формування нацiональноСЧ свiдомостi на уроках iсторiСЧ УкраСЧни
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
лекотини дали такi вiдповiдi: "Так" - 51,5 % ("УкраСЧна СФ центром РДвропи"," Це рiдна земля", "Бо СФ сало", " Нормальнi люди", "Це Батькiвщина", "Я тут виросла i живу", "Ми украСЧнцi"); " Не знаю" - 21,2 % (" В iнших краСЧнах нас вважають рабами", "З неповагою до нас ставляться"); 3,1 % - "НемаСФ перед ким"; "Нi" - 18,2 %.
Звичайно, проведене дослiдження не претендуСФ на вичерпну вiдповiдь щодо вивчення проблеми стану наступностi формування етнiчноСЧ самосвiдомостi учнiв загальноосвiтньоСЧ школи, а потребуСФ уточнення, доповнення, узагальнення результатiв, з метою зясування обСФктивнiшоСЧ оцiнки. Однак уже наведенi результати дають змогу передбачити основнi напрямки удосконалення виховноСЧ роботи, спрямованоСЧ на забезпечення ефективних шляхiв вирiшення проблеми формування етнiчноСЧ самосвiдомостi школярiв сучасноСЧ нацiональноСЧ школи УкраСЧни.
Особливе мiiе у формуваннi i вихованнi людини завжди належало музицi, бо СЧСЧ особливiсть полягаСФ в тому, що вона впливаСФ безпосередньо на почуття.
Народнi пiснi, якi в сукупностi своСЧй окреслюють феномен украСЧнськоСЧ нацiСЧ, промовляючи до прийдешнiх поколiнь, покликанi виплекати в СЧх душах нацiональну свiдомiсть i гордiсть за свiй народ, його iсторiю, культуру.
Вченими в останнi роки встановлено позитивний вплив пiснi, пiсенноСЧ молитви на психiку людини, СЧСЧ здоровя. Це та муза, де емоцiйна iнформацiя досконало поСФднанi музикою й словом.
Для виявлення ролi пiснi в життi украСЧнського народу зверталося багато дiячiв лiтератури й мистецтва iнших народiв.
Аналiз праць визначних просвiтителiв, письменникiв, дiячiв культури i мистецтва, дослiдження текстiв пiсенного фольклору УкраСЧни переконливо показують, що украСЧнськi народнi пiснi - джерело памятi народу, духовний його набуток, - СФ дiСФвим засобом формування нацiональноСЧ самосвiдомостi. Завдяки емоцiйностi, мелодiйностi, змiстовностi й образному багатству украСЧнська пiсня легко засвоюСФться слухачем, СЧСЧ змiст трансформуСФться в ставленнi особистостi до рiдноСЧ землi, народу, Батькiвщини.
У звичаях, обрядовостi зафiксоване нацiональне буття народу. Неперервнiсть життя, наступнiсть поколiнь пiдкреслюються тiСФю провiдною роллю, яка належить, з одного боку, старшим людям, збагаченим досвiдом, життСФвою мудрiстю, i, з другого - дiтям, якi уособлюють мiсiю продовження роду, його культурно - iсторичних традицiй.
Змiни в iдеалах, цiннiсних орiСФнтацiях, релiгiйних вiруваннях нацiй, народностей руйнують старi традицiСЧ i трансформують СЧх вiдповiдно до свого змiсту. "Без традицiй не може бути цивiлiзацiСЧ, без руйнування традицiй не може бути нiякого прогресу", пiдкреслив Г. Лебон.[48, C.59]
ЗвичаСЧ та обряди украСЧнського народу - не додаток до життя, а саме життя, яскравий вияв його самобутнього характеру, свiтогляду.
Можливiсть виховного впливу на учнiв через змiст навчальних предметiв ТСрунтуСФться на емоцiйному сприйняттi кожною особою тих поглядiв, подiй та фактiв, що утворюють основу нацiональноСЧ самосвiдомостi.
Формування нацiональноСЧ самосвiдомостi учнiв маСФ вiдбуватися повсякчасно, багатопланова. Не лише на уроках, а й у позаурочнiй, позашкiльнiй роботi. Пiд час проходження педагогiчноСЧ практики у школах було помiтно, що нацiональна свiдомiсть формуСФться в процесi безпосередньоСЧ участi учнiв у навчально - виховних заходах, якi спираються на знання, здобутi ранiше, поглиблюють i розширюють СЧх. Цi заходи логiчно продовжують розпочату роботу, мають певну систему, враховують принцип послiдовностi, наступностi, вiковi та iндивiдуальнi особливостi учнiв, СЧхнi iнтереси та побажання; вони доступнi, цiкавi.
Учитель пiзнаСФ iндивiдуальнi здiбностi i устремлiння учня, створюСФ вiдповiднi умови для СЧх самореалiзацiСЧ, активiзуючи i спрямовуючи внутрiшню енергiю дитини на СЧСЧ самовиявлення i самоутвердження.
За формою заходи по формуванню нацiональноСЧ самосвiдомостi можуть бути навчальнi, iгровi, змагальнi, художнi, iндивiдуальнi, гуртковi i т. iн. Водночас СЧх можна подiлити на:
-суспiльно-кориснi: охорона памяток iсторiСЧ i культури, екологiчнi рухи, експедицiСЧ - " Козацькими шляхами ", " Моя земля - земля моСЧх батькiв", патрiотичнi акцiСЧ дитячих, юнацьких молодiжних органiзацiй "Пласт", "Сiч";
- пiзнавально-розвиваючi: вiкторини, турнiри, диспути, бесiди, екскурсiСЧ;
- вiйськово-спортивнi: козацькi забави, змагання з козацьких СФдиноборств, естафети нацiональних iгор.
Отож, процес формування нацiональноСЧ самосвiдомостi втiлюСФ в собi нацiональнi та загальнолюдськi цiнностi i реалiзуСФться основними шляхами, засобами, як: рiдна мова, родовiд, рiдна iсторiя, краСФзнавство, народна символiка, нацiональнi традицiСЧ, звичаСЧ та обряди i т.д.
Ось чому важливо вiдродити й активно впроваджувати в нацiональнiй школi народознавче i родинознавче виховання, бо саме така робота мiстить найбiльше можливостей для глибокого i всебiчного пiзнання i засвоСФння учнями багатоСЧ нацiональноСЧ культури взагалi i звичаСФвоСЧ спадщини украСЧнських сiмей зокрема. Таким чином, нацiональна свiдомiсть i самосвiдомiсть - це осягнення людиною себе представником певного народу, носiСФм його культури, знавцем минулого i сучасного, дiяльнiсть якого спрямована у майбутнСФ. Надiйним фундаментом, на якому успiшно формуСФться нацiональна свiдомiсть, СФ iсторична память.
Отже, в сучаснiй школi вiдбуваСФться формування нацiональноСЧ свiдомостi. Важливу роль в цьому вiдiграСФ учитель. Вiн створюСФ