Geum.ru

Впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



ектi показуСФ, що СЧСЧ розвиток пройшов на сьогоднiшнiй день ряд етапiв. Визначення етапiв розвитку будь якого явища дозволяСФ поглянути на нього цiлiсно та побачити тi аспекти, якi дослiджувалися. Вiдомо, що етапи розвитку явищ можуть визначатися за рiзними пiдставами. Такими можуть бути iсторичнi факти, логiка розвитку теорiСЧ чи понять, логiка розвитку теорiй в певних наукових школах тощо. За логiкою розвитку можна визначити наступнi етапи становлення проблеми мiжпредметних звязкiв.

До першого етапу слiд вiднести вказiвки видатних педагогiв-класикiв спочатку про необхiднiсть вiдображення цiлiсностi природи у змiстi навчального матерiалу (Я.А. Коменський, РЖ.Г. Песталоццi), про цiлiснiсть сприйняття свiту (Г. Сковорода) про узагальнене пiзнання як метод знаходження iстини (Д. Локк), потiм про необхiднiсть формування свiтобачення на основi обСФднання навчальних предметiв чи оперування в науках спiльними поняттями та виключення дублювань в пiзнаннi тощо. В СЧх працях проблема мiжпредметних звязкiв ще тiльки ставилася [13].

Бiльш конкретна розробка проблеми мiжпредметних звязкiв почалася на основi теоретичних обТСрунтувань К.Д. Ушинського. Педагоги складали методичнi рекомендацiСЧ по забезпеченню системностi в навчаннi.

Далi розвиток проблеми мiжпредметних звязкiв припадаСФ на перiод перших рокiв радянськоСЧ влади. Запроваджуються комплекснi програми Гуса, якi передбачали вивчення трьох великих колон знань тАЬПриродитАЭ, тАЬСуспiльстватАЭ та тАЬПрацiтАЭ. Але масове комплексування в програмах вiдкидало навчальнi предмети. Проблема мiжпредметних звязкiв була занадто пiднесена i не сприяла формуванню в учнiв глибоких знань.

Наступний етап у розвитку проблеми починаСФться з науково-технiчною революцiСФю, яка вимагала вiд освiтян посиленого звязку школи життям, здiйснення полiтехнiчноСЧ освiти (П.Р.Атутов, О.Ф.Федорова). В цей час зявляСФться i сам термiн тАЬмiжпредметнi звязкитАЭ. ЗасновуСФться новий напрямок дослiдження проблеми встановлення звязкiв мiж загальноосвiтнiми та спецiальними предметами в професiйно-технiчнiй освiтi (С.Я.Батишев, П.Н.Новиков). Розробляються дидактичнi аспекти мiжпредметних звязкiв (Б.Г. АнаньСФв, РЖ.Т.Огороднiков, М.А.Данiлов, Б.П.РДсипов) та психологiчнi основи формування знань на основi мiж системних асоцiацiй (Ю.А.Самарiн) [1].

Далi розвиток проблеми мiжпредметних звязкiв повязуСФться з необхiднiстю застосування iнтеграцiСЧ та координацiСЧ в навчаннi.

Наступний етап розвитку проблеми (тепер уже на рiвнi теорiСЧ) мiжпредметних звязкiв характеризуСФться зверненням науковцiв до нового аспекту СЧх застосування вищоСЧ педагогiчноСЧ освiти (В.К.Кирилов, А.РЖ.РДрьомкiн, В.В.Тешенко та iн.). Мiжпредметнi звязки розглядаються дослiдниками як дидактичний еквiвалент мiжнаукових звязкiв. На думку вчених, такий пiдхiд СФ засобом iнтеграцiСЧ всього знання про людину, яким повинен володiти вчитель. Разом з цими дослiдженнями зявляються розробки проблеми для удосконалення навчальноСЧ програмноСЧ документацiСЧ для ПТУ (Л.В.СавельСФва).

Останнiй етап розвитку проблеми мiжпредметних звязкiв обумовлений бурхливим iнформацiйним сплеском iнформацiйно-компютерною революцiСФю. Нова наука iнформацiологiя, (виникла в останнi десятилiття) вiдкриваСФ людству необмеженi можливостi прориву у нове iнформацiйне суспiльство. Вона започаткувала новий методологiчний пiдхiд iнформацiйний.

Основою реалiзацiСЧ мiжпредметних звязкiв в циклi технiчних диiиплiн, а точнiше тракторiв та автомобiлiв, СФ загальнi для вивчення навчальними курсами технiчнi обСФкти (деталi, збiрнi одиницi, машини i механiзми), i явища та процеси, якi в них вiдбуваються. [11].

Мiж навчальними диiиплiнами дослiджуваного циклу всi розглянутi умови мають мiiе. Тому можна вважати, що звязки мiж ними iснують. Визначимо СЧх звязок за допомогою дидактичних засобiв:

  1. усне пояснення вчитель здiйснюСФ звязок мiж навчальними диiиплiнами в процесi усноСЧ розповiдi;
  2. друкованi навчальнi посiбники :
  3. методичнi посiбники;
  4. методичнi рекомендацiСЧ до проведення лабораторних i практичних робiт;

- навчальна лiтература, яка застосовуСФться для бiльш глибокого вивчення тем;

3) графiчнi засоби :

  1. схеми;
  2. графiки навчальних планiв;
  3. блок-схеми проектування складальних одиниць;

4) мiжпредметнi питання, задачi та завдання.

Використання цих дидактичних засобiв даСФ найбiльший ефект у випадку комплексного СЧх застосування та ретельного пiдбору вiдповiдно цiлей, що вирiшуються на кожному конкретному заняттi.

Згiдно логiцi формування знань про трактори та автомобiлi мiжпредметнi звязки слiд здiйснювати в чотири етапи. На першому етапi необхiдно актуалiзувати опорнi знання, тобто учнi повиннi згадати вивченi навчальнi матерiали, вибрати необхiднi знання для здiйснення звязкiв опорних знань, вiдтворити СЧх усно або графiчно.

На другому етапi слiд пiдготувати знання учнями тракторiв та автомобiлiв до прийому опорних. Для цього в новому наочному матерiалi необхiдно видiлити тi компоненти знань, якi будуть базуватися на опорних [6, 7].

Реалiзацiя першого i другого етапiв дозволяСФ пiдготувати знання учнiв до здiйснення СЧх переносу з однiСФСЧ диiиплiни в iншу. В результатi цього виникаСФ дидактична задача (наочна проблема) на взаСФмозвязок актуалiзованих знань. На третьому етапi необхiдно сформулювати цю задачу. На четвертому етапi поставлена задача повинна бути вирiшена.

Для прикладу: вiдсутнiсть лiтератури з мате