Впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ного матерiалу для iлюстрацiСЧ технiчних положень.
В процесi виконання курсових та дипломних робiт можливе здiйснення тiльки попереднiх звязкiв. Для цього слiд застосовувати комплекснi завдання. Наприклад, в завданнi до дипломноСЧ роботи на тему тАЬРемонт блоку i деталей кривошипно-шатунного механiзмутАЭ входять такi питання :
- якi основнi дефекти бувають у блоцi цилiндрiв?
- при яких дефектах блок цилiндрiв вибраковують? Як усувають трiщини i вiдновлюють спрацьованi рiзьбовi отвори?
- як i на яких верстатах розточують отвори пiд корiннi пiдшипники та пiд опори розподiльного валу?
- навести приклади основних дефектiв цилiндрiв i гiльз цилiндрiв, а також способи вiдновлення СЧх пiд ремонтний розмiр.
- назвати основнi дефекти шатунiв, способи виявлення i усунення СЧх.
- назвати основнi дефекти колiнчастого вала. При яких дефектах колiнчастi вали вибраковуються?
- як контролюють биття колiнних шийок колiнчастих валiв, посадочного мiiя пiд шестерню i торцеве биття фланця крiплення маховика?
- назвати основнi дефекти колiнних i шатунних вкладишiв та способи розточування СЧх.
- якi основнi дефекти маховика, способи виявлення й усунення СЧх [80, 82, 83]
Всi аспекти даноСЧ дипломноСЧ роботи пропонують залучення знань з головних курсiв навчального плану. Наприклад, розрахунки кутових прискорень колеса автомобiля i маховика, СЧх моментiв iнерцiСЧ, а також маси маховика потребуСФ застосування знань з курсу тАЬТеоретична механiкатАЭ. Розрахунки вала маховика, муфти, яка зСФднуСФ вал з карданним валом або вторинним валом коробки передач, пiдшипникiв вала маховика, шпонок пiд маховик та муфту, зСФднувальних болтiв спираються на знання з курсiв тАЬОпiр матерiалiвтАЭ, тАЬДеталi машинтАЭ. Вибiр заготовок для валу маховика, визначення хiмiчних i фiзико-механiчних властивостей матерiалу вала, припуски на обробку, складання варiанту технологiчного процесу виготовлення (визначення паспортних даних оброблюваних верстатiв, послiдовнiсть виготовлення деталей по операцiям, визначення розмiрiв рiзцiв, режимiв, машинного часу для переходу) потребують застосування знань з курсу тАЬРiзання матерiалiв, верстати та iнструментитАЭ та тАЬТехнологiя машинобудуваннятАЭ. Виготовлення в майстернях розроблених i розрахованих збiрних одиниць та механiзмiв основуСФться на знаннях та вмiннi виконувати трудовi прийоми обробки матерiалiв [66].
Так як в наш час наука не стоСЧть на мiii, технологiя теж вдосконалюСФться, тому в сучасних пiдприСФмствах потрiбнi квалiфiкованi спецiалiсти, якi досконало володiють науково-iнформацiйними технологiями. Доктор фiлософських наук Вiктор Андрущенко працюСФ над цiСФю проблемою i вважаСФ, що в навчальних закладах на перше мiiе треба ставити стратегiчне завдання iнформатизацiСЧ педагогiчноСЧ освiти. Обсяг знань щороку подвоюСФться. Тому важливо не лише озброСЧти учня певною сумою знань, а й створити таке навчальне середовище, щоб вiн сам мiг СЧх здобувати, поповнювати та оновлювати. Як це реалiзувати? Безперечно, за допомогою науково-iнформацiйних технологiй. Але ця актуальна проблема потребуСФ вiдповiдноСЧ технiки, пiдготовки кадрiв та створення нового програмного забезпечення.
ДiСФвим засобом пiдвищення якостi навчання та необхiдною умовою пiдготування сучасного фахiвця являються мiжпредметнi звязки, якi слiд розумiти як вiдношення звязку мiж навчальними диiиплiнами, якi визначають змiст одних диiиплiн змiстом знань з iнших.
В педагогiчних закладах змiст навчальних курсiв спецiального (технiчного) циклу реалiзуСФться за допомогою лекцiй, лабораторних та практичних робiт, екскурсiй, виробничоСЧ практики i самостiйноСЧ роботи. Кожна форма органiзацiСЧ навчання характеризуСФться рiзним регламентом спiльноСЧ дiяльностi викладача та учнiв , спiввiстiйностi учнiв в навчальнiй дiяльностi, засобами керування нею зi сторони викладача, вирiшальними цiлями i задачами. Тому здiйснення взаСФмозвязку може набувати конкретних особливостей.
Розглянемо планування мiжпредметних звязкiв курсу тАЬТрактори та автомобiлiтАЭ iз забезпечуючими його диiиплiнами тАЬФiзикатАЭ, тАЬКресленнятАЭ, тАЬХiмiятАЭ [25].
Як вiдомо, кожен навчальний предмет циклу виконуСФ свою функцiю в формуваннi системи знань зi спецiальностi i вмiщуСФ вiдповiднi СЧй компоненти наукових знань про загальнi обСФкти вивчення. Для даноСЧ теми диiиплiни таким обСФктом СФ кривошипно-шатунний механiзм двигуна внутрiшнього згоряння, який складаСФться з таких основних частин : цилiндрiв з головками, поршнiв з кiльцями i поршневими пальцями, шатунiв, колiнчастого вала з пiдшипниками i маховиком i картера.
В курсi тАЬХiмiСЧтАЭ знання про цi обСФкти виражаються науковими факторами, поняттями, закономiрностями про матерiю та СЧСЧ рух молекул, речовина i СЧСЧ застосування, будова атома, будова твердого тiла, валентнi звязки, фiзичнi та хiмiчнi властивостi кремнiю та германiю, способи СЧх отримання та застосування в деталях кривошипно-шатунного механiзму: в курсi тАЬКресленнятАЭ про вимоги до зображення цих деталей на кресленнi згiдно ГОСТам (розмiри, способи зображення умовних знакiв тощо): в курсi тАЬФiзикатАЭ сила тертя, силове та теплове навантаження, вiдцентрова сила та сила iнерцiСЧ. У темi тАЬКривошипно-шатунний механiзмтАЭ вивчаються такi обСФкти : конструктивнi схеми цилiндрiв, поршнева група, поршневi компресiйнi кiльця, поршневi пальцi i способи СЧх крiплення, шатунна група, колiнчастi вали, вкладишi корi?/p>