Впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?i речовини по СЧхнiй будiвлi i властивостям у хiмiСЧ; класифiкувати рослини i тварин по систематичних групах у бiологiСЧ; розрiзняти типи i види механiзмiв i машин у технiку i т.п. Приведенi приклади предметних умiнь включають загальнi дiСЧ, обумовленi пiзнавальною метою розпiзнати, розрiзнити, диференцiювати. Цi загальнi дiСЧ створюють базу для мiжпредметного переносу i генералiзацiСЧ умiнь у загальнопредметнi. У сумiжних предметах, що вивчають загальнi обСФкти, формуються "груповi" умiння, що спираються на загальнi методи пiзнання явищ громадського життя, мистецтва, технiки, природи, мови. Морфологiчний подiл умiнь вiдповiдно до змiсту знань i вiдповiдними СЧм видами дiяльностi (пiзнавальнi, практичнi, оцiннi, навчальнi) перетинаСФться з СЧхнiм функцiональним подiлом на репродуктивнi, пошуковi, творчi i мiжпредметнi, що вiдбивають рiзний рiвень сформованостi вмiнь учнiв у процесi учбово-пiзнавальноСЧ дiяльностi [84].
Дослiдження в областi формування вмiнь учнiв на основi мiжпредметних звязкiв знайшли взаСФмодiю загальних, особливих i одиничних компонентiв дiй в умiннi рiзного рiвня узагальненостi. Мiжпредметнiсть умiнь (i знань) це СЧхня функцiональна якiсть, що здобуваСФться в процесi переносу й узагальнення способiв дiй з рiзних навчальних предметiв. Мiжпредметнiсть як якiсть знань i умiнь вiдбиваСФ СЧхнiй генезис, походження в процесi науковоСЧ iнтеграцiСЧ, породження нових знань i методiв на стику рiзних наук. Мiжпредметнi умiння це здатнiсть учня встановлювати i засвоювати звязку в процесi переносу й узагальнення знань i умiнь iз сумiжних предметiв. Таким чином, навчальний предмет i навчальна дiяльнiсть СФ дидактичними основами визначення мiжпредметних звязкiв саме тому, що вони як системнi обСФкти процесу навчання являють собою СФднiсть загального й особливого. Спiльнiсть структурних компонентiв навчальних предметiв i навчальноСЧ дiяльностi служить джерелом межпредметных звязкiв у процесi навчання. Порiвняння основних видiв знань у структурi навчального предмета й у структурi навчальноСЧ дiяльностi учнiв виявляСФ СЧхню визначену аналогiю. Тому мiжпредметнi звязки в навчаннi можуть здiйснюватися в наступних основних напрямках:
- формування необхiдних для становлення свiтогляду учня систем понять з опорою на науковi факти, теорiСЧ, закони, iдеСЧ, загальнi для сумiжних наукових областей;
- формування загальних для сумiжних предметiв умiнь, i в першу чергу елементарних, на яких базуються бiльш складнi методи засвоСФння iдейних звязкiв мiж предметами (користатися загальними системами одиниць i математичних дiй на уроках математики, фiзики, хiмiСЧ; пiдбирати фiзичнi приклади математичних залежностей i т.п. );
- формування на базi узагальнених знань i умiнь вiрного оцiнного вiдношення до предметних знань, у чому особливе значення мають мiжцикловi звязки i свiтогляднi навчальнi проблеми;
4) формування полiтехнiчних знань i трудових умiнь, що вимагають комплексного застосування знань основ наук на практицi [78].
1.3 Сутнiсть поняття тАЬмiжпредметнi звязкитАЭ та СЧх функцiСЧ
Освiтнi функцiСЧ мiжпредметних звязкiв. Удосконалювання змiсту утворення в школi спираСФться на комплексне використання в навчаннi мiжпредметних звязкiв. Це СФ одним iз критерiСЧв добору i координацiСЧ навчального матерiалу в програмах сумiжних предметiв. ВзаСФмне узгодження й iнтеграцiя видiв знань i умiнь, що вiдбитi в нових програмах, стало можливим завдяки численним дослiдженням конкретних взаСФмозвязкiв мiж предметами усерединi циклiв. Вiдповiдний аналiз по предметах природничонаукового циклу проведений у багатьох дослiдженнях: фiзика-хiмiя; фiзика-бiологiя; бiологiя-хiмiя; фiзика-математика; хiмiя-математика. Вивчаються складнi взаСФмозвязки груп предметiв, що формують природничонаукову i полiтехнiчну систему знань. Виявляються загальнi науковi основи сучасного виробництва, вiдображення яких повинне знайти мiiе в загальнiй системi мiжпредметних звязкiв. У центрi уваги бiльшостi дослiдникiв коштуСФ аналiз розвитку загальних природничонаукових понять, законiв, теорiй. Рiзний ступiнь узагальненостi наукових понять (спецiальнi, фiзико-хiмiчнi, фiзико-математичнi, бiохiмiчнi, фiзико-хiмiко-бiологiчнi, полiтехнiчнi, власне методологiчнi) втiлюСФться в рiзних рiвнях звязкiв: внутрiшньокурсовi, внутрiшньо предметнi, внутрiшньоцикловi, межцикловi. Освiтнi функцiСЧ мiжпредметних звязкiв природничонаукових i гуманiтарних предметiв нацiленi на формування цiлiсноСЧ системи знань учня про природу i суспiльство, СФдиноСЧ науковоСЧ картини свiту [18, 24].
Виховнi функцiСЧ мiжпредметних звязкiв. Аналiз дослiджень показав, що пiдвищення освiтнього рiвня навчання за допомогою мiжпредметних звязкiв пiдсилюСФ його функцiСЧ, що виховують. Очевидно, що iнтегрування i координацiя змiсту навчальних предметiв закладають мiцний фундамент наукового свiторозумiння. Широкi фiлософськi узагальнення - матерiальна СФднiсть i пiзнаваннiсть свiту, закони розвитку i взаСФмозвязок явищ природи i суспiльства - ТСрунтуються на фундаментальних законах природознавства й суспiльствознавство. Тому формування дiалектико-матерiалiстичного свiтогляду базуСФться на здiйсненнi особливо важливих звязкiв мiж циклами предметiв [17]. Розвиток методологiчних понять (закон, явище, процес, гiпотеза, модель), що створюють системнiсть знаннi учня, можливо лише на основi широких мiжпредметних звязкiв.
Мiжпредметнi зв