Geum.ru

Впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



оСЧ iнтеграцiСЧ знань. На його думку, надiя на те, що iнтеграцiя вiдбудеться в розумi учня сама по собi, СФ помилковоСЧ з дидактичноСЧ i з виховноСЧ точок зору. Тому при вивченнi кожного предмета новi складовi частини знань повиннi знаходити мiiе в бiльш складних iСФрархiчно побудованих системах. ПiдкреслюСФться значення звязкiв мiж предметами в досягненнi цiлей загальноСЧ освiти i розглядаються, як один з актуальних принципiв конструювання дидактичноСЧ системи i як умова ефективного здiйснення навчання i виховання в сучаснiй школi. Таким чином, у педагогiцi помiтнi тенденцiСЧ рiзнобiчного вивчення ролi мiжпредметних звязкiв у навчаннi, що пiдтверджуСФ комплекснiсть даноСЧ проблеми [70].

Аналiз розвитку iдеСЧ мiжпредметних звязкiв у педагогiцi нашоСЧ краСЧни й iнших краСЧн дозволяСФ видiлити обумовленi методологiСФю вихiднi вимоги до СЧх здiйснення:

  1. мiжпредметнi звязки повиннi бути спрямованi на досягнення всебiчного розвитку особистостi учня в умовах стiйкоСЧ системи предметного навчання i сприяти посиленню взаСФмозвязку утворення, розвитку i виховання;
  2. мiж предметнi звязки необхiдно включати в навчання у всiх типах шкiл i на всiх ступiнях навчання, пiдкоряючи СЧх принципам науковостi, систематичностi навчання i його звязку з працею;

3) необхiдна координацiя навчальних програм на основi iнтеграцiСЧ, комплексування предметних знань вiдповiдно до ведучого загальнонауковими iдеями [21, 24, 34].

Пошук форм i методiв iнтеграцiСЧ навчальних предметiв у прагматичних цiлях - один з ведучих напрямкiв дослiджень дидактiв. У "Мiжнародному центрi педагогiчних дослiджень" у м. Севру (Францiя) створена спецiальна дослiдницька група по розвитку мiждиiиплiнарних звязкiв. Рiшення питання нею зводиться, як правило, до побудови iнтегрованих курсiв ("Соцiально-економiчнi науки", "Гуманiтарнi науки"), що включають "надiйнi" знання, потрiбнi учню, щоб усвiдомлено здiйснювати своСЧ права й обовязки людини i громадянина. Курс природно-математичних наук мiстить розробленi групою викладачiв (фiзики, бiологiСЧ, математики) ряд комплексних тим - "Електрозварювання", "Метали", "Фотоапарат" i iн. РЖнститут педагогiки природознавства (ФРН) розробляСФ iнтегрований курс, побудований з окремих мiждиiиплiнарних "блокiв": ("Рух органiзмiв i машин", "Плавлення в природi i технiку" i т.п. ), послiдовнiсть яких визначаСФться вчителем. У звязку з випадковим набором комплексних тим i добором навчального матерiалу самим вчителем iнтеграцiя нерiдко здiйснюСФться без спадкоСФмних звязкiв з ранiше вивченими предметами, ТСрунтуСФться на другорядних поняттях, навчальний матерiал групуСФться навколо прикладних проблем, що зважуються шляхом дослiдження. При цьому, як правило, iгноруються фiлософськi i свiтогляднi питання. РЖнтеграцiя знань з позицiй прагматизму приводить до зниження науковостi i систематичностi навчання [46, 47].

Прагматичному пiдходу протистоСЧть когнiтивний напрямок, що висуваСФ в навчаннi задачу розвитку iнтелектуальних сил дитини. Цей напрямок виражений у теорiСЧ Дж. Брунера, що виступаСФ проти методу "центральноСЧ теми" i "методу проектiв" в обСФднаннi рiзнопредметних знань. Вiн захищаСФ iдею спiралевидних програми. У нiй утвориться iСФрархiя понять одного i сумiжних предметiв на основi "ведучих структур", навколо яких необхiдно сконцентрувати навчальний матерiал i якi можуть замiнити засвоСФння основ наук у всiм СЧхньому рiзноманiттi. Таке навчання веде до однобiчному iнтелектуалiзму i вiдповiдаСФ неопозитивiськiй концепцiСЧ "науковоСЧ школи", для якоСЧ характерне вiддалення теорiСЧ вiд практики, школи вiд життя [3].

Мiжпредметнi звязки дозволяють будувати пiзнавальну дiяльнiсть учнiв на основi загальнонаукових iдей i методiв. Вони формують загальнi здiбностi учитися i розкривають загальнi принципи побудови науки (Е.Н.Кабанова-Меллер). Мiжпредметнi звязки служать джерелом конструювання змiсту утворення по окремих навчальних предметах (Б.П.РДсипов). Загальнi структурнi елементи навчальних предметiв створюють обСФктивнi основи комплексного здiйснення мiжпредметних звязкiв у навчаннi:

  1. науковi обСФкти вивчення, факти;
  2. поняття, закони, теорiСЧ;
  3. свiтогляднi iдеСЧ;
  4. iсторичнi проблеми i шляхи науки;
  5. методологiчнi основи i методи науки;
  6. узагальненi способи пiзнання;
  7. специфiчнi умiння i навички;
  8. мова науки;
  9. виховнi аспекти знань [47, 54].

До цим видiленим ранiше елементам навчального предмета необхiдно додати полiтехнiчнi i прикладнi знання, що значно посиленi в нових програмах i пiдручниках.

Сучасна дидактика виходить iз принципу цiлiсного вiдображення науки в змiстi навчання: як системи знань, як дiяльностi, у СФдностi теорiСЧ i методу, i як системи СЧСЧ вiдносин з iншими формами суспiльноСЧ свiдомостi i практики. Наука це i результат пiзнання, i дiяльнiсть по придбанню нових знань, навчальний предмет це СФднiсть знань, методiв i вiдносин, що формуються в учнiв у процесi вивчення визначеноСЧ науки, галузi людськоСЧ дiяльностi. Розгляд навчального предмета на абстрактному рiвнi у видi узагальненоСЧ моделi знань, як би "вийнятим", iзольованим вiд дiяльностi i процесу навчання, дозволяСФ вичленувати в ньому склад знань: про обСФкт, способи дiяльностi, про цiнностi. Пiдставою даних видiв знань служать наступнi функцiСЧ iнформацiСЧ (СЧСЧ види) у процесi сприйняття людиною:

1)епiстемична, що розкриваСФ сутнiст