Впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ь обСФкта, науковi знання про нього з метою показати субСФкту, що СФ даний обСФкт;
2)iнструментальна, що показуСФ, якi установленi знання про обСФкт, способи пiзнання;
3) мотивацiйоно-оцiночна, що розкриваСФ цiннiсну сутнiсть знань про обСФкт iз позицiй суспiльства, свiтогляду вченого, потреб людини, у результатi чого субСФкт довiдаСФться, навiщо необхiдно вивчати даний обСФкт. Кожен елемент iнформацiйноСЧ структури навчального предмета, як показують дослiдження проблеми, може бути обСФктивною основою мiжпредметних звязкiв у змiстi навчання. У свою чергу, вiдбиваючи мiжнауковi iдеСЧ, вони СФ i джерелом побудови змiстовноСЧ структури навчального матерiалу, вносячи в нього "мiжнауковi компоненти" [55, 56].
Отже, мiж предметнi звязки це особливо значимий у сучасних умовах науковоСЧ iнтеграцiСЧ фактор формування змiсту i структури, навчального предмета, а сама структура навчального предмета служить одним з обСФктивних джерел рiзноманiття СЧхнiх видiв i функцiй.
У традицiйному розподiлi наук на гуманiтарнi, природнi, технiчнi вiдбитi обСФктно-предметнi вiдносини мiж ними. Такий подiл закрiплений у циклах навчальних предметiв, що згрупованi по спiльностi обСФктiв вивчення суспiльство, природа, праця. При цьому виникають внутрiцикловi i мiжцикловi звязки, що систематизують знання й умiння учнiв навколо загальних обСФктiв пiзнання.
ОбСФктно-предметна лiнiя мiжпредметних звязкiв у предметнiй системi навчання предметiв пiзнання. Представлення про синтетичний, учбово-пiзнавальний характер дiяльностi учня виникло в процесi переходу дослiдникiв вiд вивчення зовнiшньоСЧ, iснуючоСЧ незалежно вiд учня як субСФкта дiяльностi, сторони навчання (його змiсту, методiв, форм органiзацiСЧ) до вивчення внутрiшнiх, змiстовно-операцiйних i мотивацiйних процесiв. При цьому дослiдники виходять з положення Л.С.Виготського про те, що психiчнi новотвори складаються в якiсних змiнах i в особистостi й у дiяльностi дитини. У рiшеннi питання про морфологiчну структуру навчальноСЧ дiяльностi як дидактичнiй основi мiжпредметних звязкiв важливо спиратися на положення про СФднiсть свiдомостi i дiяльностi i вiдповiдностi способiв дiй змiсту знань учнiв. Багатство змiсту навчального предмета, його складна структура обумовлюють i багатограннiсть навчальноСЧ дiяльностi. Базиснi компоненти навчальноСЧ дiяльностi, як показуСФ аналiз, визначаються пiзнавальним, практичним i цiннiсно-орiСФнтацiйним СЧСЧ характером, звязаним iз засвоСФнням вiдповiдних видiв знань, представлених в iнформацiйнiй структурi навчального предмета [71].
Пiзнавальна дiяльнiсть нацiлена на перетворення образiв (понять, теорiй, законiв) обСФктiв реального свiту, що ранiше склалися у свiдомостi учня, що досягаСФться в процесi засвоСФння нових знань i способiв СЧхнього одержання. Оперування знаннями при цьому вiдбуваСФться у внутрiшньому планi, i пiзнавальна дiяльнiсть учня носить теоретичний характер. Мiжпредметнi звязки по лiнiСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi укладенi в рiшеннi на уроках по рiзних навчальних предметах однотипних пiзнавальних задач, нацiлених на засвоСФння аналогiчних по своСЧй структурi знань (теорiй, законiв, понять i iн.). Пiзнавальнi умiння, що здобуваються учнями, пiд впливом мiжпредметних звязкiв стають узагальненими, загальнопредметними i мiжпредметними.
Практична дiяльнiсть учнiв це вивчення i перетворення реальних обСФктiв шляхом застосування наукових знань з метою одержання нових фактiв, емпiричних чи висновкiв упредметнених продуктiв дiяльностi. Практична дiяльнiсть учнiв реалiзуСФться в конкретних формах: трудова, фiзична, конструктивно-технiчна, розрахунково-вимiрювальна, обчислювальна, експериментальна, образотворча, мовна. Здiйснюючи практичну дiяльнiсть, учнi засвоюють правила дiй, алгоритми операцiй i вiдповiднi умiння i навички. "Цiннiсно-орiСФнтацiйна" це оцiнна дiяльнiсть учнiв. Вона вiдбуваСФться в процесi засвоСФння цiннiсних аспектiв знань, свiтоглядних iдей, звязкiв мiж наукою й iдеологiСФю, що служать орiСФнтирами в навчальнiй дiяльностi учнiв при навчаннi всiм навчальним предметам. Навчальна дiяльнiсть також маСФ специфiчнi прийоми навчальноСЧ роботи, формуСФ умiння самостiйноСЧ роботи з книгою, необхiднi для самоосвiти, а також створюСФ джерела мiжпредметних звязкiв по лiнiСЧ загальнонавчальних умiнь органiзацiйно-пiзнавальних, бiблiографiчних i iнших [63, 67].
У процесi навчальноСЧ дiяльностi учнi можуть робити пiзнавальнi, практичнi, дiСЧ, що вiдповiдають цiннiснiй орiСФнтацiСЧ приватних цiлей засвоСФння системи предметних знань. "Зсув мотиву на мету" И.С.Кон розглядав як основний механiзм виникнення нового виду дiяльностi субСФкта. Виникнення у вiдповiдних мотивiв, що учаться, потреб обумовлюСФ СЧхнСФ включення в пiзнавальну, практичну, тАЬцiннiсно-орiСФнтацiйну " дiяльнiсть. Реалiзацiя мiжпредметних звязкiв ставить задачу вивчення дiяльностi учнiв по засвоСФнню цих звязкiв. ВиникаСФ новий компонент навчальноСЧ дiяльностi - "мiжпредметний" (див. додаток Б) [35]. Мiжпредметнi звязки по видах дiяльностi учнiв висвiтленi в рядi дослiджень. РЗх аналiз дозволяСФ укласти, що в основi видiлення видiв дiяльностi як основ мiжпредметних звязкiв лежать загальнi для спорiднених наук методи (спостереження, експеримент) i специфiчнi для окремих предметних областей способи дiй, що пiд впливом переносу на сумiжнi диiиплiни трансформуються в узагальненi умiння учнiв. Наприклад, розпiзнавати хiмiч?/p>