Впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°ких фахiвцiв. Пiд час проходження виробничо-педагогiчноСЧ практики велося спостереження за методикою використання мiж предметних звязкiв викладачами диiиплiни тАЬТрактори та автомобiлiтАЭ. Данi спостереження показують, що не завжди викладачi використовують такий дидактичний принцип як мiж предметнi звязки у викладаннi фахових диiиплiн при пiдготовцi трактористiв машинiстiв.
Проводячи своСЧ уроки з фахових диiиплiн пiд час практики ми надавали велике значення використанню мiж предметних звязкiв iз загальноосвiтнiми предметами, що сприяло активiзацiСЧ навчальноСЧ дiяльностi учнiв при вивченнi ними тракторiв та автомобiлiв. У учнiв зявилась зацiкавленiсть предметом, вони з iнтересом пригадували навчальний матерiал з таких диiиплiн як фiзика, математика, хiмiя та iн. Наведенi у додатку Б вiдомостi про взаСФмозвязок диiиплiни тАЬТрактори та автомобiлiтАЭ дозволили залучити викладачiв та майстрiв виробничого навчання училища до посилення використання мiж предметних звязкiв як пiд час теоретичного навчання так i пiд час практики [28, 52].
Розглянемо методику пiдготовки i проведення уроку з опорою на мiж предметнi звязки. До такого уроку предявляються всi загальнi вимоги. Вiн повинний мати iдейну спрямованiсть у сполученнi з науковiстю i приступнiстю, забезпечувати звязок навчання з життям, теорiСЧ з практикою, активiзувати пiзнавальну дiяльнiсть учнiв. Методика уроку з опорою на мiжпредметнi звязки припускаСФ широке використання навчальноСЧ технiки, проблемних задач, роботи з книгою, наочностi, групових (бригадних) форм навчання; необхiдний також звязок уроку з лекцiйно-семiнарськими заняттями, з позакласною роботою. В основi вимог до змiсту i методики уроку, матерiал якого розкриваСФться на основi мiжпредметних звязкiв, лежить принцип комплексностi, що зобовязуСФ вчителя забезпечити:
- комплексну постановку задач уроку (освiтнiх, розвиваючих, виховних);
- вивчення обСФктiв, питань, понять у СЧхнiх взаСФмозвязках iз програмами сумiжних предметiв;
- використання учбово-методичного комплексу уроку, включаючи пiдручники й устаткування по iнших предметах;
- формування за допомогою комплексних завдань сукупностi навчальних i пiзнавальних умiнь, у тому числi умiнь учнiв використовувати знання з iнших предметiв;
- комплексну реалiзацiю мiжпредметних звязкiв, рiзноманiття СЧхнiх видiв;
- комплекснiсть результатiв уроку, збiльшення знань i умiнь, розвиток мотивiв i якостей особистостi учня.
Пiдготовка викладача до уроку, побудованому на матерiалi мiжпредметних знань, починаСФться з вивчення програм по сумiжних предметах i визначення взаСФмозвязкiв навчальних тим. Така робота може бути виконана викладачем як складова частина його плану по самоосвiтi. Важливо спланувати разом iз заступником директора по навчально-виховнiй роботi у видi сiткового графiка загальну схему взаСФмозвязку навчальних тем предметiв природничонаукового й окремо суспiльно-гуманiтарного циклiв. Крiм сiткового планування, доцiльно курсове i перспективне-тематичне планування по предмету. Це дозволяСФ викладачу вчасно вивчити навчальний матерiал сумiжних предметiв, пiдготувати пiдручники i наочнi приладдя з iнших курсiв, запропонувати учням домашнi завдання на повторення опорних знань по взаСФмозалежних предметах, одержати необхiднi консультацiСЧ в викладачiв-предметникiв. Розробка методики самого заняття припускаСФ видiлення головного на уроцi й опорних знань iз сумiжних курсiв, необхiдних для засвоСФння головного навчального матерiалу, усунення дублювання i зайвого перевантаження учнiв, використання випереджальних диференцiальних методiв здiйснення переходу до загального професiйного навчання молодi [34, 36, 39].
Розглянутi приклади пiдходiв до вирiшення проблеми використання мiж предметних звязкiв при пiдготовцi трактористiв машинiстiв дозволяють зробити наступнi висновки:
1. У методичнiй лiтературi придiляСФться велика увага виявленню мiж предметних звязкiв при пiдготовцi учнiв до певноСЧ дiяльностi.
2. Наявнi спроби в цьому напрямку в переважнiй бiльшостi недосконалi, що рiзко знижуСФ СЧх ефективнiсть. Подолання цього недолiку звязано з пошуком шляхiв пiдвищення теоретичного рiвня науково-методичних дослiджень розглянутих педагогiчних явищ.
Прийоми навчальноСЧ роботи це способи якими вона виконуСФться, якими зважуються навчальнi задачi; кожен прийом складаСФться з декiлькох дiй, що можуть бути вираженi в СЧхньому перелiку (у видi iнструкцiСЧ, правила чи рекомендацiСЧ).
Задача прийомiв - визначити i дати загальний напрямок дiяльностi учнiв при вирiшеннi ними рiзних технiчних задач.
Тому вважаСФться доцiльним видiлити в прийомах навчальноСЧ роботи невелику кiлькiсть дiй, з яких вони складаються (не бiльш 4-5).
Ефективнiсть формування прийомiв в учнiв визначаСФться двома факторами.
По-перше, знанням складу прийому (здатнiсть учня своСЧми словами розповiсти, з яких дiй вiн складаСФться).
По-друге, переносом прийому (здатнiсть учня використовувати прийом в нових умовах, тобто при рiшеннi нових задач).
Звiдси висновок: визначення рацiонального прийому навчальноСЧ роботи залежить не тiльки вiд правильного виявлення складу i порядку складових його дiй, але i вiд значимостi критерiСЧв, покладених в основу СЧхнього добору.
Значення прийомiв навчальноСЧ роботи для оптимiзацiСЧ процесу навчання важко переоцiнити, тому що оволодiння учнями правильними прийомами, СФ однiСФю з найважливi?/p>